Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
СПОУ Маляренко.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
2.03 Mб
Скачать

Глава 3. Державна політика в сфері правоохорони

67

раїни від 26 листопада 1993 року № 561 (з наступними змінами та доповненнями).

Таким чином, одним із основних факторів протидії злочинності виступає координація діяльності правоохоронних органів, яку здій­снюють і потенційно можуть здійснювати за багатьма напрямами.

Питання для самоконтролю

1. Які нормативно-правові акти складають правову базу ко­ординації правоохоронної діяльності?

2. Дайте структурну характеристику соціально-правової моделі координації правоохоронних органів.

3. На яких принципах Грунтується взаємодія (координація) . правоохоронної діяльності між окремими органами ?

З*

РОЗДІЛ II

Суд України

Глава 1

ОСНОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ

§ 1. Правосуддя, його ознаки ?

та засади здійснення

Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Відповідно до Конституції Ук­раїни (ст. 126) судові органи виконують свою функцію незалежно від законодавчої і виконавчої влади, в установлених Конститу­цією межах і згідно із законами України.

Судова влада відповідно до теорії та практики розподілу вла­ди є самостійною, незалежною сферою публічної влади й стано­вить сукупність повноважень із здійснення правосуддя, тлумачен­ня норм права, з відповідними контрольними повноваженнями спеціально вповноважених органів — судів.

Атрибутами судової влади є широкі юрисдикційні повноважен­ня: це правовий статус судів як особливих органів державної вла­ди; це й власне виконання владних суддівських повноважень1.

Заданими соціально-правових досліджень, в Україні поступово відбувається трансформація ролі суду з органу примусу на гілку влади, яку покликано здійснювати державний захист прав і сво-бод людини. Наприклад, з року в рік суд має найкращий рейтинг серед інших інститутів (засобів масової інформації, державних > адміністрацій, у тому числі Адміністрації Президента, прокурату­ри) — найвищу загальну довіру та найнижчу недовіру2.

В незалежній Україні судова влада як складник державної вла­ди почала формуватися з прийняттям таких актів політичного

1 Стефанюк В. С Верховний Суд, судова влада і правосуддя в Україні // Вісник ВСУ. - 1998. - № 3. - С 7.

2 Стефанюк В. Правозахисна діяльність судів України// Право України. — 1999. - № 5. - С 18.

70

РозділІІ. Суд України

характеру, як Декларація про державний суверенітет України (1990 р.) та Акт проголошення незалежності України (1991 p.).

28 квітня 1992 року було прийнято Концепцію судово-правової реформи, яка передбачала вдосконалення судової системи: утво­рення Конституційного Суду, утворення спеціалізованих судів, введення апеляційних судів і побудову органів суддівського само­врядування.

За цей проміжок часу в Закон України «Про судоустрій» не­одноразово вносили зміни. Найсуттєвіші відбулися 21 червня 2001 року, на основі яких стало можливим удосконалення проце­суальних кодексів, тобто тих нормативних актів, що регламенту­ють процедуру розгляду справ. Вагомим внеском у розбудову су­дової системи України можна вважати прийняття 7 лютого 2002 року нового Закону України «Про судоустрій України».

Поняття судової влади містить два основні компоненти: по-пер­ше, цю владу можуть реалізувати тільки спеціально вповноважені органи (суди); по-друге, ці органи має бути наділено тільки їм при­таманними повноваженнями.

Судову владу реалізують через такі повноваження: :

• здійснення правосуддя; » т> • конституційний контроль;

• контроль за додержанням законності та обґрунтованості рішень і дій державних органів і посадових осіб;

• формування органів суддівського самоврядування;

• роз'яснення судам загальної юрисдикції актів застосування законодавства;

• утворення державної судової адміністрації. Здійснення судової влади за змістом є значно ширшим, ніж

відправлення правосуддя. Судову владу реалізують у діях суду, які не пов'язано з розглядом справ. Насамперед це організаційні та інформаційно-аналітичні дії (узагальнення судової практики, аналіз судової статистики, направлення окремих ухвал у державні органи, установи, організації про усунення порушень закону, вирі­шення скарг позивачів, відповідачів, підозрюваних, обвинувачу­ваних, адвокатів тощо).

Правосуддя — це державна діяльність, яку проводить суд шля­хом розгляду й вирішення у судових засіданнях у особливій, уста­новленій законом процесуальній формі, цивільних, кримінальних, господарських і адміністративних справ. Судочинство здійснюють