Глава 1. Основи здійснення правосуддя

71

Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції (ст. 1 Закону «Про судоустрій України»).

Кількість розглянутих справ щороку збільшується. Наприклад, у 1998 році судовим провадженням було закінчено 1,7 млн. справ. У 2001 році кількість розглянутих справ збільшилася майже на половину. У 2003 році судами України розглянуто по першій інстанції 5,8 млн справ.

Зміни, що відбуваються в правовій системі, демократизація суспільства в цілому безпосередньо впливають на якісний склад справ, які розглядають суди. Останніми роками дедалі частіше розглядають позови громадян до держави. Статистичні дані свід­чать, зокрема, що в 1991 році було зареєстровано всього 372 скарги громадян на неправомірні дії органів державного управління й служ­бових осіб, тоді як у 2000 році їх кількість збільшилася до 23 тис. (у 85% таких справ позови задовольняються)¹.

Правосуддю притаманна низка ознак, що відрізняють діяль­ність суду від правоохоронної діяльності.

По-перше, його здійснюють шляхом розгляду й вирішення у судових засіданнях цивільних справ щодо спорів, захисту прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави; розгляду у судових засіданнях кримінальних справ і вжиття встановлених законом заходів покарання до осіб, винних у вчиненні злочину, або виправдовування невинних; розв'язання господарських спорів, що виникають між учасниками господарських правовідносин.

По-друге, розгляд і вирішення у судових засіданнях цивільних, кри­мінальних та інших справ ґрунтуються на конституційних засадах.

По-третє, правосуддя здійснюють відповідно до законодавства України, на основі кодифікованих актів (ЦПК, КПК, ГПК), які докладно регламентують порядок, процесуальну форму судового розгляду й рішень, які виносить суд.

По-четверте, судові рішення ухвалюють суди іменем України, вони обов'язкові до виконання на всій території України. Рішення, що набрали законної сили у кожній конкретній справі, є такими ж обов'язковими для всіх фізичних та юридичних осіб, яких стосу­ються, як і закон.

¹ Стефанюк В. Стратегическое направление выдержали, тактических оши­бок избежать не удалось // Дзеркало тижня. — 2001. — 29 августа. — № 32-33.

72

РозділІІ. Суд України

Завданнями кримінального судочинства є охорона прав і закон­них інтересів фізичних та юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке й повне розкриття злочинів, викриття вин­них і забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності й жоден невинний не був покараний (ст. 2 КПК України).

Завданнями цивільного судочинства, виходячи з того, як вони сформульовані в ЦПК 2004 p., є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК 2004 p.).

Суди забезпечують захист і відновлення порушених прав гро­мадян і юридичних осіб. Цивільне судочинство дедалі реальніше наповнюється новим змістом — захистом найважливіших прав людини.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземні), грома­дяни, які здійснюють підприємницьку діяльність, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів згідно зі встановленою підвідомчістю господарських справ.

Наприклад, у 2000 році всі господарські суди України розглянули 157675 справ (для порівняння в 1999 році — 134937 справ). У 2003 році розглянуто 218164 справи. Таке різке зростання кількості звер­нень суб'єктів господарювання до суду переважно пояснюють, по-пер­ше, більшою довірою до суду, а по-друге, збільшенням правопорушень у господарській сфері¹.

Угода ж про відмову від права на звернення за судовим захис­том, як відомо, є нечинною.

Судовий захист прав має переваги перед розв'язанням спорів у адміністративному порядку. В1995 році до судів України надійшло всього 4830 скарг на дії органів управління й посадових осіб. Але вже в другій половині 1996 року, коли почала діяти Конституція України, кількість поданих до суду скарг збільшилася до 7726, у 1997 році їх було вже 11033, у 1998 році - 17217, а в 1999 році -28847. Висновок очевидний: громадяни почали частіше ніж у п'ять

¹ Див.: Притика Д. Ровесники незалежності //Дзеркало тижня. — 200 і. — 9 липня. — № 22.