Микита Сергійович Хрущов та Йосип Сталін

Микита Хрущов – з 1938 по 1949 рр.(з перервою) (був більш хазяйновитим, приділяв увагу с/г, дещо зміцнив колгоспну систему, трохи послабив економічний тиск на Україну, але при ньому посилилася русифікація, продовжувалися репресії).

Лекція 18. Масові репресії та їх жертви

1. Причини і початок політичних репресій

Що таке репресії ?

Репресії – це жорсткі заходи проти політичних противників, або можливих потенційних противників. Окремі репресії, засновані на принципу пропорційності, можуть бути законними, якщо вони здійснюються законним урядом в рамках діючої в країні Конституції і не суперечать правам Людини (наприклад, загроза збройного перевороту, тероризму з боку незаконним збройних формувань або окремих осіб). Але часто бувають незаконні репресії. Репресії супроводжуються арештами, ув’язненнями людей, вторгненням в будинки, відчуженням майна, заборонами демонстрацій, друкованих видань, політичних угрупувань тощо.

Жорстокі політичні репресії в світовій історії

Майже усі революції у світовій історії супроводжувалися жорстокими репресіями (згадаємо з шкільного курсу хоча б Велику Французьку революцію). Боротьба з інакодумцями, противниками революції, захисниками старих порядків, завжди освячувалися жорстоким терором, а згодом подібний терор перекидався на недавніх товаришів по революційній партії (з-за ідейних розмовок, та боротьби за поділ влади). Революції ХХ століття, коли жорстокість і насильство панували у переважній більшості країн, не стали виключенням. Відомий історик А.Тойнбі писав: «Меч репресій, відвідавши смак крові, не може спокійно сидіти у піхвах». Про репресії пророчо попереджав відомий письменник Л.Толстой. У Росії цей процес був розпочатий Кривавою неділею 1905 року й «столипінськими галстуками», згодом був продовжений білим і червоним терором, жорсткостями «гайдамаків» С.Петлюри, придушенням повстань кронштадтців та холодноярців, розкуркуленням та голодомором. У світі –кривавими заходами фашистських, диктаторських режимів у Італії, Німеччині, Угорщині, Іспанії, Португалії, Румунії, Польщі, Японії, Китаї, а також жорстокістю англійських, французьких властей у колоніях.

Причини репресій в СРСР

Об’єктивного аналізу причин репресій у СРСР ще немає (не всі архіви розсекречені). Умовно причини репресій можна поділити на наступні групи(див. таблицю):

1. Репресії за політичними мотивами	Це була ідейна боротьба та боротьба за владу між різними політичними угрупуваннями у ВКП(б), КП(Б)У; Боротьба сталінського угрупування з «троцькізмом»( тобто з справжніми чи уявними прихильниками Л.Троцького – «радянського Че Гевари», прихильника світової революції та головного ідейного суперника Сталіна); Боротьба з «націоналізмом», який може зруйнувати цілісність СРСР
2. Репресії проти ворогів радянської влади	Намагання ізолювати, знищити «ворогів», які, за тезою Сталіна, повинні посилити боротьбу з радянською владою по мірі побудови соціалізму в СРСР; Невдачі в економіці, аварії пояснювалися «шкідництвом» ворогів; Намагання знищити «п’яту колону», тобто потенційних зрадників, що перейдуть на бік ворога у разі війни; Боротьба з представниками закордонних білогвардійських центрів, що готували у СРСР спец групи для знищення радянської влади
3.Шпигунство	спроба виявити і знищити шпигунів з ворожих капіталістичних держав, що здобувають розвіддані з допомогою опозиціонерів, підкуплених людей; під виглядом боротьби з шпигунством сталінська еліта часто розправлялася з інакодумцями, опозицією
4. Страх перед новим держаним переворотом	Знищення старих більшовиків, «ленінської гвардії», які чітко вбачають різницю ленінських і сталінських варіантів побудови соціалізму; знищення старої інтелігенції та колишніх представників інших партій, які можуть здійснити переворот; знищення військової еліти, яка може з допомогою армії здійснити переворот
5.Демонстрація народу жорстокості і безкомпромісності влади	Бажання з допомогою репресій залякати, тримати у покорі народ.

Початок масових репресій в СРСР

Сталінська теорія «зростання класової боротьби по мірі руху до соціалізму» була підхоплена і на Україні. У 1934 році на ХІІ з’їзді КП(б)У, в своїй доповіді С.Косіор сказав : «На Україні класова боротьба напружена, люта, у нас ворог – куркуль , націоналіст, більш досвідчений ні ж де інде…». Це й стало підґрунтям для боротьби з «ворогами народу», інакодумцями. Важливо те, що дії влади часто отримували масову підтримку, що неможливо ні організувати ні зімітувати( наприклад в репресіях проти вищого комскладу Червоної Армії смертні приговори виносили їх колеги). Масові репресії почалися в СРСР у 1934 році , після загадкового вбивства у Ленінграді видного комуніста Семена Мироновича Кірова. Почалися масові вишукування троцькістів, опортуністів, шпигунів, диверсантів. Органи ДПУ, НКВС реагували навіть на доноси та кляузи. Приговори виносили т. з в. «трійки» (1 секретар райкому партії, голова райвиконкому, начальник місцевого відділу ДПУ чи НКВС). Потім розпочалися відкриті судові процеси. У 1934 році вийшла Постанова про порядок розгляду звинувачень: час на слідство -10 днів, без прокурора і адвоката, вирок оскарженню не підлягає. Органи НКВС, під час допитів, застосовували й фізичні методи впливу на арештованих, які, щоб врятуватися від биття, були готові узяти на себе злочини, яких не чинили.