2. Освіта часів Непу

Доля «буржуазних спеціалістів»

Будуючи соціалізм, партія більшовиків намагалася змінити світогляд людей, створити людину «нової епохи», будівника комунізму, закласти основи марксистського мислення. Прагнули виховати соціалістичні принципи: колективізм, інтернаціоналізм, доброзичливе ставлення до праці, прищепити ідеї рівності, братерства, порядності, людяності, ненависть до експлуатації людини людиною, потяг до освіти тощо. Але пробували це зробити швидко, інколи –насильницьким шляхом, не рахуючись з тим, що люди змінюються поступово, повільно, лише пропускаючи нове через свій внутрішній світ. Зіштовхнувшись з противниками, інакомислячими – вдавалися до репресій. Багатьох висилали за кордон ( у 1922 році вислали 70 вчених з антирадянськими поглядами), а у 30-ті роки - засилали у табори, страчували.

Водночас йшов процес формування соціалістичної інтелігенції, як з робітників і селян, так і з тих діячів культури, які прийняли радянську владу(«буржуазних спеціалістів»).

Досягнення в галузі освіти

Активно проходила боротьба з неписьменністю. У 1921 році вийшла Постанова Раднаркому УСРР «Про боротьбу з неписьменністю», за якою мали навчатися грамоті усі від 8 до 50 років. Було утворено товариство «Геть неписьменність!», яке очолив Григорій Петровський. Були мобілізовані тисячі учителів, викладачів вузів, студентів. До 1925 року існувало біля 2 тис лікнепів(«ліквідацій неписьменності»), де люди навчалися по букварям «Новий світ», «Червоний прапор». За даними 1939 року в УСРР залишалося лише 15% людей, що не вміли читати і писати.

Учні лікнепу(фото) Ліквідація неписьменності

Накопичення у держбюджеті за 1921-1924 роки, дозволили Головполітпросвіті відкрити нові школи, оснастити їх. З 1923 року навчання здійснювалося на українській мові. У 1924 році, в УСРР було запроваджено обов’язкове 4-річне навчання дітей. Проблемою була нестача шкільного приладдя( навіть звичайних зошитів, олівців). Не вистачало і вчителів. Часто викладали навіть ті люди, що хоч трохи були письменні. Поза школою ще залишалося багато безпритульних дітей-сиріт, чиї батьки загинули у війну, або померли від хвороб чи голоду. У цьому середовищі процвітали дитяча злочинність, алкоголізм, наркоманія. Спеціальні комісії підбирали безпритульних. Видатний український педагог-новатор Антон Семенович Макаренко організовував школи –інтернати, займався важкою місією перевиховання важких підлітків. Нова концепція педагогіки – довіра до учня і сувора дисципліна, відповідальність, вимогливість породжувала взаємоповагу.

Антон Макаренко Діти українського села 20-х років(фото)

Вдало поєднувалися навчання та трудовий процес. Макаренку вдалося виховати тисячі порядних людей. Але в часи сталінської диктатури його замучили безкінечними перевірками, заважаючи працювати.

Збільшилась кількість вузів. У 1925 році працювали 30 тисяч робітфаків, де навчалося 8 тисяч студентів. Готувалися спеціалісти для усіх галузей народного господарства. Були відкриті школа червоних старшин, Харківський Комуністичний університет ім. Артема. Допомагала в освіті мережа музеїв, що відновили свою роботу після громадянської війни.

Радянські агітаційні плакати, присвячені освіті і знанням

Загалом, після довгих років революцій, переворотів та війн освіта переживає період реорганізації і деякого піднесення.