Встановлення радянської влади більшовиками(фото)

Наслідки політики більшовицької влади

Створення соціалістичної економіки в Україні проходила хаотично непродумано, був відсутній досвід подібних заходів. Інколи жорстокість і непродуманість дій пояснювалися ще й неосвіченістю комісарів, що були самі з народу. Використання «буржуазних спеців» було епізодичним і не завжди надійним. В умовах Світової та громадянської війн, революцій, розруха тільки наростала. Енергетична криза охопила деякі галузі. Тому націоналізація підприємств часто призводила до їх зупинки. Загальна ненависть народу до будь якої заможності, багатства призводила до трагічних доль і смертей невинних людей, яких згаряча відносили до «буржуїв». І. Я.Франко відмічав: «Братство ситих з голодними – це просто фраза, гірка насмішечка, та й годі»(твори, т. 45, с. 345). Терор більшовиків та їх політика експропріації не мала і не могла мати симпатій окремих верств населення, як правило заможних класів(буржуазії, поміщиків), інтелігенції. Вона задовольняла лише робітничий клас і бідне селянство. Тому нерідко збиралися загони невдоволених, що знищували радянські органи влади, вбивали сільських активістів, комісарів. На Волині і Поділлі боєздатні частини УНР, при підтримці Німеччини та Австро-Угорщини переходили в наступ проти червоних.

Тема: Україна у боротьбі за збереження державності (1918-1919)

Лекція 4. Брестський (Брест-Литовський) договір і гетьманат Павла Скоропадського

1. Брестський договір 27 січня 1918 року

Делегація Радянської Росії у Бресті Делегація союзників і радянська делегація на пероні

Мотиви підписання договору

Втрата симпатій і підтримки більшості народу, змусили представників Центральної Ради проаналізувати свою політику, знайти причини невдач. На жаль, далеко не всі члени Центральної Ради мали здатність критично оцінювати власну діяльність, аналізувати помилки та шукати вихід. Звинувачуючи у всіх невдачах зовнішніх ворогів, насамперед більшовиків, ЦР не бачила, які причини примушували народ переходити на бік більшовиків, підтримувати ідею соціалізму в її більшовицькому варіанті. Тому діячі ЦР кинулися в обійми інших держав за допомогою. Одночасно це було прагненням добитися виходу з війни і визнання УНР на зовнішньополітичній арені. Шукали миру також і більшовики. Керівник Радянської Росії В.Ленін прагнув «підписати мир з німцями на любих умовах». У грудні 1917 року в Бресті розпочала переговори з представниками Четверного союзу делегація Радянської Росії на чолі з народним комісаром з зовнішніх питань Л.Троцьким. Сюди ж невдовзі прибула делегація УНР на чолі з В.Голубовичем(пізніше її очолив О.Севрюк).

В українську делегацію ввійшли М.Левітський, М.Полоз, М.Любинський, С.Остапенко, О.Севрюк. Делегація Радянської Росії на чолі з Левом Троцьким заявила протест проти делегації УНР саме в такому складі, стверджуючи, що її необхідно замінити делегацією від Народного Секретаріату Радянської України. І все ж держави австро-німецького блоку визнали правомочною саме делегацію від УНР О.Севрюка (що замінив С.Голубовича), а саму УНР – незалежною державою, що здатна проводити власну зовнішню політику.

Переговори у Бресті Делегація від УНР

Суть Брестського(Брест-Литовського) договору

27січня (9лютого за н.ст.) 1918 року між УНР, Німеччиною та її союзниками(Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією) був підписаний мирний Брестський договір за яким:

• стан війни між УНР та державами німецько-австрійського блоку припинявся(т.ч. Україна вийшла з І Світової війни);

• лінія кордону УНР з Австро-Угорщиною встановлюються по довоєнним кордонам;

• встановлювалися дипломатичні, консульські відносини;

• УНР дає згоду на окупацію території України німецькими та австрійськими військами (додаткова стаття);

• ці війська повинні контролювати територію України, за що вони отримували від уряду УНР: 60млн. пудів хліба, 2млн.750 тис. пудів цукру, 400млн.штук яєць, велику кількість картоплі, сала і іншої с/г продукції, а також коней, залізну та марганцеву руду;

• Австро-Угорщина і Німеччина пообіцяли надати УНР сільськогосподарські машини, вугілля , деякі дефіцитні товари, та кредит у розмірі 1 млрд. карбованців.

Оцінка Брест-Литовського договору

Українська делегація приховала той факт, що більшовики вже захопили Київ, щоб не зірвати підписання договору. Підписуючи Брестський договір, дипломати Німеччини та Австро-Угорщини мало думали про суверенітет України. В цих країнах уже розпочалася економічна криза, відбувалися «голодні бунти». Тому, коли їм запропонували велику територію, та ще й харчі - це відкрило можливості для використання сировинних ресурсів України. Брестський договір був лише частковим успіхом української дипломатії. Хоч УНР і була визнана як окрема держава та відбувся нарешті вихід з війни, проте це досягалося занадто дорогою ціною.

Донецько-Криворізька радянська республіка

Під контролем більшовицького Народного Секретаріату перебувала не вся Україна. 12 лютого 1918 року ,у Харкові, на обласному з’їзді народних депутатів Донецько-Криворізького басейну, була проголошена ще одна соціалістична держава – Донецько-Криворізька радянська республіка. Вона об’єднувала територію Херсонської, Харківської та Катеринославської губерній. ЇЇ уряд –Раду народних комісарів очолив відомий революціонер-більшовик Артем(Ф.Сергєєв). Республіка ввійшла до складу Російської Радянської федеративної соціалістичної республіки(РРФСР) на правах автономії.