Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
История Украины 10 класс Лекции новая версия.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
25.45 Mб
Скачать

Образ працівника внк(чк) у кінематографі

Іван Островий(Б.Ступка), Бардін (С.Коренєв)(фільми «Забудьте слово смерть»; «Тачанка з півдня») Операції радянської влади задля знищення отаманщини Радянська влада в умовах мирного післявоєнного будівництва не могла примиритися з існуванням озброєних загонів різноманітних батьків-отаманів. Червоне командування направило на розгром «бандитів» бійців ЧОП (Частин особливого призначення) та чекістів(ВНК). Окремі чекісти-розвідники, під виглядом співчуваючих повстанню, приникали в загони бунтівників. Була підготована майстерна засідка – проведення так званого «з’їзду отаманів» у Звенигородці, немовби для координації майбутніх дій. Наприкінці вересня 1922 року — більшість отаманів Холодного Яру та Чорного Лісу потрапили в пастку в Звенигородці і були заарештовані чекістами. В листопаді 1922 року червоні бійці ЧОП і Червоні козаки вдарили по повстанцям Герасима Нестеренка-Орла. Бої були нерівними – холодноярців було менше. Спецоперація допомогла розгромити основні сили повсталих, заарештувати до 600 чоловік . У списку арештованих були сам Герасим Нестеренко і його заступник Тихін. Сім'ї повстанців і куркульських елементів, що допомагали повстанцям, виселені. У них було конфісковано майно, інвентар. Всіх працездатних радянська влада направляла в трудові частини; непрацездатних розміщували у містах і селищах. Окремі керівники холодноярців пробували здійснити відчайдушну втечу з тюрми, але були вбиті під час перестрілки з червоноармійцями.

10.Додаток ІІІ. Спецоперація радянських чекістів проти Холодного яру Утворення «Чорноморської повстанської групи» Безпосереднім керівником операції був Євген Євдокимов, який після успішно проведеної операції проти рейду Юрія Тютюнника став начальником особливого відділу ВНК. Наприкінці березня 1922 року розробку операції повністю завершили. Ідея була проста: під виглядом об'єднання повстанців створювалася «Чорноморська повстанська група» з командуванням і штабом для координації дій усіх повстанських загонів району. Чекісти перехопили полковника Петра Трохименка й сотника Юхима Терещенка, які йшли до Холодного Яру з Польщі. Трофименко був членом Військового комітету Центральної Ради. У 1918 році — військовим комендантом Єлисаветграда. Під час повстання проти гетьмана Скоропадського він очолював повстанський загін, а потім працював у штабі армії УНР. Його ім'я користувалось авторитетом в українців. Його і було вирішено зробити командувачем «Чорноморської повстанської групи» під псевдонімом «генштабу полковник Гамалія».Начальником штабу групи чекісти призначили Юхима Терещенка, псевдонім — «сотник Завірюха». Слід відзначити, що в штабі Тютюнника було кілька українських офіцерів, котрі працювали на ЧК, зокрема Заярний, Снєгірьов, а можливо, і начальник особистої контррозвідки Петлюри полковник Чеботарьов. Можливо, Трофименко та Терещенко почали працювати на радянську владу не в квітні 1921 року, а набагато раніше. Реалізацію третього етапу операції чекісти розпочали в середині серпня 1922 року. Звенигородський з’їзд і арешт отманів радянською владою На 30 вересня 1922 року було призначено «з'їзд для вирішення плану руху та інших справ» у м. Звенигородці. 26 вересня 1922 року Денис Гупало, Мефодій Голик-Залізняк, Олексій Добровольський, Василь Ткаченко прибули до отамана Ларіона Завгороднього. Чекіст «сотник Завірюха» обіцяв отаманам зустріч з генерал-хорунжим Андрієм Гулий-Гуленком, командуючим Південною повстанською групою військ, та полковником Гамалією. На той час Андрій Гулий-Гуленко вже був заарештований. В Звенигородці усіх отаманів заарештували без жодного пострілу. На початку 1923 року в Лук'янівській в'язниці в Києві, утримувалися 42 повстанських командирів та отаманів.