Герб і прапор Української Радянської Соціалістичної республіки

Конституція і реальність

Але в умовах сталінської диктатури, тоталітаризму багато положень Конституції не підтверджувалися у реальному житті, часто грубо порушувалися самою владою: недоторканість особи, житла, свобода слова, друку, совісті, зборів, таємниця листування. Були надто спрощені і стали формальністю вибори депутатського корпусу (кандидатури затверджувалися владною верхівкою).

Порушувалися й принципи федералізму, за які виступав В.Ленін. Союзні республіки поступово втрачали навіть автономні права. СРСР залишався жорстко централізованою, унітарною державою. Тоталітарний режим виховував у людей сліпу віру в ідеї комунізму та у вождя, який веде за собою вірною дорогою, а також подвійну мораль, формалізм, соціальну пасивність, страх, надмірну пильність у виявленні «ворогів народу» та шпигунів.

3. Кп(б)у в умовах тоталітаризму

Зростання і становище КП(б)У

З кінця 1920-х років ВКП(б) повністю затвердила свою владу в СРСР і стала правлячою партією. Комуністичні партії союзних республік мали дуже вузькі повноваження і по суті були просто філіалами ВКП(б), слухняними виконавцями її волі. У 20-30 роках багато людей вірили у побудову соціалізму і комунізму і вступали у ВКП(б), КП(б)У з ідейних, патріотичних переконань. Але у зв’язку з забороною інших партій і відсутності політичного вибору, у КП(б)У часто вступали й різні хитрі пристосуванці, сліпі виконавці сталінської волі, кар’єристи, розкрадачі державного майна, хабарники, а то й приховані вороги. Тому кількісне зростання ВКП(б), КП(б)У не було якісним. (1928 рік – в КП(б)У- 137, 7 тис. чол.;, 1933 рік - 330, 9 тис. чол.; 1941 рік - 380 тис. чол.).

З партії колег однодумців КП(б)У перетворилася в ієрархічну, централізовану організацію, що займалась сліпим виконанням розпоряджень партійних вождів.

Плакати і значки Тсоавіахіму (Товариство сприяння обороні, авіаційно-хімічному будівництву)

Інші громадські організації

В СРСР існувало багато громадських організацій, добровільних товариств. Це були «Комуністичний союз молоді»(Комсомол), піонерська організація, «Тсоавіахім»(«Досааф»), «Товариство старих більшовиків», «Товариство колишніх політкаторжан і засланців», профспілки, інші. Вони виховували людей у патріотичному, комуністичному дусі, допомагали освічувати людей, організовувати їх дозвілля, роботу, робили їх сильними, загартованими. Але вони не мали самостійності, повністю контролювалися ВКП(б).

Генеральні (перші) секретарі КП(б)У

Якщо у 1919-1920 рр. КП(Б)У ще мала своє незалежне мислення, елементи внутріпартійної демократії, то у 30-х рр.. вона їх втратила. ЇЇ очолювали генеральні(перші) секретарі - слухняні виконавці сталінської волі. Такими були : Лазар Каганович – очолював КП(б)У з 1925 по 1928 рр.(відомий своєю жорстокістю, вишукуванням ворогів народу, саме за його правління – перші репресії);

Станіслав Косіор – з 1928 по 1938 рр.(колись чесний комуніст, сприяв розгортанню індустріалізації УСРР, але згодом злякався, став бездумним виконавцем волі центру ; на його совісті - колективізація, голодомор, репресії);