5. Махновщина

Повстанська селянська армія Махна

Найбільше шкоди завдав денікінцям Нестор Махно. Цей селянський ватажок зібрав велику Повстанську селянську армію – 4 корпуси (30 тис. чол.), де були піхота, артилерія(20 гармат), кулемети. Ударною силою війська Махна стали легендарні тачанки, пізніше перейняті Червоною Армією(повозки, запряжені трійкою коней, з кулеметом «максим» позаду).

Нестор Махно- керівник селянського повстанського руху Тачанка – зброя махновців і червоноармійців

Погляди Нестора Махна

За своїми поглядами Махно був анархо-комуністом. Він вітав революцію, у 1918 році зустрічався з В.Леніним. Під час бесіди вони начебто порозумілися, домовилися про підтримку, але по суті, по окремим питанням, залишилися на різних позиціях. Махно радо вітав повалення буржуазної держави, «торжество жовтневого перевороту», революційну творчість трудівників на місцях, але був переконаним антидержавником, виступав проти встановлення «диктатури пролетаріату», за свободу селянських місцевих органів влади (за «вільні Ради»), над якими не повинна стояти держава. Махно те ж закликав до переділу земель поміщиків, виступав за робітничий контроль на підприємствах. До Директорії відносився негативно: «Петлюрівщина –авантюра, що відволікає увагу мас». Розчарований тим, що Петлюра не виступив проти Денікіна, Махно вирішив повалити його владу, знищивши «пана головного отамана». Петлюру врятувало лише те, що він не прибув на переговори в Умань.

«Гуляйпільська республіка» Махно зробив своєю базою Катеринославщину, а містечко Гуляй-поле перейменував у Махно-град. У Гуляйпільській республіці махновці жорстоко розправилися з поміщиками, наділивши селян землею, реквізували хліб у заможних селян, наклали контрибуцію на німецьких колоністів. За вмілу організацію оборони, захист їх інтересів, селяни Махна називали «батьком».До нього приєднувалися різні партійні угрупування: комуністи, есери, соціал-демократи, анархісти; до нього йшли селяни, робітники, червоноармійці, люмпен-пролетаріат(бродяги, злидарі, злочинці). Саме кримінальний елемент та його вчинки інколи підривав авторитет «батька» серед населення. Розгул сваволі, вбивств і мародерства розцінювався анархо-комуністами як найвищий вияв свободи, дарований революцією.

Тактика дій махновців

Махновці були дуже рухливими, мобільними, здійснювали рейди по тилам противника, проходячи за добу 100-120 км. Тактика дій Махно була різною: раптові атаки, уявні втечі, під час яких застосовувалися тачанки. Дуже цікавим було переодягання бійців під весільний кортеж, або у білі офіцерські мундири, після чого робився раптовий напад.

До середини жовтня 1919 року махновці захопили Кривий Ріг, Олександрівськ, Нікополь, Синельникове, Лозову; визволили від білих Бердянськ, Маріуполь. 29 жовтня 1919 року – вибили денікінців з Катеринослава і утримували його до грудня 1919 року, до широкомасштабного наступу проти денікінців Червоної Армії.

Проти Махна Денікін послав корпус генерала Слащова та кіннотників Шкуро. Відчуваючи брак боєприпасів, медикаментів, махновці відступили.

Сам Н.Махно, отримавши декілька поранень, хворий на тиф, заховався на далекому хуторі.