7. Скульптура, архітектура і живопис

Шевченківська тема в мистецтві

Якщо у 20-х роках в образотворчому мистецтві переважав агітаційний напрямок, то у 30-х , поряд з політичним плакатом, з’являються позначені високою образністю твори художників-реалістів різних поколінь.

Іван Їжакевич «Перебендя» М..Манізер Пам’ятник Т.Шевченку

Організована у 1937 році республіканська художня виставка українського живопису свідчила про остаточну перемогу реалістичного напряму. Широко була представлена шевченківська тематика. На велику подію у культурному житті республіки перетворилося вста­новлення величного пам'ятника Т. Г. Шевченку в Харкові( скульптор Матвій Манізер). Архітектори Кричевський, Костирко створили меморіальний музей Тарасу Шевченку у Каневі на Тарасовій горі. Найактивніше «шевченківську тему» розробляв у живопису Іван Їжакевич. Його майстерне полотно «Перебендя», численні ілюстрації до «Кобзаря»заслужили глибоку повагу цінителів мистецтва. До цього направлення також належать картини К.Трохименка «Тарас Шевченко і Енгельгардт»та В.Костецького «Шевченко на засланні». Заслуговують схвалення роботи молодого Михайла Дерегуса «Молодий Тарас слухає кобзаря», « Тарас «Бульба на чолі війська», «Народження пісні».

На рубежі 20—30-х рр. у художньому житті вже проявили себе митці молодшого покоління, які сформувалися як майстри за радянських часів. Це — художники А. Петрицький, С. Григор'єв, М. Дерегус, В. Костецький, Д. Шавикін, О. Любимський, скульпто­ри — Б. Іванов, М. Лисенко, Л. Муравін, Г. Петрашевич, графік В. Касіян та інші.

Михайло Дерегус «Молодий Тарас слухає кобзаря» «Тарас Бульба на чолі війська»

Історико-революційна тематика

Зростала кількість творів на історико-революційну тематику. Також у 30-х рр. у творах живопису, скульптури й графіки провідною стала тема соціалістичного будівництва, а їх головними героями — ро­бітники, селяни, діячі культури, воїни Червоної Армії.

Цікавими стали картини «Переможці Врангеля» Ф.Кричевського, «Повстання на крейсері «Очаків» Л.Мучника, «Вечір у степу» О.Любимського, «Біля моря» Д.Шавикіна. Художники К.Трохименко , О.Шовкуненко створили картини присвячені Дніпробуду.

Ф.Кричевський «Життя» Карпо Трохименко «Дніпробуд»

Художники старшого поко­ління

Переборюючи труднощі, працювали художники старшого поко­ління — М. Бойчук, І. Іжакевич, Ф. М. Самокиш, Г. Світлицький, Ф. Красицький .

Їхні кращі роботи були присвячені історичній, історико-революційній тематиці. Микола Самокиш , майстер класичного батального полотна, написав картини «Штаб І Кінної», «В’їзд Б.Хмельницького до Києва», «Бій І.Богуна з Чернецьким», «Полтавський бій», «Запорожці відбивають полонених» ; створив збірку робіт «Українська старовина».

Але період формування адміністративно-командної системи і культу особи Й.Сталіна не завжди був сприятливий для творчості. Ряд художників попали під жорна репресій. Так групу художників-однодумців, що сформувалася навколо Михайла Бойчука в організованій ним майстер­ні монументального живопису, безпідставно звинуватили у відході від реалістичних традицій і відірваності від життя. За доносом якогось Онищука слідчі завели кримінальну справу, за якою у 1936 році були заарештовані як нібито учасники неіснуючої контрреволюційної організації й 1937 році розстріляні сам М. Бойчук, його дружина С. Налепинська-Бойчук, а також його талановиті сподвижники В. Седляр і І. Падалка.