1.Поняття, сутність і функції культури.

Культура протилежність природі, сукупність результатів людської діяльності, не може існувати без життєвого сенсу. Види визначення культури:1)Описові: перерахування окремих елементів й проявів К(звичаї,вірування, види діяльності.2) Антропологічні:К- це сукупність продуктів людської діяльності(світ речей,що протистають природі).3)Ціннісні трактують К як сукупність духовних та матеріальних цінностей створених людиною.4)Нормативні-стверджують, що зміст К становлять норми та правила, що рекламують життя людей. 5)адаптивні-К трактується як притаманний людям спосіб задоволення потреб, як особливий рід діяльності, за допомогою якого вони пристосовують до природних умов.7) історичні-підкреслюють, що К- продукт історії людства та суспільства, та розвивається шляхом передачі досвіду від покоління до покоління.7)Функціональні - характеризують К через функції, які вона виконує в суспільстві розглядають єдність та взаємозв*язок цих функцій. 8) Семіотичні, розглядають К як систему знаків, які застосовує суспільство. 9) Символічні, акцентують увагу на вживанні символів у К. 10) Герменевтичні -ставляться до К як до численності тенетів, що інтерпретуються і осмислюються людьми. 11)Ідеаційні - визначають К як духовне життя суспільства, як потік ідей та інших продуктів духовної творчості, які накопичуються в соц.пам*яті. 12) психологічні-вказують на зв*язок К з психологією поведінки людини і вбачають у ній соціально обумовлені особливості людської психіки. 13) Дидактичні - розглядають К як те, чому навчилася людина. 14) Соціологічні-К розуміється як фактор організації суспільного життя, як сукупність ідей, принципів, соц. інститутів, що забезпечують колективну діяльність людей.

функції культури - 1)Людинотворення, соціалізація. 2) Інформаційна-передавання соц.досвіду та історична поступність К. 3) Пізнавальна – за допомогою культури людина пізнає світ і себе в ньому, розширює свої межі. 4)нормативна- усвідомлення того, що людина перебуває у межах К сприяє розумінню існування певних культурних норм, заборон, табу.5) Комунікативна спілкування людей у часі і просторі. 6) Аксіологічна - К визначає цінність для людини тих або інших феноменів. 7) Адаптаційна – К сприяє пристосуванню до серед існування. 8) Інтеграційна – К розділяє різні народи або об*єднає за допомогою класифікації.

2.Культура як ціннісно-змістовна система. Структура культури.

Культура як ціннісно-змістовна система:Структура соціокультурної взаємодії включає в собі 3 нерозривно зв*язані аспекти: особу, суспільство, культуру. Людина і культура взаємообумовлюють одна одну. Людина, з одного боку, творець, а з іншого продукт К- культурний артефакт. К. завжди репресивна і починається з заборони – табу. К. постає як с-ма норм, правил, заборон. які регламентують людську поведінку. К. діє як примус відносно людини, антропогенна роль К полягає в її репресивності. Є К. страху, сорому, провини, що заснована на різних формах та способах примусового дотримання культурних норм. К. має не лише репресивний бік, позбавляючи людину свободи в середині роду К звільнює її від закріпачення з боку природи. Якщо людина діє як культурна істота, вона усвідомлює мотиви дії як власні бажання. Тобто культурна норма, що дається людині ззовні поступово перетворюється на внутрішню норму індивідуальної поведінки.

К. постає як цілісна с-ма, у якій всі єлементи взаємодіють один з одним та взаємообумовлюють один одного. До основних підсистем К належать:1)с-ма життєвих смислів і значень(ціннісна), сенсоутворююча основа культури. 2) діяльність з їх реалізацією.3) результати діяльності у яких втілені опредмечені життєві сенси. Культурні універсалії: 1)соц.. організації життя, яка визначає індивідуальне людське буття. 2) світобачення людини.3)прояв світобачення у зовн. формах К.

Структура культури.1)Символ- поняття яке фіксує здатність матеріальних речей, подій, почуттєвих образів, виражати ідеальний зміст відмінний від їх безпосереднього сприйняття. Символізм культурних артефактів полягає в тому, що будь-яке предметне втілення К містить крім буквального далеке переносне значення та виражається в певних знаках. Символ виступає найбільш істотною формою існування продуктів культури. 2) Мова займає визначене місце в с-мі К, у мові знаходяться втілення та сенси, які привносять у людський світ культуру. Мова відображає структурний устрій К та впливає на характер світогляду. 3) Світобачення - уявлення людини про світ його сутність та будову.4) Міф - перша форма осмислення світ, його образно-символічного відтворення та пояснення. Міфом можна називати будь-який феномен, або ідею, що стає предметом ірраціональної дії або віри. Функція міфу – не в поясненні речей, а в підтримуванні існуючого порядку. Мова міфу-мова образів, вона чітко структурована та здатна передавати знання про світ не перспективно, ніж мова абстрактної логіки. 5) Релігія – релігійне світобачення відображає потребу людини покладатися на більш могутню істоту-Бога, відчувати зв*язок із сутнісними основами буття. Усі релігії орієнтовані на моральні цінності і пов*язані з сакральним змістом- притаманний будь-якій культурі і означає с-му життєвих сенсів К.

6)Звичаї - найдавніші явища створені К. Характеризуються як цільні зразки поведінки, які не підлягають усвідомленню. Звичаї>традиції>ритуал. Усталені звичаї утвор. традиції, що підтримуються шляхом обрядових, ритуальних дій. Ритуали – сукупність певних символічних дій, способів, порядок яких суворо канонізован і не піддається логічному поясненню категорій, засобів та цілей.