- •1.Поняття, сутність і функції культури.
- •2.Культура як ціннісно-змістовна система. Структура культури.
- •3.Етнос, нація, національність. Специфіка та особливості співвідношення понять.
- •4.Поняття національного характеру та його елементи. Український національний характер. Національна психологія та національний характер.
- •5.Географічні чинники і регіональні особливості українського національного характеру.
- •6.Духовна та матеріальна форми культури в історії культури України. Культурні архетипи, що утворюють етичне ядро українського буття.
- •7.Культурно-історична своєрідність регіонів України.
- •8.Сутність поняття «українська національна культура». Національна культура як процес формування національної ідентичності.
- •9.Проблема походження української культури: основні гіпотези щодо походження вітчизняної культури, їх недоліки та переваги.
- •10.Етногенез українського народу. Теорії етногенезу.
- •11. Українські культурні традиції.Основні заняття і матеріальна культура українців
- •12. Українські культурні традиції. Українські духовні традиції
- •13. Українські культурні традиції. Календарні свята та обряди українців
- •14. Українські культурні традиції. Українська сімейна обрядовість
- •15. Витоки української культури, її архетипні основи. Індоєвропейський фон: слов'яни в групі народів індоєвропейської мовної сім'ї, індоєвропейські традиції в духовній культурі.
- •16. Слов'янські культурні джерела. Слов'яни на території України. Міфологічний простір слов'янського язичництва. Мікрокосм і макрокосм, світське і священне. Релігія, міфологія і культи.
- •17. Вплив християнства на культуру Київської Русі. Розвиток писемності, освіти, науки, права, літератури, мистецтва та архітектури у х-хііі ст..
- •21.Українська культура другої половини XVII-xviiIст
- •22.Самобутні культурні явища козацької доби хуі-хуш ст. Український Ренесанс в освіті, філософії, науці та літературі.
- •24.Українська культура доби національно-духовного відродження (кінець хуш-початок XX ст.).
- •25.Епоха просвітництва як культурно-політичний контекст української історії. Освіта й гуманітарна культура. Діяльність Феофана Прокоповича. Українська діаспора в Росії.
- •26. «Кирило-Мефодіївське товариство».
- •27.Філософія національної ідеї. Микола Костомаров.
- •28.Микола Гоголь та його роль в українській культурі.
- •29.Тарас Шевченко: життєвий шлях, особистість. Мистецька обдарованість. Поезія Кобзаря.
- •30.Ідеологія громадовства і м.Драгоманов.
- •31. Філософсько-літературна спадщина Івана Франко та Лесі Українки.
- •32. Етнічні і національні фактори культури. Культура і мова. Сутність, зміст і структура каціональної культури.
- •33. Основні етапи розвитку та специфіка української культури хх ст.
- •34. Українська культура в епоху революції та громадянської війни (1917-1920)
- •35. Культура України у складі срср.
- •36. Культура повоєнної України. «Соціалістичний реалізм» у вітчизняному мистецтві. Політична культура епохи «хрущовської відлиги»
- •37. Перебудова та її наслідки для України. Гуманітарна культура кінця хх- поч..Ххi ст.
- •38. Зміст, проблеми і перспективи сучасного розвитку культури Укріїни в період розбудови незалежної держави.
- •39. Творчість Сковороди та ідеал «мандрованого філософа». Емоційна модальність української ментальності й теорія «кордо центризму» української культури.
5.Географічні чинники і регіональні особливості українського національного характеру.
Мешканці рівнинних низовин: а)помірна життєрадісність, розвиток почуття інтимного, гармонійного , співжиття з природою. 2)мешканці лісових гущавин з трясовинами:почуття загрозливої обмеженості. обачність. підозрілість, терплячість. 3)Мешканці північного лісового середовища:активна світо сприймальна настанова, розвиток естетичних почуттів. Характеру притаманна емоційна імпульсивність, динамізм, життєрадісність та готовність потурати вибухам своїх пристрастей. 4) Мешканці лісостепових височин:а)почуття радісності та оптимізму, м*якість та лагідність вдачі. б)характер-життєрадісний, оптимістичний настрій. Певна безтурботність, поступливість, здатність пристосовуватись.5) Лісостепова та степова низина: посилена діяльність уяви, фантазій, контрастні та непостійні настрої(гнів. байдужість, ворожнеча), також періодичні туги, розпач та ентузіазм характеру визначає песимістично - позитивістський світогляд.
6.Духовна та матеріальна форми культури в історії культури України. Культурні архетипи, що утворюють етичне ядро українського буття.
Культуру поділяють на матеріальну і духовну: Матеріальна культура - це сукупність матеріальних благ, створених людською працею на кожному етапі суспільного розвитку. Духовна культура (духовність) - це рівень інтелектуального, морального, естетичного та емоційного розвитку суспільства.
Історія культури України. Вивчає культурні та мистецькі надбання народів, що проживали і проживають на території нинішньої України. Об'єктом дослідження і вивчення є пам'ятки духовної і матеріальної культури, створені в продовж століть і зафіксовані в тих чи інших формах. Історія культури вивчає пам'ятки духовної культури в усній формі: казки, міфи, легенди, пісні, думки, прислів'я, тощо. Серед визначених об'єктів матеріальна культура - пам'ятки, трипільської, черняхівної, скіфської культур, Київської Русі, козацької доби та ближчих до нас часів. Сюди входять пам'ятки архітектури, хатнє начиння, одяг, сільськогосподарський реманент, твори декоративного мистецтва тощо. Отже, цей предмет охоплює широкий спектр людської діяльності, пов'язаної духовною і матеріальною спадщиною та набутками сучасників.
На духовній і матеріальній культурі українського народу відбилася надзвичайна драматичність його історичного буття. Суть, роль і визначальні етапи еволюції національної культури і національної свідомості і досі залишаються науково не осягнутою сферою об’єктивного вивчення в Україні. Як феномен, українська національна культура, по суті, не досліджувалася українськими вченими.
Архетипи -це первісні форми для наступних утворень; початкова форма чогось. Архетипи проектуючись на зовнішній світ визначають своєрідність культури. Українські архетипи проявляють себе як символи у міфах, казках, фольклорі, обрядах, традиціях, є узагальненням досвіду наших предків. Українська культура пройшла трипалий час формування, становлення і розвитку з найдавніших часів і до сучасності. На її розвиток впливали природні умови, географічне положення, територія, міграційні процеси, елементи інших культур.
Одним із перших проблему філософського осмислення архетипів української культури порушив С. Кримський, ведучи мову про наскрізні для історії, інваріантні щодо часу культурні структури, архетипи, що характеризують соціокультурний розвиток людства.
Найвиразніше архетипи постають у національних культурах, які втілюють долю та історичний досвід народів, у процесі формування духовності пращурів українського етносу архетипи суттєво вплинули на становлення внутрішнього світу особи.
Культурні архетипи: 1) Заснування життя на праці досягнення життєвого успіху та достатку вимогає цілеспрямованої ефективної постійної праці. 2) Непевність щодо розпорядження результатами власної праці та не гарантованість достатку. Українець краще віддасть плоди своєї праці сильнішому, ніж буде боротись. 3) Неналежність світу українцеві та відсутність публічності. Українцеві належить лише найближче до нього, обмежена частина приватного світу-хата. 4)Покладання більш на долю ніж на власну волю(відносно життєвих надбань). Доля чи Бог виступають представниками зовнішньої вищої волі, яка завжди здатна розпорядитися людськими життям та його достатком. 5)Архетип вірності чи завзятої відчайдушності.