2. Наступ польських військ і польський окупаційний режим

Польська окупація України

25 квітня 1920 року армії Польщі (150 тис.бійців, командуючий Ю.Пілсудський) та Директорії УНР (бл.15тис.бійців, командуючі Удовиченко та Безручко під загальним керівництвом С.Петлюри) перейшли кордон і почали наступ на території УСРР. Ю.Пілсудський, не довіряючи до кінця українцям, не дозволив Петлюрі сформувати ще 4 військові корпуси.

Але й без того, наступаючі, краще озброєні ,ніж Червона Армія, мали успіх. Ефект раптовості дозволив захопити Житомир, Бердичів, Коростень. Була окупована частина Білорусії.

7 травня 1920 року польсько-українська армія захопила Київ. Сюди терміново переїхала Директорія. Але це був останній успіх наступаючих.

Далі просунутися вони не змогли – біля Броварів добре закріпилися і не відступали червоні.

Петлюра і Пілсудський сподівалися на масове антирадянське повстання в Україні, але воно не відбулося. Навпаки, вторгнення викликало глибоке обурення у населення. Робітники і селяни називали петлюрівців «зрадниками». Мобілізація у Червону Армію йшла успішно.

Окупаційний режим поляків

На окупованих землях створювався польський адміністративний апарат, в який українці практично не допускалися .Деякі польські пани об’являли себе власниками українських земель, відбирали їх у селян, відновлювали поміщицьке землеволодіння., вводили суворий продовольчий податок. Вивозилися харчі, а також устаткування заводів і фабрик до Польщі.

Майже все населення з ненавистю ставилися до польської окупації. Під керівництвом більшовика Ф.Кона розгорнулася партизанська війна проти окупантів.

Михайло Тухачевський Олександр Єгоров Іона Якір

3. Контрнаступ радянських військ та утворення Галицької соціалістичної радянської республіки

Формування червоних фронтів

В цей час голова Реввійськради червоних Л.Троцький поступово нарощував кількісну перевагу, перекидаючи на польський фронт найбільш боєздатні червоноармійські з’єднання з інших фронтів: І Кінну армію С.Будьонного, 8 дивізію Червоних Козаків В.Примакова, 25 чапаєвську дивізію, фастівський корпус І.Якіра, Кавказьку кавалерійську бригаду Г.Котовського, інших. У травні було сформовано два фронти червоних військ:

Західний фронт (командуючий Михайло Миколайович Тухачевський). Задача: визволення від польських окупантів Білорусії .

Південно-Західний фронт (командуючий Олександр Ілліч Єгоров). Задача: визволення від польської окупації України .

Наступ червоних і визволення України

14 травня 1920 року наступ червоних розпочався. І Кінна Армія С.Будьонного в районі Умані атакою прорвала оборону 3 польської армії генерала Е.Ридза –Смілги, визволила Житомир, Бердичев. 3 польська армія була відрізана від Києва, біля якого знаходилася 6 польська армія генерала В.Івашкевича. Розгублені польські війська були вимушені відступити.

Фастівська група І. Якіра та кавалерія Г.Котовського зайняли Білу Церкву, згодом – Фастів, Сквиру. Основні сили 3 польської армії були розгромлені.

12 червня 1920 року червоні війська ввійшли до Києва. Їх підтримала 14 Червона Армія І.Уборевича, яка закріпила успіх київської операції, захопивши Гайсин і завдавши удару 6 польській армії, та армії Директорії.. Директорія втекла до Проскурова, згодом – до Варшави.

Радянські плакати періоду радянсько-польської війни

Далі - фронт О.Єгорова, переслідуючи противника, до липня 1920 року визволив Вінницю, Новоград-Волинський, Жмеринку, Проскурів і розпочав визволення Західної України. Війська О.Єгорова і І.Якіра звільнили від поляків територію ЗУНР, проголосивши тут радянську владу.

Галицька Соціалістична радянська республіка

Було створено Комуністичну партію Східної Галичини(КПСГ), а 8 липня 1920 року, у Тернополі почав діяти Галицький ревком, в який ввійшли галицькі комуністи (Ф.Конар, М.Левицький, К.Литвинович, М.Баран) під керівництвом комуніста-східняка Володимира Затонського.

15 липня 1920 року Галревком проголосив утворення нової держави Галицької Соціалістичної радянської республіки. Було проголошено Декрет про землю. Але новоспечена республіка довго не проіснувала. Галицькі селяни та робітники не були готові до соціалістичних перетворень. Слова «соціалізм», «радянська влада», гасла типу «грабуй награбоване» не всім були зрозумілі. Не сподобалося зволікання з земельною реформою, реквізиції хліба для армії та антицерковна політика. Республіка проіснувала до 1921 року, а згодом, за Ризькою угодою, ці землі були анексовані Польщею.