- •Гребьонкін о.Т. Історія України
- •Передмова
- •1. Лютнева буржуазно-демократична революція в Росії та її вплив на Україну
- •2. Початок української національно-демократичної революції
- •3. І Універсал Центральної Ради та його наслідки
- •4. Іі Універсал Центральної Ради та його наслідки
- •5. Липнева криза
- •6.Події серпня 1917 року
- •7. Конфлікт Центральної Ради з Тимчасовим урядом Росії
- •1. Жовтнева більшовицька революція 1917 року і Україна
- •2. Боротьба за владу у Києві
- •3. Третій універсал Центральної Ради
- •4. Прорахунки Центральної Ради
- •5. Конфлікт Генерального Секретаріату унр і Ради Народних Комісарів Радянської Росії
- •1. Альтернативні Всеукраїнські з’їзди Рад у Києві й Харкові
- •2. Перший український радянський уряд і початок війни
- •3. Проголошення незалежності унр
- •4. Розгортання громадянської війни в Україні і поразка Центральної Ради
- •5. Політика радянської влади в Україні
- •Встановлення радянської влади більшовиками(фото)
- •1. Брестський договір 27 січня 1918 року
- •2.Війна з радянською владою в Україні
- •3. Німецький окупаційний режим
- •4. Гетьманський переворот 29 квітня 1918 року
- •5. Внутрішня політика гетьманського уряду
- •6. Культурна і зовнішня політика гетьмана п.Скоропадського
- •1. Утворення Комуністичної партії більшовиків України
- •Радянські партійні і державні діячі
- •2. Боротьба проти гетьманського режиму та його падіння
- •3. Політика Директорії
- •4. Помилки Директорії та її розкол
- •Керівники Директорії (фото)
- •5. Репресії під час режиму Директорії та прорахунки с.Петлюри
- •6.Поразка Директорії та відновлення радянської влади в Україні
- •1. Розпад Австро-Угорщини та активізація визвольного руху на західноукраїнських землях
- •2. Повстання у Львові та проголошення зунр
- •3. Організація держави на західноукраїнських землях
- •4. Міжнародна ізоляція зунр. Акт злуки унр і зунр
- •5. Народні виступи на території зунр
- •6. Наступ польських військ і падіння зунр
- •7. Північна Буковина і Хотинщина у 1918-1919 роках
- •8. Закарпаття у 1918-1919 роках
- •Формування більшовицького режиму в Україні
- •Перша Українська Радянська Конституція 1919 року
- •Політико-економічний курс радянської влади у 1919 році «Воєнний комунізм»
- •5.Антибільшовицькі витупи і червоний терор
- •Сатиричне зображення м. Григор’єва і його загону у фільмі «Весілля у Малинівці»
- •6. Націонал-комуністичні течії в Україні у 1919 році
- •1. Наступ білогвардійців та дії їх противників
- •Форма білогвардійців і танк французького виробництва
- •2. Поразка червоних та подальша тактика українських армій
- •Денікінський окупаційний режим
- •4. Опір денікінському режиму
- •5. Махновщина
- •6. Контрнаступ Червоної Армії та поразка Денікіна
- •Політичний плакат часів громадянської війни
- •7. Рішення vііі Всеросійської конференції ркп(б)
- •8. Зміни в політиці радянської влади в Україні на початку 1920 року
- •Радянський агітаційний плакат «Всю владу Радам!»
- •9. Долі окремих учасників українських визвольних змагань 1917-1920 років
- •Володимир Винниченко ПавлоСкоропадський Євген Петрушевич
- •1. Варшавський договір 1920 року
- •2. Наступ польських військ і польський окупаційний режим
- •3. Контрнаступ радянських військ та утворення Галицької соціалістичної радянської республіки
- •4. Завершення радянсько-польської війни
- •Кіннота і піхота Червоної Армії
- •5. Плани п.Врангеля та наступ його військ
- •Форма Червоної Армії і шолом – багатирка(будьонівка)
- •6. Утворення Південного фронту червоних військ
- •Командуючі Червоними військовими силами
- •Діорама «Штурм Перекопу Червоною Армією»
- •7. Штурм Криму і завершення громадянської війни в Україні
- •8. Другий Зимовий похід військ унр
- •*Додатки до лекцій
- •10. Додаток іі. «Холодноярська республіка» у боротьбі проти радянської влади
- •Образ працівника внк(чк) у кінематографі
- •11. Додаток іv. Долі учасників українських визвольних змагань 1917-1920 років
- •1. Нові умови і фактори становища культури
- •2. Здобутки і втрати у культурно-освітньому та науковому процесі
- •3.Релігійне життя
- •1. Початок хх століття в українській історії
- •2. Міжнародне становище усрр
- •Радянські дипломати (кадр з фільму о.Довженка «Сумка дипкур’єра»)
- •3. Внутрішнє становище усрр
- •4. План гоелро
- •План та Комісія з електрифікації Будівництво греблі
- •Боротьба з епідеміями під час голоду Допомога голодуючим
- •5. Голод 1921-1923 років
- •6. Перехід до Нової економічної політики
- •7. Суть, основні заходи та результати Нової економічної політики
- •Непмани – «нова буржуазія»
- •8. Особливості Непу на Україні, його обмеженість і прогресивні тенденції
- •Фотографії періоду Непу
- •9. Доля політичних партій та церкви
- •10. Антирадянські виступи
- •1. Вступ усрр у договірну федерацію
- •2. Проекти утворення срср
- •3. Юридичне оформлення срср
- •4.Позиція Християна Раковського та його доля
- •5. Повноваження і устрій усрр в рамках срср
- •Карта срср
- •Українські комсомольці 20-х років( кадри з фільму м. Мащенка « Як гартувалася сталь»)
- •1. «Українізація»
- •2. Освіта часів Непу
- •Антон Макаренко Діти українського села 20-х років(фото)
- •3. Наукові досягнення 20-х років
- •4. Розвиток української літератури
- •5. Початок українського кіно
- •6. Образотворче мистецтво
- •7. Театр і музика
- •1. Зміни в політичному керівництві срср і відміна Непу
- •Різність ленінської і сталінської моделі соціалізму
- •2. Задачі, особливості і труднощі індустріалізації
- •Українські плакати періоду індустріалізації
- •3. Перша п’ятирічка 1928-1932 років
- •4. Друга п’ятирічка 1933-1937 років
- •5. Третя п’ятирічка 1938-1941 років
- •6. Підсумки індустріалізації
- •1. Концепція кооперування в.Леніна і сталінська колективізація
- •2. Насильницьке створення колгоспів
- •Запис до колгоспу Колгоспники йдуть на роботу
- •3. Масові виступи і розкуркулення
- •4.Колгоспна система
- •1. Передумови і причини голодомору
- •2. Репресивна політика уряду
- •Кадри з фільму режисера о.Янчука «Голод - 33»
- •3. Трагедія голодомору
- •4. Заходи, щодо зміцнення колгоспів
- •5. Завершення і підсумки колективізації
- •Агітплакат радянських часів
- •1. Зміни в адміністративному устрої і складі населення України, звичках і психології людей
- •Радянський плакат 30-х років
- •2. Конституція урср 1937 року
- •Герб і прапор Української Радянської Соціалістичної республіки
- •3. Кп(б)у в умовах тоталітаризму
- •Плакати і значки Тсоавіахіму (Товариство сприяння обороні, авіаційно-хімічному будівництву)
- •Микита Сергійович Хрущов та Йосип Сталін
- •1. Причини і початок політичних репресій
- •Вартові та ув’язнені сталінських таборів
- •2. Основні політичні судові процеси в Україні
- •3. Партійні «чистки» серед членів кп(б)у
- •4. Згортання «українізації»
- •Микола Скрипник Володимир Затонський Олександр Шумський
- •1. Умови і особливості розвитку
- •2. Стан освіти
- •Студенти-геологи 30-х років Студенти - заочники
- •3.Наука 30-х років
- •4. Сталінські репресії в науці
- •5. Українська література 30-х років
- •6. «Розстріляне відродження»
- •7. Скульптура, архітектура і живопис
- •Микола Самокиш Перша Кінна. Переслідування
- •8. Театр, кіно і музика
- •Кадри з фільму о.Довженка «Земля»
- •Леонід Осипович Утьосов - співак, кіноактор, один з фундаторів стилю «джаз»
- •1. Західноукраїнські землі під владою Польщі
- •2. Українські землі у складі Румунії
- •3. Українські землі у складі Чехословаччини
- •1. Українські партії та політичні об’єднання у Польщі
- •2. Утворення Організації Українських націоналістів(оун)
- •Євген Коновалець – голова уво і оун Дмитро Андрієвський - один з засновників оун
- •3. «Український інтегральний націоналізм»
- •4. Збройна боротьба і криза оун
- •5. Тріумф і трагедія Комуністичної партії Західної України
- •6. Політичні течії на Закарпатті
- •Русини Закарпаття
- •7. Проголошення і падіння Карпатської України
- •Покажчик вибраних імен
4. Сталінські репресії в науці
«Чистки» серед науковців
У 30-х роках, з допомогою НКВС, розпочалася «чистка» наукових рядів з метою позбавитися вчених – інакодумців, що відходять від марксистських, класових позицій у науці, які немовби стають потенційними «зрадниками», передають наукові секрети за кордон. Окремих «строптивих» вчених просто хотіли «поставити на місце, провчити» нагадавши їм їх дворянське походження, антибільшовицьке минуле. Сталінський уряд, ігноруючи усі природні закони, наукові принципи намагався « прискорити» розвиток науки, даючи вченим важкі, а часто й нереальні завдання, не рахуючись з можливостями їх втілення. Існувала практика арештів і звинувачень учених, їх штучної ізоляції у комфортабельних тюрмах – «шарашках», де вони працювали під примусом, на протязі довгих років, не маючи реальної свободи. Така ситуація не могла не породити атмосферу взаємних звинувачень, доносів, а також появу плеяди авантюристів і кар’єристів. Таким став лжевчений від біології Трохим Лисенко, що пробував добитися вирощування «надовочей» і «надфруктів» з допомогою схрещення, «яровизації». Він же активно переслідував своїх наукових опонентів, пізніше спровокувавши справжній погром у біологічній науці. Репресії 30-х років трагічно позначилися на долі багатьох вчених — представників різних галузей науки. Уже в 1931 році було заарештовано вже літнього, хворого Михайла Грушевського. Його було притягнуто до слідства(по «справі УНЦ»), заборонено його історичну секцію. Пізніше М.Грушевського було заслано до Москви, під нагляд НКВС, надано житло, але заборонено виїздити в УСРР. У 1934 році він помер. Розпочалася офіційна критика «школи Грушевського».
Підпадає під сувору й несправедливу критику історик Дмитро Яворницький ( звинувачення у націоналізмі, відході від марксизму). Довгий час його праці не друкувалися, він не мав змоги працювати над улюбленими темами. Історика – марксиста, академіка АН СРСР М.Яворського за «націоналістичні погляди» виключили з партії, у 1937 році розстріляли.
Філолог, історик Агатангел Юхимович Кримський Філософ Якоб Еммануїлович Голосовкер
Також були репресовані історики М.Слабченко, В.Пархоменко, М.Горбань, знавець давньоруської літератури академік В.Перетц, літературознавець С.Шабліовський, філолог, знавець давньогрецької міфології Я.Голосовкер, філософ С.Семковський. У 1941 році було заарештовано, як «неблагонадійного» філолога, історика Агатангела Кримського. Він помер 1942 р. у таборі. Широко ерудований український філософ П. Демчук у своїх працях, з притаманною йому ґрунтовністю, визначав і викривав зрощення найбільш реакційних течій німецької філософії з ідеологією фашизму. Та це не перешкодило офіційній владі кваліфікувати його як «войовничого фашиста», до того ж і «махрового представника української націоналістичної контрреволюції». У 1933 р. він був заарештований, засуджений до заслання на Соловки, де в 1937 р. був розстріляний. За необґрунтованими обвинуваченнями й обмовами були репресовані й загинули академіки АН УРСР геолог Н. Світальський, генетик І. Агол. Обвинувачувалися також колишній президент АН УРСР В. Вернадський і щойно обраний президент республіканської Академії наук О.Богомолець. Хоч окремі вчені й не були ув’язнені, репресовані, офіційна жорстка критика загальмувала їх роботу. Був безпідставно звинувачений у шкідництві й заарештований у 1930 році, знавець ракетної техніки Ю.Кондратюк. Але і на засланні він продовжував наукові розробки. Визволений із заслання клопотаннями відомого радянського діяча наркома Г. К. Орджонікідзе, з великою напругою й відповідальністю працював над створенням вітроелектростанцій. Вступивши у липні 1941 р. добровольцем у народне ополчення, він загинув у першому ж бою з німецько-фашистськими загарбниками.
Боротьба навколо Лева Ландау
Тривожне становище склалося в Харкові навколо відомого фізика Лева Давидовича Ландау. Погромники науки ще в 1931 р. називали його «неприкритим ворогом». Коли почалися масові арешти вчених, відомий фізик Петро Леонідович Капиця у березні 1937 р. запросив Л. Ландау до Москви, в Інститут фізичних проблем, який він очолював. І все-таки молодого, перспективного вченого заарештували, пред'явивши йому дике обвинувачення — шпигунство на користь фашистської Німеччини й своїми уже відпрацьованими методами примусили підписатися під цією нісенітницею.
фізик Лев Ландау фізик Петро Капиця історик Матвій Яворський
Та П. Капиця, ризикуючи своїм ім'ям і життям, виявивши акт громадянської мужності й порядності, звернувся з листами до Сталіна, Молотова, Берії, чим врятував життя вченого, який незабаром став одним з найвидатніших фізиків світу.
Доля Матвія Яворського
Сміливий виклик сталінщині, беззаконню й свавіллю відкрито кинув академік Матвій Іванович Яворський, безпідставно засуджений до засланння на Соловки, за «національні перекручування» в історії. Розуміючи, що підписує собі смертний вирок, він на третій рік перебування там надіслав заяву на адресу НКВС, в якій висловив протест проти морального і фізичного знищення людей, що відбувається в таборі. Він заявив, що ладен краще вмерти, ніж плазувати перед катами. Останнє бажання соловецькою владою було враховано: 3 листопада 1937 р. М. Яворського розстріляли. Проте частими тоді були і прояви малодушності. Страх за своє благополуччя і життя штовхав немало вчених, у тому числі й відомих, зокрема академіків Д. Граве, О. Палладіна та інших, виступати із закликами «розстріляти як собак» тих, кого органи НКВС, особисто Й.Сталін проголошували «ворогами народу». Такою була суспільно-політична атмосфера тих часів.