Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
История Украины 10 класс Лекции новая версия.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
25.45 Mб
Скачать

4. Сталінські репресії в науці

«Чистки» серед науковців

У 30-х роках, з допомогою НКВС, розпочалася «чистка» наукових рядів з метою позбавитися вчених – інакодумців, що відходять від марксистських, класових позицій у науці, які немовби стають потенційними «зрадниками», передають наукові секрети за кордон. Окремих «строптивих» вчених просто хотіли «поставити на місце, провчити» нагадавши їм їх дворянське походження, антибільшовицьке минуле. Сталінський уряд, ігноруючи усі природні закони, наукові принципи намагався « прискорити» розвиток науки, даючи вченим важкі, а часто й нереальні завдання, не рахуючись з можливостями їх втілення. Існувала практика арештів і звинувачень учених, їх штучної ізоляції у комфортабельних тюрмах – «шарашках», де вони працювали під примусом, на протязі довгих років, не маючи реальної свободи. Така ситуація не могла не породити атмосферу взаємних звинувачень, доносів, а також появу плеяди авантюристів і кар’єристів. Таким став лжевчений від біології Трохим Лисенко, що пробував добитися вирощування «надовочей» і «надфруктів» з допомогою схрещення, «яровизації». Він же активно переслідував своїх наукових опонентів, пізніше спровокувавши справжній погром у біологічній науці. Репресії 30-х років трагіч­но позначилися на долі багатьох вчених — представників різних га­лузей науки. Уже в 1931 році було заарештовано вже літнього, хворого Михайла Грушевського. Його було притягнуто до слідства(по «справі УНЦ»), заборонено його історичну секцію. Пізніше М.Грушевського було заслано до Москви, під нагляд НКВС, надано житло, але заборонено виїздити в УСРР. У 1934 році він помер. Розпочалася офіційна критика «школи Грушевського».

Підпадає під сувору й несправедливу критику історик Дмитро Яворницький ( звинувачення у націоналізмі, відході від марксизму). Довгий час його праці не друкувалися, він не мав змоги працювати над улюбленими темами. Історика – марксиста, академіка АН СРСР М.Яворського за «націоналістичні погляди» виключили з партії, у 1937 році розстріляли.

Філолог, історик Агатангел Юхимович Кримський Філософ Якоб Еммануїлович Голосовкер

Також були репресовані історики М.Слабченко, В.Пархоменко, М.Горбань, знавець давньоруської літератури академік В.Перетц, літературознавець С.Шабліовський, філолог, знавець давньогрецької міфології Я.Голосовкер, філософ С.Семковський. У 1941 році було заарештовано, як «неблагонадійного» філолога, історика Агатангела Кримського. Він помер 1942 р. у таборі. Широко ерудований український філософ П. Демчук у своїх працях, з притаманною йому ґрунтовністю, визначав і викривав зрощення найбільш реакційних течій німецької філософії з ідеоло­гією фашизму. Та це не перешкодило офіційній владі кваліфікувати його як «войовничого фашиста», до того ж і «махрового представ­ника української націоналістичної контрреволюції». У 1933 р. він був заарештований, засуджений до заслання на Соловки, де в 1937 р. був розстріляний. За необґрунтованими обвинуваченнями й обмовами були репресовані й загинули академіки АН УРСР геолог Н. Світальський, генетик І. Агол. Обвинувачувалися також колишній президент АН УРСР В. Вернадський і щойно обраний президент республікансь­кої Академії наук О.Богомолець. Хоч окремі вчені й не були ув’язнені, репресовані, офіційна жорстка критика загальмувала їх роботу. Був безпідставно звинувачений у шкідництві й за­арештований у 1930 році, знавець ракетної техніки Ю.Кондратюк. Але і на засланні він продовжував наукові розроб­ки. Визволений із заслання клопотаннями відомого радянського діяча наркома Г. К. Орджонікідзе, з великою напругою й відповідальністю працював над створенням вітроелектростанцій. Вступивши у липні 1941 р. добровольцем у народне ополчення, він загинув у першому ж бою з німецько-фашистськими загарбниками.

Боротьба навколо Лева Ландау

Тривожне становище склалося в Харкові навколо відомого фізика Лева Давидовича Лан­дау. Погромники науки ще в 1931 р. називали його «неприкритим ворогом». Коли почалися масові арешти вчених, відомий фізик Петро Леонідович Капиця у березні 1937 р. запросив Л. Ландау до Москви, в Інститут фізичних проблем, який він очолював. І все-таки молодого, перспективного вченого заарештували, пред'явивши йому дике обвинувачення — шпигунство на користь фашистської Німеччини й своїми уже від­працьованими методами примусили підписатися під цією нісенітни­цею.

фізик Лев Ландау фізик Петро Капиця історик Матвій Яворський

Та П. Капиця, ризикуючи своїм ім'ям і життям, виявивши акт громадянської мужності й порядності, звернувся з листами до Сталіна, Молотова, Берії, чим врятував життя вченого, який незаба­ром став одним з найвидатніших фізиків світу.

Доля Матвія Яворського

Сміливий виклик сталінщині, беззаконню й свавіллю відкрито кинув академік Матвій Іванович Яворський, безпідставно засуджений до за­сланння на Соловки, за «національні перекручування» в історії. Розуміючи, що підписує собі смертний вирок, він на третій рік перебування там надіслав заяву на адресу НКВС, в якій висловив протест проти морального і фізичного знищення людей, що відбувається в таборі. Він заявив, що ла­ден краще вмерти, ніж плазувати перед катами. Останнє бажан­ня соловецькою владою було враховано: 3 листопада 1937 р. М. Яворського розстріляли. Проте частими тоді були і прояви малодушності. Страх за своє благополуччя і життя штовхав немало вчених, у тому числі й відо­мих, зокрема академіків Д. Граве, О. Палладіна та інших, виступа­ти із закликами «розстріляти як собак» тих, кого органи НКВС, особисто Й.Сталін проголошували «ворогами народу». Такою була суспільно-політична атмосфера тих часів.