1. Варшавський договір 1920 року
Цілі сторін
З листопада 1919 року дипломати УНР А.Левицький та С.Вітвицький вели переговори з польським урядом задля створення єдиного антибільшовицького фронту. Згодом до Варшави прибув керівник Директорії Симон Петлюра, який взяв участь у переговорах з головою Польської держави , маршалом Юзефом Пілсудським. Кожен з політичних діячів під час переговорів переслідував свої цілі (див. таблицю):
Директорія УНР(С.Петлюра) |
Польща (Ю.Пілсудський) |
|
|
Польська сторона вміло приховувала свої справжні наміри.
Зміст Варшавського договору
21-24 квітня 1920 року Ю.Пілсудський(Польща) та С.Петлюра(Директорія УНР) підписали політичну, торгівельно-економічну та військову конвенції т.зв. Варшавського договору. Основний зміст:
Політичні і економічні питання |
Військові питання |
|
|
Оцінка Варшавського договору
Оцінка Варшавського договору тогочасними політиками була в основному негативною. Він був підписаний без узгодження з урядом УНР, тому викликав обурення. Прем’єр –міністр Директорії Ісак Мазепа в знак протесту подав у відставку. Договір також засудив М.Грушевський, який на есерівській конференції у Празі назвав його «юридично неспроможним актом». Гостра критика була також з боку лідера «Закордонної групи комуністів» В. Винниченка, а також з боку більшовиків - В.Леніна і Х.Раковського. Проти Варшавського договору рішуче виступив закордонний (екзильний) уряд ЗУНР, а також населення окупованих Польщею українських земель, бо він суперечив «злуці» УНР та ЗУНР. Цей договір призвів до швидкого падіння популярності С.Петлюри.
Ю.Пілсудський і С.Петлюра Вхід поляків до Києва