§ 7. Усиновлення

Правове регулювання умов усиновлення дітей або повнолітньої особи передбачено главою 18 СК України.

Розгляд судами справ про усиновлення дітей або повнолітньої особи визначений статтями 251-255 ЦПК України. Справи про усиновлення, удочеріння (далі — усиновлення) дітей, які проживають на території України, громадянами України та іноземними громадянами підсудні районним (міським) судам за місцем проживання усиновлюваної дитини або повнолітньої особи. Для відкриття справи подається 450

письмова заява, у якій зазначається: назва суду, до якого подається заява, прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника (заявників), а також прізвище, ім'я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров'я. Крім того, заява може містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявниками батьками останньої. До заяви за наявністю додаються документи: копія свідоцтва про шлюб; у разі усиновлення дитини одним із подружжя — письмова згода на це другого з подружжя, завірена нотаріально, медичний висновок про стан здоров'я заявника; довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи; документи, що підтверджують право власності на користування жилим приміщенням; інші документи, визначені законом. До заяви про усиновлення дитини іноземцями або особами без громадянства, що постійно проживають за межами України, також додаються: дозвіл уповноваженого органу виконавчої влади, висновок відповідного компетентного органу держави про умови їх життя і можливість бути усиновлювачами, дозвіл компетентного органу держави на в'їзд усиновленої дитини та її постійне проживання на території цієї держави, зобов'язання усиновлювача, оформлене у нотаріальному порядку, про надання представником дипломатичної установи України за кордоном інформації про усиновлену дитину та можливості спілкування з дитиною.

До заяви громадян України про усиновлення дитини, яка є громадянином іншої держави, крім документів, зазначених вище (ч. 4 ст. 252 ЦПК України), додаються згода законного представника дитини та згода компетентного органу держави, громадянином якої є дитина.

Документи, які подаються усиновлювачами-іноземцями мають бути у встановленому порядку легалізованими, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, перекладеними на українську мову і засвідченими нотаріально.

Заява про усиновлення повнолітньої особи повинна містити зазначені відомості, дані про відсутність матері, батька або

451

піклувальника, а також згоду особи на усиновлення (ч. 6 ст. 252 ЦПК України).

Після прийняття заяви суддя провадить підготовку справи до розгляду, у процесі якої вирішує питання про участь у ній органів опіки та піклування, а у справах, відкритих за заявами іноземних громадян, — уповноваженого органу виконавчої влади. Відповідним органом опіки та піклування до суду подається висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. До висновку додаються: акт обстеження умов життя заявника за місцем його проживання; свідоцтво про народження дитини; медичний висновок про стан здоров'я дитини; про її фізичний і розумовий розвиток; згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення, інші документи установлені законом і визначені судом.

Справа про усиновлення дитини розглядається за обов'язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, яка за віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд вважає за необхідне допитати.

А справа про усиновлення повнолітньої особи розглядається за обов'язковою участю заявника, усиновлюваної особи, із викликом заінтересованих та інших осіб, якщо суд визнає за потрібне їх допитати.

Для забезпечення таємниці усиновлення справа розглядається у закритому судовому засіданні (ст. 226 СК України, ч. З ст. 254 ЦПК України). Суд перевіряє законність підстав для усиновлення, у тому числі наявність згоди усиновлюваної особи, якщо вона необхідна, і за наслідками розгляду справи ухвалює рішення. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). На клопотання заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, а також про зміну імені, прізвища та по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновителів батьками дити-452

ни. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників). З набранням рішенням законної сили виникає усиновлення. Для внесення змін до акта про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається органу реєстрації актів громадянського стану за місцем ухвалення рішення (ст. 2 Закону України «Про органи реєстрації актів громадянського стану» від 24 грудня 1993 р. № 3807-ХП), а у справах усиновлення дітей іноземними громадянами — також до уповноваженого органу виконавчої влади. Якщо батьки дитини відкликали свою згоду на усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи. У разі відкликання заяви про усиновлення суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду (частини 5, 6 ст. 255 ЦПК України).