§ 5. Цивільна процесуальна правосуб'єктність прокурора

ЦПК України визначає прокурора самостійним суб'єктом цивільних процесуальних правовідносин — учасником розгляду цивільних справ у суді (ст. 45 ЦПК України) і включає його до складу осіб, які беруть участь у справі (ст. 26 ЦПК України). Правило ч. З ст. 104 ЦПК України 1963 р., за яким особа, в інтересах якої розпочато справу, може взяти участь у процесі як позивач поряд з особою, яка подала заяву, дало підставу визначати в теорії процесу прокурора у цих випадках позивачем, стороною в процесуальному розумінні. Його розглядали також представником сторони особливого роду або представником держави. Цивільна процесуальна правосуб'єктність прокурора відрізняється від сторони тим, що він захищає сторони, а сторона — свої матеріальні права й інтереси. Прокурор має державний характер заінтересованості у справі, сторона — суб'єктивний матеріально-правовий. Прокурор — не сторона й у процесуальному розумінні, оскільки нашому праву невідомий поділ суб'єкта процесуальних правовідносин на дві частини — матеріальну і процесуальну. Така назва і не розкриває правової природи участі прокурора у цивільному процесі.

Прокурор не є представником сторони, навіть особливого роду1, оскільки у цивільному процесі він діє від свого імені самостійно, без повноважень сторони, на підставі закону і керуючись тільки законом2. Адже відповідно до п. 2 ст. 237 ЦК

України не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені.

Він є посадовою особою державного органу — прокуратури, який без особливих доручень від цього органу, а на підставі закону, свого посадового становища виконує покладені на органи прокуратури завдання і функції1. Покладене п. 2 ст. 121 Конституції України і відтворене ч. 2 ст. 45 ЦПК України на прокуратуру представництво громадян або держави у випадках, визначених законом, не означає, що прокурор у цивільному процесі є процесуальним представником громадянина або держави. Він здійснює захист їхніх прав та інтересів у суді. Такий висновок підтверджується аналізом іншого чинного законодавства України. Так, стаття 243 КЗпП України встановлює, що профспілки є повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів у органах державної влади і самоврядування. Це право трансформоване у ЦПК України, де визначено, що профспілки (як і інші юридичні особи) у передбачених законом випадках можуть звертатися до суду із заявою на захист прав та охороню-ваних законом інтересів інших осіб (ч. 2 ст. З, ч. 1 ст. 45 ЦПК України). Вони не є представниками громадян у суді (такими є їх уповноважені), а визначені поряд з органами державної влади, органів місцевого самоврядування, прокурором та іншими особами як суб'єкти захисту прав інших осіб.

Назва суб'єкта цивільних процесуальних правовідносин має відображати суть його участі у процесі, завдання і процесуальні функції, які він виконує. Зазначеним вимогам відповідає назва цього суб'єкта — прокурор. Вона характеризує участь прокурора у цивільному процесі як самостійного суб'єкта цивільних процесуальних правовідносин, учасника розгляду цивільних справ у суді, як особу, яка бере участь у

справі з метою захисту прав і законних інтересів громадян, державних чи суспільних інтересів (статті 3, 26, 45 ЦПК України).

Запитання для самоконтролю

У чому полягає завдання органів прокуратури у цивільномупроцесі в сучасних умовах розвитку держави?

Визначте підстави і процесуальні форми участі прокурора уцивільному процесі, його процесуальні права та обов'язки.

Якою є участь прокурора у цивільному процесі у справі в судіпершої інстанції?

Яка участь прокурора в апеляційному провадженні? А у провадженні справ у касаційній інстанції?

Визначте участь прокурора у провадженні справ у зв'язку з винятковими обставинами та у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Рекомендована література

Грошевий Ю. М. Прокурорський нагляд в Україні. — К., 1993.

Радченко М., Глаговський В. Представництво прокурором інтересів громадян або держави (теоретичний і практичний аспект) //Право України. — 1997. — № 11.

Суботін С, Червяков О., Марочкін І. Представницькі функціїпрокурора // Право України. — 1997.'— № 11.

Мичко М. І. Функції та організаційний устрій прокуратури. —Донецьк, 2001.

Руденко М. В. Прокурор у господарському судочинстві. —- К.,2003.

Мичко Н. И. Прокуратура Украиньї: Роль и место в системе го-сударственной власти. — Донецк, 1999.

Тацій В., Грошевий Ю. Прокуратура в системі поділу влади //Вісник Академії правових наук України. — № 1. — X., 1999.

Давиденко Л. Функції прокуратури України згідно з новоюКонституцією України // Право України. — 1997. — №6.

Шумський П. Представництво прокурора в суді // Право України. — 1998. — № 2.