§ 2. Загальні правила визначення підвідомчості цивільних

справ суду

Підвідомчість суду певної категорії справ встановлюється, як правило, нормами матеріального права, якими врегульовуються спірні правовідносини. Норми цивільного процесуального права визначають загальні правила підвідомчості ^СУДУ цивільних справ позовного провадження, наказного і окремого провадження.

За загальними правилами, визначеними ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства

191

справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Так, господарські спори між юридичними особами підвідомчі господарському судочинству. Але громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. А у випадках, передбачених законодавчими актами України, мають право також звертатися за захистом до господарського суду громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності (статті 1, 12 ГПК України). З цього правила випливає висновок, що цивільні справи, в яких однією зі сторін є громадянин, відносяться до компетенції цивільного судочинства. Правильність цього положення підтверджується п. 1 ст. 24 ЩІК України (1963 р.), за яким судам підвідомчі справи по спорах, що виникають з цивільних, сімейних, трудових, кооперативних правовідносин, якщо хоча б однією зі сторін у справі є громадянин, за винятком випадків, коли вирішення таких спорів віднесено законом до відання інших органів. Отже, в основу загальних правил визначення підвідомчості судам цивільних справ покладено: 1) наявність і характер спірних правовідносин — цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових; 2) належність громадянина до суб'єктного складу спірних правовідносин — якщо однією зі сторін у спорі є громадянин; 3) відсутність винятку у віднесенні таких спорів до компетенції інших органів. Такі винятки мають місце — частина спорів з цивільних, сімейних, трудових відносин вилучена з підвідомчості загального суду. Так, судам не підвідомчі спори щодо об'єктів авторського права, що не охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права», зокрема повідомлення про новини дня або повідомлення про поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації, 192

твори народної творчості, а також офіційні документи, державні символи та знаки (ст. 10 Закону).

Відповідно до загальних правил — характеру спірних правовідносин — судам у порядку цивільного судочинства не підвідомчі справи, які виникають з публічних, адміністративних, господарських та інших правовідносин.

За Законом України «Про судоустрій України» для розгляду справ, що виникають із адміністративно-правових відносин передбачено створення системи адміністративних судів. До їх організації та введення в дію процесуальних законів, якими визначається порядок адміністративного судочинства, справи із адміністративно-правових відносин продовжують розглядати загальні суди загальної юрисдикції (пункти 2, 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону).

Загальне правило визначення підвідомчості за суб'єктним складом сторін у справі стосується розмежування підвідомчості справ між загальними (територіальними) і спеціалізованими судами загальної юрисдикції (загальними і господарськими). Господарський суд є органом вирішення всіх господарських спорів, що виникають між юридичними особами, державними та іншими органами (ст. 1 ГПК України). З цього правила зроблено також винятки: справи між юридичними особами, які виникають з питань захисту честі і гідності, підвідомчі загальному суду (статті 16, 201 ЦК України); справи про банкрутство, порушені громадянами-кредиторами, підвідомчі господарському суду (ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 12 ГПК України).

Частина 2 статті 234 ЦПК України визначила перелік підвідомчих цивільному судочинству справ окремого провадження, який не має вичерпного характеру. Суду підвідомчі також інші справи у випадках, встановлених законом.

У порядку цивільного судочинства розглядаються вимоги, віднесені до наказного провадження: вимога, що ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі; вимога про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати; вимога про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, -боржника, дитини або транс-

7 5-327193

портних засобів боржника. Судовий наказ за правилами цивільного судочинства може бути видано і в інших випадках, встановлених законом (ст. 96 ЦПК України).

Судам у порядку цивільного судочинства підвідомчі й інші справи, віднесені законом до їх компетенції (ч. 2 ст. 15 ЦПК України), зокрема з екологічних правовідносин (земельних, про охорону природного середовища, атмосферного повітря, природно-заповідного фонду, сортових рослин, тваринного світу, лісів, надр). Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 р. № 9 та з врахуванням положення ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі справи про захист прав і свобод громадян.

Суди розглядають також справи, у яких беруть участь іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні підприємства й організації (ст. 410 ЦПК України).

У випадках, передбачених законом, підвідомчі суду цивільні справи можуть розглядатися третейськими судами в порядку, встановленому Законом України «Про третейські суди» (ст. 17 ЦПК України). У випадках, передбачених законом або міжнародними договорами, спори, що виникають з цивільних правовідносин, за згодою сторін можуть бути передані на вирішення Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.

На підставі чинного законодавства і його аналізу щодо підвідомчості справ можна зробити такі висновки:

1. Конституційний Суд України приймає рішення і дає висновки щодо: конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість; додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпіч-194

менту в межах, визначених статтями 111, 151 Конституції України; офіційного тлумачення Конституції та законів України. До повноважень Конституційного Суду України не належать питання щодо законності актів органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції (ст. 147 Конституції України, статті 13, 14 Закону України «Про Конституційний Суд України»);

2. Загальному суду загальної юрисдикції підвідомчісправи, що виникають з цивільних, сімейних, трудових, житлових, земельних, інших правовідносин, якщо хоча б однієюзі сторін у спорі є громадянин, за винятком випадків, коливирішення таких спорів віднесено законом до відання іншихорганів;

3. Господарському суду (спеціалізованому загальної юрисдикції) підвідомчі, за окремими винятками, встановленимизаконом, господарські спори, що виникають між юридичнимиособами, державними та іншими органами (статті 1, 12 ГПКУкраїни);

4. Адміністративному суду (спеціалізованому загальноїюрисдикції) підвідомчі справи, що виникають із адміністративно-правових відносин;

5. Третейські, арбітражні (МКАС, МАК) та інші суди розглядають майнові та особисті немайнові спори у випадках і впорядку, встановлених законодавством України.

Питання про підвідомчість справи суду вирішує одноособово суддя, виходячи зі складу сторін, зазначених позивачем, у стадії відкриття цивільної справи при прийнятті позовної заяви до свого провадження. При встановленні непідвідомчості справи суду суддя відмовляє у її прийнятті, постановляючи про це мотивовану ухвалу (п. 1 ч. 2, ч. 4 ст. 122 ЦПК України), у якій зазначає, до якого органу необхідно звернутися за вирішенням правового питання. При прийнятті непідвідомчої судові справи провадження у ній підлягає закриттю (п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України). Ухвала судді про відмову в прийнятті заяви і ухвала про закриття провадження У справі може бути апеляційно оскаржена.

195