§ 8. Підвідомчість справ, що виникають із земельних правовідносин

Справи по спорах, що виникають із земельних правовідносин вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, тобто в судовому і адміністративному порядках (ст. 158 ЗК України).

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування територій районів у містах.

Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів вирішують земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а 220

також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до статей 8, 124 Конституції України, статей 26, ЗО, 87-90, 97, 100, 102, 118,123, 128, 143, 144-146, 149, 151, 153, 158, 161, 210, 212 ЗК України, законів України «Про власність», «Про оцінку земель», статей 373-378 ЦК України судам підвідомчі інші земельні та майнові спори, пов'язані з земельними правовідносинами, при участі громадянина стороною у спорі, зокрема спори про:

використання земельних ділянок з меліоративними системами;

розподіл несільськогосподарських угідь при ліквідації сільськогосподарських підприємств;

право спільної часткової власності на земельну ділянку;

встановлення земельного сервітуту і про припинення дії земельного сервітуту;

передачу земельної ділянки;

продаж земельної ділянки у власність;

примусове припинення прав власності на земельну ділянку;

викупну вартість земельної ділянки; .

вилучення земельних ділянок для суспільних та інших потреб;

місце розташування об'єкта на земельній ділянці;

усунення будь-яких порушень прав власника або землекористувача на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодуванням завданих збитків;

визнання недійсним чи розірвання договору викупу земельної ділянки та відшкодування збитків, пов'язаних з викупом, якщо після викупу земельної ділянки буде встановлено, що земельна ділянка використовується не для суспільних потреб;

визнання права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на земельній ділянці;

повернення самовільно зайнятих земельних ділянок, приведення їх у придатний для використання стан, знесення зведених на них будівель і споруд;

оцінку земель.

221

Відповідно до статей 8 і 124 Конституції України, якими передбачено, що норми Конституції є нормами прямої дії, і що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, судам підвідомчі також інші справи, що виникають у спорах із земельних правовідносин (постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 р. № 7).

Спори з питань користування надрами розглядаються в адміністративному і судовому порядку. Судам підвідомчі справи про стягнення коштів на відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушень законодавства про надра (статті 64-67 Кодексу України про надра). Рішення державних органів геологічного контролю, державного гірничого нагляду, охорони навколишнього природного середовища, з питань користування надрами можуть бути оспорені громадянами до суду.

Спори у галузі охорони навколишнього природного середовища вирішуються судом, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади відповідно до їх компетенції. Судам, зокрема, підвідомчі спори про стягнення з громадян або громадянами з юридичних осіб коштів на відшкодування шкоди, заподіяної ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (статті 67, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Аналогічно у судовому порядку розглядаються спори про відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря (статті 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»); про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд (ст. 65 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»); про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу (ст. 63 Закону України «Про тваринний світ»); про відшкодування шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення лісового законодавства, про стягнення вартості незаконно добутої деревини та інших лісових ре-222

сурсів у разі неможливості їх вилучення (статті 100, 101 Лісового кодексу України).