- •Список скорочень
- •Передмова
- •Глава 1. Поняття, завдання і джерела цивільного процесуального права України
- •§ 1. Цивільний процесуальний порядок (форма) захисту майнових і особистих немайнових прав та охоронюваних законом інтересів громадян і організацій
- •§ 2. Поняття цивільного процесуального права і його значення
- •§ 3. Місце цивільного процесуального права в правовій системі України
- •§ 4. Джерела цивільного процесуального права і межі його дії
- •§ 5. Цивільне судочинство і його стадії
- •§ 6. Наука цивільного процесуального права
- •Глава 2. Принципи цивільного процесуального права
- •§ 1. Поняття принципів та їх значення
- •§ 2. Система принципів та їх класифікація
- •§ 3. Принципи, закріплені Конституцією України
- •§ 4. Принципи, закріплені законодавством про судочинство
- •Глава 2. Принципи цивільного процесуального права
- •Глава 3. Цивільні процесуальні правовідносини
- •§ 1. Поняття цивільних процесуальних правовідносин
- •§ 2. Підстави і передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин
- •§ 3. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
- •§ 4. Зміст цивільних процесуальних правовідносин
- •§ 5. Об'єкт цивільних процесуальних правовідносин
- •Глава 4. Сторони у цивільному процесі
- •§ 1. Поняття сторін у цивільному процесі, їх процесуальні
- •§ 2. Процесуальна співучасть
- •§ 3. Заміна неналежної сторони
- •§ 4. Процесуальне правонаступництво
- •Глава 5. Треті особи у цивільному процесі
- •§ 1. Поняття і види третіх осіб
- •§ 2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
- •§ 3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
- •Глава 6. Участь органів прокуратури у цивільному процесі
- •§ 1. Завдання органів прокуратури у цивільному процесі
- •§ 2. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора у цивільному процесі
- •§ 3. Участь прокурора у цивільному процесі у справі у суді першої інстанції
- •§ 4. Участь прокурора у провадженні щодо оскарження і перегляду судових рішень і ухвал
- •§ 5. Цивільна процесуальна правосуб'єктність прокурора
- •Глава 7. Участь у цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким надано законом право захищати права і свободи інших осіб
- •§ 1. Мета, підстави і процесуальні форми участі
- •§ 2. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування у цивільному процесі
- •§ 3. Участь профспілок у цивільному процесі
- •§ 4. Участь у цивільному процесі підприємств, установ, організацій та окремих громадян з метою захисту прав інших осіб
- •§ 5. Цивільна процесуальна правосуб'єктність
- •Глава 8. Представництво у цивільному процесі
- •§ 1. Поняття та значення процесуального представництва
- •§ 2. Види процесуального представництва
- •§ 3. Повноваження процесуального представника
- •§ 4. Процесуально-правове становище представника у провадженні цивільних справ у суді першої інстанції
- •§ 5. Процесуально-правове становище представникау провадженні щодо перевірки законності , і обґрунтованості судових рішень та звернення їх до виконання
- •Глава 9. Цивільні процесуальні строки
- •§ 1. Поняття, значення і види процесуальних строків
- •§ 2. Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків
- •Глава 10. Підвідомчість цивільних справ
- •§ 1. Поняття і види підвідомчості
- •§ 2. Загальні правила визначення підвідомчості цивільних
- •§ 3. Підвідомчість справ, що виникають з цивільних правовідносин
- •§ 4. Підвідомчість спорів, що виникають з житлових правовідносин
- •§ 5. Підвідомчість справ по спорах, що виникають з правовідносин інтелектуальної власності
- •§ 6. Підвідомчість спорів, що виникають зі шлюбно-сімейних відносин
- •§ 8. Підвідомчість справ, що виникають із земельних правовідносин
- •§ 9. Підвідомчість спорів, що виникають з кооперативних та інших правовідносин
- •Глава 11. Підсудність цивільних справ
- •§ 1. Поняття і види підсудності
- •§ 2. Наслідки порушення правил про підсудність. Зміна підсудності
- •Глава 12. Витрати по провадженню цивільної справи
- •§ 1. Поняття, види витрат та їх значення
- •§ 2. Судовий збір
- •§ 3. Витрати, пов'язані з розглядом справи у суді •
- •§ 4. Розподіл судових витрат між сторонами
- •Глава 13. Санкції цивільного процесуального права
- •§ 1. Поняття, види і структура норм цивільного процесуального права
- •§ 2. Поняття, види і функції санкцій цивільного процесуального права
- •§ 3. Заходи процесуального примусу
- •§ 4. Відшкодування майнових збитків
- •Глава 14. Докази і доказування у цивільному процесі
- •§ 1. Роль доказів і доказування у цивільному процесі
- •§ 2. Поняття і види доказів
- •§ 3. Доказування
- •§ 4. Засоби доказування
- •4.2. Показання свідків
- •4.3. Письмові докази
- •§ 4 Засоби доказування
- •4.4. Речові докази
- •4.5. Висновки експертів
- •4.6. Забезпечення доказів
- •§ 1. Поняття судового наказу і умови, необхідні для його видачі
- •§ 2. Заява про видачу судового наказу
- •§ 3. Порядок видачі судового наказу і його зміст
- •§ 4. Законна сила судового наказу і його скасування
- •Глава 16. Відкриття провадження у цивільній справі у суді
- •§ 1. Позов — процесуальний засіб реалізації права на відкриття провадження у цивільній справі у суді
- •§ 1. Позов — процесуальний засіб реалізації права на відкриття провадження у цивільній..
- •§ 2. Право на позов. Право на пред'явлення позову
- •§ 3. Об'єднання і роз'єднання позовів
- •§ 4. Процесуальні засоби, що забезпечують відповідачу захист своїх прав проти позову
- •§ 5. Зміни у позовному спорі
- •§ 6. Забезпечення позову
- •Глава 17. Провадження у справі до судового розгляду
- •§ 1. Попереднє судове засідання
- •§ 2. Судові виклики і повідомлення
- •Глава 18. Судовий розгляд цивільних справ
- •§ 1. Значення стадії судового розгляду цивільних справ
- •§ 2. Судове засідання — процесуальна форма розгляду цивільних справ
- •§ 3. Ускладнення у процесі судового розгляду цивільних справ
- •§ 4. Фіксування цивільного процесу
- •Глава 19. Постанови суду першої інстанції
- •§ 1. Поняття і види судових постанов
- •§ 2. Суть судового рішення
- •§ 2. Суть судового рішення
- •§ 3. Вимоги, яким має відповідати судове рішення
- •§ 4. Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання
- •§ 5. Виправлення недоліків рішення судом, що його ухвалив
- •§ 6. Набрання рішенням суду законної сили
- •§ 7. Ухвали суду першої інстанції
- •§ 8. Заочне рішення
- •Глава 20. Окреме провадження
- •§ 1. Суть і значення окремого провадження
- •§ 2. Особи, які беруть участь у справах окремого провадження
- •§ 3. Процесуальний порядок розгляду справ окремого провадження
- •§ 4. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи,
- •§ 4. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною...
- •§ 4. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною...
- •§ 5. Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності
- •§ 6. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
- •§ 7. Усиновлення
- •§ 8. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •Глава 20. Окреме провадження
- •§ 8. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •Глава 20, Окреме провадження
- •§ 9. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі
- •§ 9. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі
- •Глава 20. Окреме провадження
- •§ 10. Передача безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
- •§ 10. Передача безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
- •Глава 20. Окреме провадження
- •§11. Визнання спадщини відумерлою
- •§ 12. Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •§ 12. Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •§ 13. Обов'язкова госпіталізація до протитуберкульозного закладу
- •§ 13. Обов'язкова госпіталізація до протитуберкульозного закладу
- •Глава 20. Окреме провадження
- •§ 14. Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб
- •§ 14. Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних..
- •§ 15. Надання права на шлюб, розірвання шлюбу і поновлення шлюбу
- •§ 15. Надання права на шлюб, розірвання шлюбу і поновлення шлюбу
- •§ 1. Суть і значення апеляційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої.-
- •Глава 21. Апеляційне провадження1 #
- •§ 1. Суть і значення апеляційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої інстанції2
- •Глава 21. Апеляційне пров
- •§ 2. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний..
- •§ 2. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний порядок його реалізації
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 2. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний...
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції
- •§ 3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції
- •§ 3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •§ 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадж
- •§ 5. Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду
- •§ 5. Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду першої інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
- •§ 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 1. Суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень та ухвал суду першої і апеляційної інстанції
- •§ 1. Суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень та ухвал суду першої...
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його...
- •§ 2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його реалізації
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його...
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 3. Процесуальний порядок розгляду справи судом каї іційної інстанції
- •§ 3. Процесуальний порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
- •§ 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 5. Провадження по перегляду судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 5. Провадження по перегляду судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами
- •§ 1. Суть і значення перегляду рішень, ухвал суду, що набрали законної сили, у зв'язку...
- •Глава 23. Провадження по перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •§ 1. Суть і значення перегляду рішень, ухвал суду,
- •§ 2. Підстави перегляду рішень і ухвал суду у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Глава 24. Звернення судових рішень до виконання та поворот виконання
- •§ 1. Рішення, які звертаються до примусового виконання, і виконавчі документи
- •§ 2. Повноваження суду, пов'язані з виконавчим провадженням по примусовому виконанню його рішень
- •Глава 25. Цивільне судочинство України з іноземним елементом
- •§ 1. Правове регулювання цивільного судочинства з іноземним елементом
- •§ 2. Правове становище іноземців у цивільному процесі
- •§ 3. Підсудність справ з іноземним елементом
- •§ 4. Докази і доказування у справах з іноземним елементом
- •§ 5. Виконання доручень іноземних судів
- •§ 6. Визнання і виконання рішень іноземних судів
- •Глава 26. Відновлення втраченого судового провадження
- •§ 1. Відкриття справи про відновлення втраченого судового провадження
- •§ 2. Розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження
§ 2. Види процесуального представництва
У навчальній і науковій цивільно-процесуальній літературі процесуальне представництво поділяється на такі види: добровільне, законне, представництво на підставі статутів, положень й на інших спеціальних підставах1; законне, статутне і добровільне1; добровільне і обов'язкове (добровільне поділяється на договірне і громадське)2; законне, договірне, громадське і офіційне3; законне, добровільне, юридичних осіб, громадське4; факультативне і обов'язковеЗ; добровільне (договірне), профспілкове, добровільне юридичних осіб, представництво за недієздатних; договірне, законне, громадське6; природне і юридичне: законне (необхідне), фактичне, договірне (добровільне)7 тощо. Зазначена класифікація процесуального представництва свідчить, що вона проведена за змішаними класифікуючими ознаками — одночасно на підставах і за способом виникнення з введенням додаткових критеріїв: за суб'єктами здійснення представництва або ще і за суб'єктами, в інтересах яких воно здійснюється.
Неоднозначність поділу на види процесуального представництва можна пояснити також відсутністю чіткості в правовому регулюванні цього питання. Так, ст. 38 ЦПК України прямо ці види не називає, проте її аналіз дає змогу зробити висновок про наявність двох видів представництва: громадян і юридичних осіб. Стаття 39 ЦПК України називає третій вид — законне представництво, яке здійснюється в інтересах недієздатних і обмежено дієздатних осіб, тобто охоплюється, якщо виходити зі змісту ст. 38 ЦПК України, представництвом громадян.
Класифікація за ознаками осіб, в інтересах яких здійснюється представництво, — представництво громадян і представництво юридичних осіб, — має загальний характер і не узгоджується з їхньою можливою конкретною право-суб'єктністю у цивільному процесі як сторін, третіх осіб із самостійними вимогами чи третіх осіб без самостійних вимог, у справах позовного провадження, заявників та заінтересованих осіб у справах окремого провадження.
Оскільки класифікація спрямована на виявлення певних ознак процесуального представництва, вона можлива: щодо підстав виникнення, способів виникнення, ознак осіб, в інтересах яких здійснюється представництво у суді, та ознак осіб, які його здійснюють1.
Щодо підстав виникнення слід розрізняти законне і договірне представництво. За способом виникнення — добровільне і необхідне (факультативне й обов'язкове). За ознаками осіб, інтереси яких представляють, представництво сторін (позивача і відповідача), третіх осіб (із самостійними вимогами і без самостійних вимог); заявників і заінтересованих осіб; органів державної влади, органів місцевого самоврядування, профспілок, інших організацій, які захищають права інших осіб. За ознаками осіб, які здійснюють процесуальне представництво, — представництво, що здійснюється: адвокатами; юрисконсультами та іншими працівниками організацій; уповноваженими профспілок та іншими громадськими організаціями; батьками, опікунами, піклувальниками; співучасниками; громадянами, які допущені судом до представництва конкретної особи у конкретній справі.
Договірне (добровільне, факультативне) представництво виникає на підставі добровільно укладеного договору доручення, трудового договору, членства у громадській організації та з інших підстав. Воно може здійснюватися адвокатами, юрисконсультами та іншими працівниками підприємств, установ, організацій; уповноваженими організацій, яким надано право захищати права й інтереси інших осіб; співучасниками та іншими особами, які допущені судом до виконання функцій представника.
Законне (необхідне, обов'язкове) процесуальне представництво виникає на підставі закону, адміністративного чи судового акта за наявності таких юридичних фактів: спорідненість, усиновлення, встановлення опіки чи піклування тощо. Воно здійснюється батьками, опікунами, піклувальниками (ст. 39 ЦПК України).
У судовій практиці поширено здійснення процесуального представництва адвокатами. Можливість функціонування адвокатури для надання юридичної допомоги передбачена ст. 159 Конституції України, а організація і порядок її діяльності визначаються Законом України «Про адвокатуру» та іншими законодавчими актами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру» адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян і юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу. Адвокати дають консультації і роз'яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства; складають заяви, скарги та інші документи правового характеру; посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть, надають юридичну допомогу підприємствам, установам і організаціям, здійснюють правове забезпечення підприємницької і зовнішньоекономічної діяльності та інші види юридичної допомоги, передбачені законодавством (ст. 5 Закону).
Справи юридичних осіб ведуть у суді їхні органи, що діють у межах повноважень, наданих законом, статутом чи положенням, або їх представники (ч. З ст. 38 ЦПК України) — юрисконсульти, інші співробітники або адвокати.
Професійні спілки мають право представляти і захищати трудові і соціально-економічні права та інтереси працівників (ст. 246 КЗпП України). З цих підстав уповноважені професійних спілок можуть здійснювати процесуальне представництво в усіх справах робітників, службовців, членів колективних сільськогосподарських підприємств, а також інших осіб, захист прав та інтересів яких здійснюється профспілками.
Уповноваженими професійних спілок є особи, які обираються ними для надання допомоги у захисті прав та інтересів у суді. Ними можуть бути члени профспілок, але, як правило, їхні функції здійснюють постійні працівники профспілкових комітетів (консультанти, інспектори тощо), які мають юридичну освіту і здатні надати членам профспілок кваліфікований правовий захист.
Правом здійснення процесуального представництва у цивільному судочинстві наділені також уповноважені організацій, яким їхнім статутом чи положенням надано право представляти інтереси членів цих організацій, — у справах членів цих організацій. Відповідно до Закону України «Про об'єднання громадян» такими громадськими організаціями є: об'єднання громадян, створені для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів (ст. 3); масові рухи, жіночі, ветеранські організації, організації інвалідів, молодіжні і дитячі організації, наукові, технічні, культурно-освітні, культурно-спортивні та інші добровільні товариства, творчі спілки, земляцтва, фонди, асоціації тощо (ст. 1).
Членство у громадській організації саме по собі не є підставою для виникнення процесуального представництва. Для цього додатково необхідне волевиявлення особи, яка потребує представництва. За відсутності на це згоди уповноважений громадської організації не може бути допущений судом до здійснення функції процесуального представника.
У справах, що виникають з авторських, суміжних, інших прав інтелектуальної власності, процесуальне представництво можуть здійснювати на договірних засадах уповноважені державного підприємства Українського агентства з авторських і суміжних прав (УААСП), яке перебуває у сфері управління Державного департаменту інтелектуальної власності, створеного в системі Міністерства освіти і науки України за постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Державного департаменту інтелектуальної власності» від 4 квітня 2000 р. № 601.
У справах, у яких беруть участь як сторони декілька позивачів чи декілька відповідачів, співучасники можуть доручити ведення справи одному із дієздатних співучасників (ч. З ст. 32 ЦПК України). Такий співучасник буде поєднувати виконання функцій сторони (позивача чи відповідача) і процесуального представника іншого співучасника.
Процесуальними представниками сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, можуть бути також особи, допущені судом на їх прохання до участі у справі (наприклад, родичі, співробітники, друзі).
Сімейний кодекс України покладає захист прав та інтересів обмежено дієздатних і недієздатних дітей на їх батьків, опікунів і піклувальників (ст. 14 СК України), які діють без особливих на те повноважень. Неповнолітні, які досягли 14-ти років здійснюють захист своїх прав самостійно. Опікуни і піклувальники мають право і зобов'язані захищати права та інтереси осіб, які перебувають під опікою і піклуванням (ст. 249 СК України). Трансформуючи ці нормативні правила стосовно цивільного судочинства, ст. 39 ЦПК України встановлює, що права і охоронювані законом інтереси недієздатних громадян, громадян, які не мають повної дієздатності, та громадян, визнаних обмежено дієздатними, захищають у суді їхні батьки, усиновителі, опікуни та піклувальники.
У справах осіб, визнаних у встановленому порядку безвісно відсутніми, процесуальними представниками є опікуни, призначені для охорони й управління майном безвісно відсутнього (ст. 44 ЦК України, ч. З ст. 39 ЦПК України).
У справі, в якій повинен брати участь спадкоємець померлої чи оголошеної в установленому порядку померлою особи, якщо спадщина ще ніким не прийнята, процесуальним представником є виконавець заповіту або інша особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна (ч. 4 ст. 39 ЦПК України).
Законні представники можуть доручити вести справу у суді іншій особі, яку вони обрали як представника (ч. 5 ст. 39 ЦПК України).