- •Список скорочень
- •Передмова
- •Глава 1. Поняття, завдання і джерела цивільного процесуального права України
- •§ 1. Цивільний процесуальний порядок (форма) захисту майнових і особистих немайнових прав та охоронюваних законом інтересів громадян і організацій
- •§ 2. Поняття цивільного процесуального права і його значення
- •§ 3. Місце цивільного процесуального права в правовій системі України
- •§ 4. Джерела цивільного процесуального права і межі його дії
- •§ 5. Цивільне судочинство і його стадії
- •§ 6. Наука цивільного процесуального права
- •Глава 2. Принципи цивільного процесуального права
- •§ 1. Поняття принципів та їх значення
- •§ 2. Система принципів та їх класифікація
- •§ 3. Принципи, закріплені Конституцією України
- •§ 4. Принципи, закріплені законодавством про судочинство
- •Глава 2. Принципи цивільного процесуального права
- •Глава 3. Цивільні процесуальні правовідносини
- •§ 1. Поняття цивільних процесуальних правовідносин
- •§ 2. Підстави і передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин
- •§ 3. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
- •§ 4. Зміст цивільних процесуальних правовідносин
- •§ 5. Об'єкт цивільних процесуальних правовідносин
- •Глава 4. Сторони у цивільному процесі
- •§ 1. Поняття сторін у цивільному процесі, їх процесуальні
- •§ 2. Процесуальна співучасть
- •§ 3. Заміна неналежної сторони
- •§ 4. Процесуальне правонаступництво
- •Глава 5. Треті особи у цивільному процесі
- •§ 1. Поняття і види третіх осіб
- •§ 2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
- •§ 3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
- •Глава 6. Участь органів прокуратури у цивільному процесі
- •§ 1. Завдання органів прокуратури у цивільному процесі
- •§ 2. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора у цивільному процесі
- •§ 3. Участь прокурора у цивільному процесі у справі у суді першої інстанції
- •§ 4. Участь прокурора у провадженні щодо оскарження і перегляду судових рішень і ухвал
- •§ 5. Цивільна процесуальна правосуб'єктність прокурора
- •Глава 7. Участь у цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким надано законом право захищати права і свободи інших осіб
- •§ 1. Мета, підстави і процесуальні форми участі
- •§ 2. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування у цивільному процесі
- •§ 3. Участь профспілок у цивільному процесі
- •§ 4. Участь у цивільному процесі підприємств, установ, організацій та окремих громадян з метою захисту прав інших осіб
- •§ 5. Цивільна процесуальна правосуб'єктність
- •Глава 8. Представництво у цивільному процесі
- •§ 1. Поняття та значення процесуального представництва
- •§ 2. Види процесуального представництва
- •§ 3. Повноваження процесуального представника
- •§ 4. Процесуально-правове становище представника у провадженні цивільних справ у суді першої інстанції
- •§ 5. Процесуально-правове становище представникау провадженні щодо перевірки законності , і обґрунтованості судових рішень та звернення їх до виконання
- •Глава 9. Цивільні процесуальні строки
- •§ 1. Поняття, значення і види процесуальних строків
- •§ 2. Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків
- •Глава 10. Підвідомчість цивільних справ
- •§ 1. Поняття і види підвідомчості
- •§ 2. Загальні правила визначення підвідомчості цивільних
- •§ 3. Підвідомчість справ, що виникають з цивільних правовідносин
- •§ 4. Підвідомчість спорів, що виникають з житлових правовідносин
- •§ 5. Підвідомчість справ по спорах, що виникають з правовідносин інтелектуальної власності
- •§ 6. Підвідомчість спорів, що виникають зі шлюбно-сімейних відносин
- •§ 8. Підвідомчість справ, що виникають із земельних правовідносин
- •§ 9. Підвідомчість спорів, що виникають з кооперативних та інших правовідносин
- •Глава 11. Підсудність цивільних справ
- •§ 1. Поняття і види підсудності
- •§ 2. Наслідки порушення правил про підсудність. Зміна підсудності
- •Глава 12. Витрати по провадженню цивільної справи
- •§ 1. Поняття, види витрат та їх значення
- •§ 2. Судовий збір
- •§ 3. Витрати, пов'язані з розглядом справи у суді •
- •§ 4. Розподіл судових витрат між сторонами
- •Глава 13. Санкції цивільного процесуального права
- •§ 1. Поняття, види і структура норм цивільного процесуального права
- •§ 2. Поняття, види і функції санкцій цивільного процесуального права
- •§ 3. Заходи процесуального примусу
- •§ 4. Відшкодування майнових збитків
- •Глава 14. Докази і доказування у цивільному процесі
- •§ 1. Роль доказів і доказування у цивільному процесі
- •§ 2. Поняття і види доказів
- •§ 3. Доказування
- •§ 4. Засоби доказування
- •4.2. Показання свідків
- •4.3. Письмові докази
- •§ 4 Засоби доказування
- •4.4. Речові докази
- •4.5. Висновки експертів
- •4.6. Забезпечення доказів
- •§ 1. Поняття судового наказу і умови, необхідні для його видачі
- •§ 2. Заява про видачу судового наказу
- •§ 3. Порядок видачі судового наказу і його зміст
- •§ 4. Законна сила судового наказу і його скасування
- •Глава 16. Відкриття провадження у цивільній справі у суді
- •§ 1. Позов — процесуальний засіб реалізації права на відкриття провадження у цивільній справі у суді
- •§ 1. Позов — процесуальний засіб реалізації права на відкриття провадження у цивільній..
- •§ 2. Право на позов. Право на пред'явлення позову
- •§ 3. Об'єднання і роз'єднання позовів
- •§ 4. Процесуальні засоби, що забезпечують відповідачу захист своїх прав проти позову
- •§ 5. Зміни у позовному спорі
- •§ 6. Забезпечення позову
- •Глава 17. Провадження у справі до судового розгляду
- •§ 1. Попереднє судове засідання
- •§ 2. Судові виклики і повідомлення
- •Глава 18. Судовий розгляд цивільних справ
- •§ 1. Значення стадії судового розгляду цивільних справ
- •§ 2. Судове засідання — процесуальна форма розгляду цивільних справ
- •§ 3. Ускладнення у процесі судового розгляду цивільних справ
- •§ 4. Фіксування цивільного процесу
- •Глава 19. Постанови суду першої інстанції
- •§ 1. Поняття і види судових постанов
- •§ 2. Суть судового рішення
- •§ 2. Суть судового рішення
- •§ 3. Вимоги, яким має відповідати судове рішення
- •§ 4. Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання
- •§ 5. Виправлення недоліків рішення судом, що його ухвалив
- •§ 6. Набрання рішенням суду законної сили
- •§ 7. Ухвали суду першої інстанції
- •§ 8. Заочне рішення
- •Глава 20. Окреме провадження
- •§ 1. Суть і значення окремого провадження
- •§ 2. Особи, які беруть участь у справах окремого провадження
- •§ 3. Процесуальний порядок розгляду справ окремого провадження
- •§ 4. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи,
- •§ 4. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною...
- •§ 4. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною...
- •§ 5. Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності
- •§ 6. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
- •§ 7. Усиновлення
- •§ 8. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •Глава 20. Окреме провадження
- •§ 8. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •Глава 20, Окреме провадження
- •§ 9. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі
- •§ 9. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі
- •Глава 20. Окреме провадження
- •§ 10. Передача безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
- •§ 10. Передача безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
- •Глава 20. Окреме провадження
- •§11. Визнання спадщини відумерлою
- •§ 12. Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •§ 12. Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •§ 13. Обов'язкова госпіталізація до протитуберкульозного закладу
- •§ 13. Обов'язкова госпіталізація до протитуберкульозного закладу
- •Глава 20. Окреме провадження
- •§ 14. Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб
- •§ 14. Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних..
- •§ 15. Надання права на шлюб, розірвання шлюбу і поновлення шлюбу
- •§ 15. Надання права на шлюб, розірвання шлюбу і поновлення шлюбу
- •§ 1. Суть і значення апеляційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої.-
- •Глава 21. Апеляційне провадження1 #
- •§ 1. Суть і значення апеляційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої інстанції2
- •Глава 21. Апеляційне пров
- •§ 2. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний..
- •§ 2. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний порядок його реалізації
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 2. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний...
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції
- •§ 3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції
- •§ 3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •§ 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадж
- •§ 5. Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду
- •§ 5. Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду першої інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
- •§ 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 1. Суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень та ухвал суду першої і апеляційної інстанції
- •§ 1. Суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень та ухвал суду першої...
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його...
- •§ 2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його реалізації
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його...
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 3. Процесуальний порядок розгляду справи судом каї іційної інстанції
- •§ 3. Процесуальний порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
- •§ 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 5. Провадження по перегляду судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 5. Провадження по перегляду судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами
- •§ 1. Суть і значення перегляду рішень, ухвал суду, що набрали законної сили, у зв'язку...
- •Глава 23. Провадження по перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •§ 1. Суть і значення перегляду рішень, ухвал суду,
- •§ 2. Підстави перегляду рішень і ухвал суду у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Глава 24. Звернення судових рішень до виконання та поворот виконання
- •§ 1. Рішення, які звертаються до примусового виконання, і виконавчі документи
- •§ 2. Повноваження суду, пов'язані з виконавчим провадженням по примусовому виконанню його рішень
- •Глава 25. Цивільне судочинство України з іноземним елементом
- •§ 1. Правове регулювання цивільного судочинства з іноземним елементом
- •§ 2. Правове становище іноземців у цивільному процесі
- •§ 3. Підсудність справ з іноземним елементом
- •§ 4. Докази і доказування у справах з іноземним елементом
- •§ 5. Виконання доручень іноземних судів
- •§ 6. Визнання і виконання рішень іноземних судів
- •Глава 26. Відновлення втраченого судового провадження
- •§ 1. Відкриття справи про відновлення втраченого судового провадження
- •§ 2. Розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження
Глава 11. Підсудність цивільних справ
§ 1. Поняття і види підсудності
Підвідомчі суду цивільні справи розглядаються у порядку цивільного судочинства районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами, а також військовими судами гарнізонів, апеляційними судами областей, апеляційними судами міст Києва та Севастополя, апеляційним судом Автономної Республіки Крим, військовими апеляційними судами регіонів та апеляційним судом Військово-Морсь-ких Сил України, а також Верховним Судом України (статті 18, 21, 25 Закону України «Про судоустрій України»). Усі вони становлять систему загальних судів загальної юрисдикції, складають місцеві суди та апеляційні суди України, реалізують судову владу, здійснюють правосуддя у цивільних справах, але мають різну, встановлену законом компетенцію (Іигівйісііо) у розгляді і вирішенні справ.
Розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ називається підсудністю, правила якої визначені статтями 107-117 ЦПК України.
На відміну від підвідомчості, яка розмежовує компетенцію між державними органами і особою та між державними органами і громадськими організаціями щодо вирішення цивільних справ, підсудність розмежовує компетенцію у тій самій сфері (щодо вирішення цивільних справ), але між різними судами. Тому підсудністю називають ще коло цивільних справ, вирішення яких належить до компетенції певного суду.
Визначення компетенції різних судів системи провадиться залежно від виконуваних ними функцій, від роду (предмета)
227
справи, суб'єктів спору, що підлягає розгляду, і місця (території), на яку поширюється діяльність певного суду. У зв'язку з цим підсудність поділяється на функціональну (функціональна компетенція — сотреіепііа гаііопе іипсііопаіе), родову (предметна, об'єктивна компетенція — сотреіепііа гаііопе таіегіаіе), територіальну (особиста, суб'єктивна компетенція — сотреіепііа гаііопе регзопае).
Функціональна підсудність визначає компетенцію окремих ланок судової системи України на підставі виконуваних ними функцій. За цією підсудністю районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів, які діють як місцеві суди, є судами першої інстанції, що виконують функцію розгляду і вирішення по суті усіх справ, підвідомчих цивільному судочинству (ст. 22 Закону України «Про судоустрій України», ст. 107 ЦПК України). А також переглядають свої рішення та ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами (ст. 363 ЦПК України).
Апеляційні суди Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські суди, військові суди регіонів, Військово-Морських Сил: 1) перевіряють у апеляційному порядку законність і обґрунтованість рішень, ухвал суду першої інстанції (ст. 292 ЦПК України; ст. 25 Закону України «Про судоустрій України»); 2) переглядають у зв'язку з нововиявленими обставинами ухвалені ними рішення, ухвали, що набрали законної сили (ст. 363 ЦПК України). Верховний Суд України діє як суд касаційної інстанції, переглядає рішення за винятковими обставинами і продовжує здійснювати інші надані йому повноваження (ст. 47 Закону України «Про судоустрій України», ст. 353 ЦПК України).
Родова підсудність визначає компетенцію різних ланок судової системи щодо розгляду цивільних справ у першій інстанції залежно від роду справи (предмета цивільного спору) або суб'єктного складу сторін спірних правовідносин. Таке розмежування компетенції судових органів зумовлюється міркуваннями публічно-правового характеру щодо найкращої організації судової влади — створити для осіб, які потребують судового захисту, найбільш сприятливі умови для участі у судочинстві, для залучення всіх заінтересованих осіб 228
і доказів у справі. За загальними правилами родової підсудності всі цивільні справи, які підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами (ст. 107 ЦПК України).
Апеляційному суду Автономної Республіки Крим, апеляційним обласним, Київському і Севастопольському міським судам підсудні по першій інстанції справи за заявами Національної служби посередництва і примирення про вирішення колективних трудових спорів у випадках, у яких відповідно до Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» проведення страйків заборонено і рекомендації зазначеної служби щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) не було враховано (ст. 25).
У справах про дострокове припинення повноважень народного депутата встановлена підсудність Київському міському суду (ст. 4 Закону України «Про статус народного депутата» від 17 листопада 1992 р. № 2790-ХІІ).
Підсудність цивільних справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя цього суду, визначається суддею суду вищої інстанції без виклику сторін, про що він постановляє ухвалу. А якщо однією зі сторін є Верховний Суд України або суддя цього суду, то підсудність справ визначається за загальними правилами підсудності (ст. 108 ЦПК України).
Територіальна підсудність розмежовує компетенцію по розгляду підвідомчих судам справ між однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їхня діяльність. Таке просторове розмежування компетенції називається особистою або суб'єктивною компетенцією. Вона персоніфікує суди по розгляду справ, визначає, який конкретно суд може розглянути конкретну справу по першій інстанції.
Територіальна підсудність має декілька видів: загальна, альтернативна, договірна, виключна, за зв'язком справ.
Загальна підсудність визначається компетенцією суду по розгляду справи залежно від знаходження відповідача (ст. 109 ЦПК України). Якщо ним є фізична особа, то позови пред'являються до суду за місцем її проживання (асіог зе§иі-
229
іиг іогит ге)). Позови до юридичних осіб (підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності) пред'являються за їх місцезнаходженням (іогит §езіас асітіпівігаііо-піз). Правила загальної підсудності поширюють свою дію на всі справи позовного провадження, за винятком тих, для яких ЦПК України встановлює інший вид підсудності.
Пред'явлення позову за місцем проживання відповідача створює сприятливі умови для захисту його прав та інтересів у спірних правовідносинах з позивачем, оскільки самим пред'явленням позову він поставлений у скрутніше становище за позивача. Крім того, первісні витрати у справі, при її відкритті в суді, несе позивач, тому загальна підсудність дисциплінує його, стримуючи від пред'явлення безпідставних позовів, оскільки у разі відмови в їх задоволенні судом він буде позбавлений можливості стягнути витрати у справі з відповідача і зазнає невиправних матеріальних збитків.
Місце проживання відповідача встановлюється позивачем (п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України), а якщо воно йому невідоме, він може скористатися правилами альтернативної підсудності, передбаченими ч. 9 ст. 110 ЦПК України, також він може порушити перед судом питання про розшук відповідача. Якщо місце фактичного перебування відповідача у справах за позовами про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи невідоме, суд зобов'язаний оголосити розшук відповідача і покласти виконання такої ухвали на органи внутрішніх справ (ст. 78 ЦПК України).
Альтернативною називається підсудність, за якою декілька судів є компетентними розглянути справу. Позов може бути пред'явленний до одного із судів, визначених законом. Оскільки право вибору належить позивачеві, то ця підсудність названа ст. 110 ЦПК України підсудністю за вибором позивача. Альтернативна підсудність є пільговою, вона встановлена для невеликої категорії справ, які мають особливо важливе життєве значення для громадян. Визначена вона ст. 110 ЦПК України для позовів про стягнення коштів на утримання (аліменти) і про встановлення батьківства, позовів робітників і службовців, що випливають з трудових правовідносин, які 230
, можуть подаватися як за місцем проживання відповідача, так . за місцем проживання позивача.
Позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, можуть пред'являтися за місцем проживання позивача чи за місцем завдання шкоди. Але позови осіб, за якими стягуються періодичні платежі, про зміну їх розмірів і строків, у тому числі і позови платників аліментів до стягувачів про їх зниження, пред'являються за загальною підсудністю.
За місцем проживання позивача або місцем знаходження відповідача можуть пред'являтися позови про поновлення соціальних, пенсійних та житлових прав, повернення майна або його вартості, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органами дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.
Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'явити також за місцем заподіяння шкоди. Альтернативна підсудність встановлена для позовів, що випливають з діяльності філії або представництва юридичної особи, які можуть бути пред'явлені за місцем їх знаходження.
Позови до відповідача, місце постійного проживання якого
невідоме, пред'являються за місцем знаходження його майна,
або за місцем його тимчасового проживання чи перебування,
або за останнім відповідним місцем постійного проживання
і чи постійного заняття (роботи) відповідача.
Якщо відповідач не має в Україні місця проживання, то позови можуть бути пред'явлені за місцем знаходження його майна або за останнім відомим місцем його проживання в Україні. Місце знаходження майна відповідача та останнє відоме місце його проживання чи заняття мають бути в кожному випадку достовірно встановлені.
Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за місцем проживання позивача. Також у випадках, якщо з ним перебувають неповнолітні діти або для нього через стан здоров'я чи з інших поважних причин виїзд за місцем проживання відповідача буде утрудненим. За взаємним бажанням по-
231
■<д»оа«»8™ово«аосооао«та™и
дружжя справа може бути розглянута за місцем проживання одного з них.
Альтернативна підсудність передбачена також для позовів, що випливають з договорів, де зазначено місце виконання, або виконати які через їхні особливості можна тільки в певному місці. Такі позови можуть бути пред'явлені також за місцем виконання ({огит сопігасіиз иеі зоіиііопіз) цих договорів.
Виключна підсудність встановлює, що пред'явлення позовів у деяких справах можливе тільки у точно визначеному законом суді. Вона передбачена ст. 114 ЦПК України до незначної частини позовів, виключаючи можливість застосування до них інших видів територіальної підсудності, тому і названа виключною підсудністю. Це позови з приводу нерухомого майна, про виключення майна з опису, позови кредиторів спадкодавця, пред'явлені до прийняття спадщини спадкоємцями, підсудні суду за місцем знаходження цього майна або його основної частини Цогит геі зііае). Виключна підсудність передбачена: для позовів клієнтів до перевізників, що випливають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, пошти або багажу, які підсудні судові за місцем знаходження перевізника управління транспортної організації. За чинним законодавством претензії, які виникають з перевезення вантажів, пред'являються до управління залізниці призначення, а з перевезення пасажирів і вантажу можуть пред'являтися до управління залізниці відправлення чи призначення на розсуд заявника претензії, у зв'язку з чим аналогічні позови підсудні за місцем знаходження вказаних управлінь залізниць. Позови залізниці до пасажирів, відправників і одержувачів вантажу подаються за правилами загальної підсудності.
Договірна підсудність встановлюється за угодою сторін, вона ще називається добровільною. Сторонам надається право встановлювати тільки договірну територіальну підсудність (ст. 112 ЦПК України), але не родову, а також не дозволяється змінювати виключну підсудність.
Договірна підсудність може бути встановлена щодо конкретних позовів, їх групи, що можуть виникнути з існуючих між сторонами цивільних правовідносин. Угода сторін про підсудність може бути викладена у формі окремого письмово-
232
го договору або включена до змісту конкретного цивільного договору: поставки, купівлі-продажу тощо.
Встановлена цивільна підсудність є обов'язковою для сторін, але вони можуть відмовитися від одержаних ними переваг у підсудності.
Сторона договору про підсудність може оспорювати його законність і обґрунтованість. Суд, встановивши, що такий договір порушує інтереси сторін або інших осіб, має право визнати його недійсним і застосувати до справи правила про підсудність, передбачені законом.
Підсудність за зв'язком справ (?огит соппехіаіез) встановлює, що позов має розглядати суд, який розглядає іншу, пов'язану з ним справу. Так створюються кращі умови для дослідження всіх матеріалів у справі з метою виявлення дійсних обставин, прав і обов'язків сторін, а також для економії процесуальних засобів і часу. Статтею 113 ЦПК України передбачено, що позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання чи знаходження одного з них за вибором позивача. Зустрічний позов незалежно від його підсудності подається до суду за місцем розгляду первісного позову. Цивільний позов, що випливає з кримінальної справи, розглядається судом разом з такою справою. Якщо позов не був заявлений або не був вирішений у кримінальному процесі, то він пред'являється у порядку цивільного судочинства за правилами територіальної підсудності.
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору між сторонами, пред'являють позов суду, у провадженні якого перебуває спірна справа сторін (ст. 125 ЦПК України).