- •Список скорочень
- •Передмова
- •Глава 1. Поняття, завдання і джерела цивільного процесуального права України
- •§ 1. Цивільний процесуальний порядок (форма) захисту майнових і особистих немайнових прав та охоронюваних законом інтересів громадян і організацій
- •§ 2. Поняття цивільного процесуального права і його значення
- •§ 3. Місце цивільного процесуального права в правовій системі України
- •§ 4. Джерела цивільного процесуального права і межі його дії
- •§ 5. Цивільне судочинство і його стадії
- •§ 6. Наука цивільного процесуального права
- •Глава 2. Принципи цивільного процесуального права
- •§ 1. Поняття принципів та їх значення
- •§ 2. Система принципів та їх класифікація
- •§ 3. Принципи, закріплені Конституцією України
- •§ 4. Принципи, закріплені законодавством про судочинство
- •Глава 2. Принципи цивільного процесуального права
- •Глава 3. Цивільні процесуальні правовідносини
- •§ 1. Поняття цивільних процесуальних правовідносин
- •§ 2. Підстави і передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин
- •§ 3. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
- •§ 4. Зміст цивільних процесуальних правовідносин
- •§ 5. Об'єкт цивільних процесуальних правовідносин
- •Глава 4. Сторони у цивільному процесі
- •§ 1. Поняття сторін у цивільному процесі, їх процесуальні
- •§ 2. Процесуальна співучасть
- •§ 3. Заміна неналежної сторони
- •§ 4. Процесуальне правонаступництво
- •Глава 5. Треті особи у цивільному процесі
- •§ 1. Поняття і види третіх осіб
- •§ 2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
- •§ 3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
- •Глава 6. Участь органів прокуратури у цивільному процесі
- •§ 1. Завдання органів прокуратури у цивільному процесі
- •§ 2. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора у цивільному процесі
- •§ 3. Участь прокурора у цивільному процесі у справі у суді першої інстанції
- •§ 4. Участь прокурора у провадженні щодо оскарження і перегляду судових рішень і ухвал
- •§ 5. Цивільна процесуальна правосуб'єктність прокурора
- •Глава 7. Участь у цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким надано законом право захищати права і свободи інших осіб
- •§ 1. Мета, підстави і процесуальні форми участі
- •§ 2. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування у цивільному процесі
- •§ 3. Участь профспілок у цивільному процесі
- •§ 4. Участь у цивільному процесі підприємств, установ, організацій та окремих громадян з метою захисту прав інших осіб
- •§ 5. Цивільна процесуальна правосуб'єктність
- •Глава 8. Представництво у цивільному процесі
- •§ 1. Поняття та значення процесуального представництва
- •§ 2. Види процесуального представництва
- •§ 3. Повноваження процесуального представника
- •§ 4. Процесуально-правове становище представника у провадженні цивільних справ у суді першої інстанції
- •§ 5. Процесуально-правове становище представникау провадженні щодо перевірки законності , і обґрунтованості судових рішень та звернення їх до виконання
- •Глава 9. Цивільні процесуальні строки
- •§ 1. Поняття, значення і види процесуальних строків
- •§ 2. Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків
- •Глава 10. Підвідомчість цивільних справ
- •§ 1. Поняття і види підвідомчості
- •§ 2. Загальні правила визначення підвідомчості цивільних
- •§ 3. Підвідомчість справ, що виникають з цивільних правовідносин
- •§ 4. Підвідомчість спорів, що виникають з житлових правовідносин
- •§ 5. Підвідомчість справ по спорах, що виникають з правовідносин інтелектуальної власності
- •§ 6. Підвідомчість спорів, що виникають зі шлюбно-сімейних відносин
- •§ 8. Підвідомчість справ, що виникають із земельних правовідносин
- •§ 9. Підвідомчість спорів, що виникають з кооперативних та інших правовідносин
- •Глава 11. Підсудність цивільних справ
- •§ 1. Поняття і види підсудності
- •§ 2. Наслідки порушення правил про підсудність. Зміна підсудності
- •Глава 12. Витрати по провадженню цивільної справи
- •§ 1. Поняття, види витрат та їх значення
- •§ 2. Судовий збір
- •§ 3. Витрати, пов'язані з розглядом справи у суді •
- •§ 4. Розподіл судових витрат між сторонами
- •Глава 13. Санкції цивільного процесуального права
- •§ 1. Поняття, види і структура норм цивільного процесуального права
- •§ 2. Поняття, види і функції санкцій цивільного процесуального права
- •§ 3. Заходи процесуального примусу
- •§ 4. Відшкодування майнових збитків
- •Глава 14. Докази і доказування у цивільному процесі
- •§ 1. Роль доказів і доказування у цивільному процесі
- •§ 2. Поняття і види доказів
- •§ 3. Доказування
- •§ 4. Засоби доказування
- •4.2. Показання свідків
- •4.3. Письмові докази
- •§ 4 Засоби доказування
- •4.4. Речові докази
- •4.5. Висновки експертів
- •4.6. Забезпечення доказів
- •§ 1. Поняття судового наказу і умови, необхідні для його видачі
- •§ 2. Заява про видачу судового наказу
- •§ 3. Порядок видачі судового наказу і його зміст
- •§ 4. Законна сила судового наказу і його скасування
- •Глава 16. Відкриття провадження у цивільній справі у суді
- •§ 1. Позов — процесуальний засіб реалізації права на відкриття провадження у цивільній справі у суді
- •§ 1. Позов — процесуальний засіб реалізації права на відкриття провадження у цивільній..
- •§ 2. Право на позов. Право на пред'явлення позову
- •§ 3. Об'єднання і роз'єднання позовів
- •§ 4. Процесуальні засоби, що забезпечують відповідачу захист своїх прав проти позову
- •§ 5. Зміни у позовному спорі
- •§ 6. Забезпечення позову
- •Глава 17. Провадження у справі до судового розгляду
- •§ 1. Попереднє судове засідання
- •§ 2. Судові виклики і повідомлення
- •Глава 18. Судовий розгляд цивільних справ
- •§ 1. Значення стадії судового розгляду цивільних справ
- •§ 2. Судове засідання — процесуальна форма розгляду цивільних справ
- •§ 3. Ускладнення у процесі судового розгляду цивільних справ
- •§ 4. Фіксування цивільного процесу
- •Глава 19. Постанови суду першої інстанції
- •§ 1. Поняття і види судових постанов
- •§ 2. Суть судового рішення
- •§ 2. Суть судового рішення
- •§ 3. Вимоги, яким має відповідати судове рішення
- •§ 4. Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання
- •§ 5. Виправлення недоліків рішення судом, що його ухвалив
- •§ 6. Набрання рішенням суду законної сили
- •§ 7. Ухвали суду першої інстанції
- •§ 8. Заочне рішення
- •Глава 20. Окреме провадження
- •§ 1. Суть і значення окремого провадження
- •§ 2. Особи, які беруть участь у справах окремого провадження
- •§ 3. Процесуальний порядок розгляду справ окремого провадження
- •§ 4. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи,
- •§ 4. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною...
- •§ 4. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною...
- •§ 5. Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності
- •§ 6. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
- •§ 7. Усиновлення
- •§ 8. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •Глава 20. Окреме провадження
- •§ 8. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •Глава 20, Окреме провадження
- •§ 9. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі
- •§ 9. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі
- •Глава 20. Окреме провадження
- •§ 10. Передача безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
- •§ 10. Передача безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
- •Глава 20. Окреме провадження
- •§11. Визнання спадщини відумерлою
- •§ 12. Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •§ 12. Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •§ 13. Обов'язкова госпіталізація до протитуберкульозного закладу
- •§ 13. Обов'язкова госпіталізація до протитуберкульозного закладу
- •Глава 20. Окреме провадження
- •§ 14. Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб
- •§ 14. Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних..
- •§ 15. Надання права на шлюб, розірвання шлюбу і поновлення шлюбу
- •§ 15. Надання права на шлюб, розірвання шлюбу і поновлення шлюбу
- •§ 1. Суть і значення апеляційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої.-
- •Глава 21. Апеляційне провадження1 #
- •§ 1. Суть і значення апеляційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої інстанції2
- •Глава 21. Апеляційне пров
- •§ 2. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний..
- •§ 2. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний порядок його реалізації
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 2. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний...
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції
- •§ 3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції
- •§ 3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •§ 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадж
- •§ 5. Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду
- •§ 5. Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду першої інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
- •§ 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 1. Суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень та ухвал суду першої і апеляційної інстанції
- •§ 1. Суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень та ухвал суду першої...
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його...
- •§ 2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його реалізації
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його...
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 3. Процесуальний порядок розгляду справи судом каї іційної інстанції
- •§ 3. Процесуальний порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
- •§ 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 5. Провадження по перегляду судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 5. Провадження по перегляду судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами
- •§ 1. Суть і значення перегляду рішень, ухвал суду, що набрали законної сили, у зв'язку...
- •Глава 23. Провадження по перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •§ 1. Суть і значення перегляду рішень, ухвал суду,
- •§ 2. Підстави перегляду рішень і ухвал суду у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Глава 24. Звернення судових рішень до виконання та поворот виконання
- •§ 1. Рішення, які звертаються до примусового виконання, і виконавчі документи
- •§ 2. Повноваження суду, пов'язані з виконавчим провадженням по примусовому виконанню його рішень
- •Глава 25. Цивільне судочинство України з іноземним елементом
- •§ 1. Правове регулювання цивільного судочинства з іноземним елементом
- •§ 2. Правове становище іноземців у цивільному процесі
- •§ 3. Підсудність справ з іноземним елементом
- •§ 4. Докази і доказування у справах з іноземним елементом
- •§ 5. Виконання доручень іноземних судів
- •§ 6. Визнання і виконання рішень іноземних судів
- •Глава 26. Відновлення втраченого судового провадження
- •§ 1. Відкриття справи про відновлення втраченого судового провадження
- •§ 2. Розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження
4.2. Показання свідків
Свідок (іе8іів) — особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи (ст. 50 ЦПК України).
Для виконання функцій свідка необхідно, щоб особа була здатна за своїм фізичним і психічним розвитком (станом) правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати про них правильні показання. Отже, показання свідків як засоби доказування — це повідомлення про відомі обставини, що входять до предмета доказування, тобто про юридичні факти складу вимог і заперечень сторін та інші обставини, що мають значення для справи, які повідомляються (показуються) суду в установленому законом процесуальному порядку і формі. А можливість свідчення про факти, що мають значення для справи, є підставою для визнання їх належними до справи і виклику свідків у судове засідання.
Процесуальна правосуб'єктність свідка не залежить від наявності у нього дієздатності. Ними можуть бути малолітні і неповнолітні, якщо не можна обійтися без притягнення їх до участі в процесі у справі, але обов'язково враховується рівень їх розвитку і здатність правильно сприймати реальну дійсність. Проте застосування показань свідків не безмежне. Не можуть бути свідками: недієздатні фізичні особи; особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання; особи, які за законом зо-296
бов'язані зберігати у таємниці відомості, що були довірені їм у зв'язку з їхнім службовим чи професійним становищем, — про такі відомості; священнослужителі — про відомості, одержані ними на сповіді віруючих; професійні судді, народні засідателі та присяжні — про обставини обговорення у на-радчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення рішення чи вироку; особи, які мають дипломатичний імунітет, без їх згоди, а представники дипломатичних представництв — без згоди дипломатичного представника (ст. 51 ЦПК України). Крім того, фізична особа має право відмовитися давати показання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внука, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), повідомивши про причини відмови (ст. 52 ЦПК України).
Допустимість показань свідків обмежується Цивільним кодексом України для підтвердження певних угод та інших дій, що мають юридичне значення. Не можна підтверджувати показаннями свідків: уступку вимоги і переведення боргу, заміну кредитора або боржника у зобов'язанні, що ґрунтуються на угоді, виконаній у письмовій формі (статті 513, 521), договір ренти (ст. 732) та інші договори, урегульовані статтями 710, 745, 793, 811, 828, 981, 1031 цього Кодексу.
Притягнення свідка до участі в процесі у справі можливе за ініціативою сторін, інших осіб, які беруть участь у справі.
Особи, які заявляють про виклик свідка, повинні зазначити його прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання та обставини, що він може ствердити (ст. 136 ЦПК України). Участь свідка у судовому засіданні і давання правдивих показань — обов'язок (ч. 2 ст. 50 ЦПК України), який забезпечується встановленою відповідальністю — статті 384, 385 КК України, ч. 5 ст. 50 ЦПК України.
На об'єктивність і повноту показань свідків про відомі їм обставини можуть впливати інші існуючі неправові зв'язки між свідками і сторонами — товариські, родинні, громадські, моральні та психологічні фактори, які при дослідженні і
297
оцінці показань свідків судом підлягають урахуванню. У зв'язку з цим у ЦПК України передбачено обов'язок перед допитом свідка встановити його особу, вік, рід занять, відношення до даної справи і стосунки зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч. З ст. 180 ЦПК України), а лише потім попередити його про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за дачу неправдивих показань і за відмову давати показання та привести його до присяги під розписку. Але відповідно до ст. 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, зокрема ст. 52 ЦПК України.
Повнота і об'єктивність показань свідків забезпечується також безпосередньою і усною формою допиту в судовому засіданні у тому самому складі суддів, який ухвалює рішення. Свідок дає показання у формі вільної оповіді, яка конкретизується і доповнюється, про все, що йому відомо у справі, а допущені неточності усуваються відповідями на запитання, які можуть їм ставити сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також у порядку повторного допиту (ч. 11 ст. 180 ЦПК України).
Деякий відступ від принципу безпосередності має місце при допиті свідка іншим судом за місцем його проживання чи перебування (ст. 132 ЦПК України), за його ініціативою або на прохання сторони чи інших осіб, які беруть участь у справі.
Допит неповнолітніх свідків має істотні особливості, яківизначаються віковим рівнем, їх розумовим розвитком та психологічним станом, який викликається процесуальною формою судового засідання. Свідки, які не досягли 16 років, не попереджаються про кримінальну відповідальність. Допит всіхмалолітніх і неповнолітніх свідків обов'язково проводиться вприсутності педагога або близьких для свідка осіб (батьків,усиновлювачів, опікунів, піклувальників), якщо вони незаінтересовані у справі. У виняткових випадках, коли це необхідно для встановлення істини, на час допиту осіб, які не досягли повноліття, із залу судового засідання за ухвалою судуможе бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у справі.Після повернення цієї особи до залу судового засідання їй суд298 .
повідомляє про показання неповнолітнього свідка і надає можливість поставити йому запитання. З дозволу суду запитання неповнолітньому свідку можуть ставити всі особи, які беруть участь у справі (ст. 182 ЦПК України). Висловлена в юри- дичній літературі пропозиція про заборону використання показань неповнолітніх у цивільному судочинстві з моральних міркувань1, заслуговує на увагу, але інколи при відсутності інших засобів доказування показання їх є необхідними для встановлення істини у справі та правильного її вирішення.
При дослідженні і оцінці показань свідків підлягають врахуванню нормативно встановлені умови: можливість їх вико- ристання в цивільному процесі, відношення їх до даної справи і стосунки зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (статті 50, 51, 180-183 ЦПК України), характер їх заінтересованості у справі.
Для можливого використання показань свідків у справі встановлені дві умови: правильність сприйняття обставин, що мають значення для справи і давання про них правильних показань.
Сприйняття може відбуватися у безпосередній або опосе-,редкованій формі. Особисте сприймання свідком дій (бездіяльності) чи подій може відтворюватися по-різному під впливом об'єктивних умов — відстань, видимість, стан пого- ди і часу, суб'єктивних умов — гострота зору, притуплення слуху тощо.
При опосередкованому сприйнятті свідок довідується про факти з повідомлень інших осіб, тому створюються умови для неправильного їх сприйняття. У деяких країнах показання свідків для передавання чуток і повідомлень, одержаних від інших осіб, не допускаються2. За ЦПК України (ст. 63) не мо- жуть прийматися як показання факти, що повідомляються свідком, якщо він не може зазначити джерела своєї обізнаності.
Чечина Н. А. Воспитательная функция советского гражданского процессуального права. — Л., 1972. — С. 66-67.
Кейлин И. Д. Судоустройство и гражданский процесе капиталистических госу-гДарств. — М., 1958. — Ч. 2. — С. 195, 211; Коваленко А. Г. Институт доказьівания в гражданском и арбитражном судопроизводстве. — М., 2002. — С. 59-80.
299
Сприйняття фактів передбачає і їх збереження в пам'яті, на повноту і чіткість яких можуть впливати вікові явища та давність. Відтворення свідком фактів може характеризуватися неправильністю, неповнотою і нечіткістю, суперечностями і небажанням інформувати про них суд. Але разом з показаннями свідків, іншими показаннями, наявні суперечності мають бути усунуті судом, про що зазначається в обґрунтуванні висновків судового рішення (п. 3. ч.і ст. 215 ЦПК України). На достовірність показань свідків впливають взаємовідносини між сторонами й іншими особами, які беруть участь у справі, але відхилити їх показання про обставини у справі як докази можна лише за наявності даних, що свідчать про їх невідповідність дійсності.