§ 2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його реалізації

Право касаційного оскарження у справі — це право на відкриття провадження в суді касаційної інстанції щодо перевірки законності рішень і ухвал суду, що набрали законної сили. Суб'єкти права касаційного оскарження та об'єкти, на які розповсюджується це право, визначені ст. 324 ЦПК України.

Суб'єктами права касаційного оскарження є сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, але суд постановив ухвалу чи рішення, якими вирішив питання про їх права і обов'язки.

Право касаційного оскарження надано прокурору, який бере участь у розгляді справи в суді в інтересах громадянина або держави, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини у разі звернення до суду із заявою на захист прав і свобод людини та громадянина тих осіб, які цього самостійно зробити не можуть за станом здоров'я чи з інших поважних причин (ст. 13 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»), а також органам державної влади, місцевого самоврядування, які у передбачених законом випадках звернулися до суду із заявами про захист прав і свобод інших осіб (ст. 45 ЦПК України), вступили чи були залучені до процесу для надання висновку у справі з метою виконання покладених на них обов'язків незалежно від фактичної участі у судовому розгляді. Право касаційного оскарження мають правонаступники сторін і третіх осіб (ст. 37 ЦПК України).

Право касаційного оскарження обмежується об'єктом оскарження, яким є: рішення і ухвали, постановлені судом першої інстанції, що були оскаржені в апеляційному порядку, а також рішення і ухвали, постановлені судом апеляційної інстанції, з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У касаційному порядку можуть бути оскаржені тільки ті ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційно-

503

Глава 22. Касаційне провадження

му порядку, а також постановлені за результатами їх перегляду ухвали апеляційного суду, які перешкоджають подальшому провадженню у справі (ст. 324 ЦПК України).

Право касаційного оскарження діє у межах встановленого цивільного процесуального строку: протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду (ч. 1 ст. 325 ЦПК України).

Пропущений з поважних причин строк може бути поновлений судом касаційної інстанції, у якому знаходиться цивільна справа, за заявою суб'єкта права касаційного оскарження протягом одного року після виникнення такого права.

У разі відмови у поновленні строку і поверненні касаційної скарги та у задоволенні заяви про поновлення строку суд касаційної інстанції постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 325 ЦПК України).

Право касаційного оскарження реалізується шляхом подання у письмовій формі скарги, встановленого ст. 326 ЦПК України змісту. У касаційній скарзі має бути зазначено: 1) назву суду, до якого подається скарга; 2) назву особи, яка подає скаргу, місце її знаходження або проживання; 3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження; 4) рішення (ухвалу), що оскаржуються; 5) у чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права; 6) клопотання особи, яка подає скаргу; 7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги; 8) підпис особи, яка подає скаргу, або її представника. Якщо скаргу подає представник, до скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчзє повноваження представника, у разі відсутності такого документа. Скарга може бути підписана представником, який має на це повноваження, спеціально оговорене в довіреності чи іншому документі, виданому особою, яку він представляє у справі.

До касаційної скарги додаються її копії та копії доданих до неї матеріалів, відповідно до числа осіб, які беруть участь у справі, а також документ, який підтверджує оплату касаційної скарги судовим збором і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. 504