Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
цивільно процесуальне право.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
07.11.2018
Размер:
3.17 Mб
Скачать

§ 2. Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків

Процесуальні строки, незалежно від того, встановлені вони законом чи призначені судом, обчислюються роками, місяцями, днями. Строк може бути визначеним вказівкою на подію, яка має неминуче настати і до настання якої можна виконати передбачену нормою процесуального права конкретну процесуальну дію (ст. 68 ЦПК України). Так, речові докази повертаються особам, від яких були одержані, після набрання рішенням суду законної сили (ч. З ст. 142 ЦПК України); треті особи без самостійних вимог можуть вступити у справу до постанов-лення судового рішення, а з самостійними вимогами — до закінчення судового розгляду (ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 35 ЦПК України); суд може відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі (ч. 1 ст. 82 ЦПК України) та ін.

Перебіг процесуальних строків, їх початок і закінчення визначається статтями 60, 70 ЦПК України залежно від того, чи обчислюються вони роками, місяцями або днями. Строк, що обчислюється роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. А строк, що обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку.

Але якщо закінчення строку, що обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця. Процесуальні строки, які визначаються днями, обчислюються з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Але з Цього правила зроблені винятки. Так, касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду (ч. 1 ст. 325 ЦПК

185

України). Але нормативне регулювання цього питання не уніфіковане. Зокрема, заява про постановлення додаткового рішення може бути подана до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 220 ЦПК України); на додаткове рішення може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 294 ЦПК України); протягом десяти днів з дня отримання справи суддя-доповідач проводить підготовчі дії до її розгляду апеляційним судом (ч. 1 ст. 301 ЦПК України); заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії (ч. 2 ст. 228 ЦПК України).

Коли закінчення строку припадає на вихідний, святковий, інший неробочий день, то за останній день строку вважається перший після цього робочий день. Перебіг строку, визначеного вказівкою на подію, яка має неминуче наступити, починається з наступного дня після її настання (ст. 70 ЦПК України).

Закінчується строк в останній день о 24-й годині, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, то строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скарга або необхідні для суду документи чи грошові суми здано на пошту і ці дії підтверджені поштовою квитанцією, штемпелем на конверті.

Із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд не знайде підстав для продовження або поновлення строку на заяву сторони чи іншої особи, яка бере участь у справі (ст. 72 ЦПК України). Але із закінченням процесуального строку не втрачається обов'язок особи по виконанню конкретних процесуальних дій. Наприклад, громадяни і юридичні особи, які не можуть подати доказ, що його вимагає суд (суддя), повинні повідомити про це суд, зазначивши причину. В разі неповідомлення у встановлений для подачі строк доказу винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Притягнення до відповідальності, а отже, і пропущення строку не звільняє таких осіб від обов'язку подати доказ, що вимагається судом

186

і 1 *

(частини 5, 6 ст. 13ЦДПК України). Пропущення процесуального строку не звільняє зобов'язану особу від виконання такої дії, як надання речового доказу. Невиконання ухвали суду щодо збирання доказів (наприклад, допит свідка за місцем його проживання) не звільняє суд за місцем проведення певних процесуальних дій від виконання такої ухвали. Невиконання в місячний строк окремої ухвали особою, до якої вона спрямована, не звільняє її від обов'язку виконання окремої ухвали (ст. 211 ЦПК України).

Зупинення перебігу процесуальних строків настає у зв'язку із зупиненням провадження у справі. Отже, підстави для зупинення процесуальних строків ті самі, що і для зупинення провадження у справі (статті 201, 202 ЦПК України).

Зупинення провадження у справі оформлюється ухвалою суду, але зупинення процесуального строку починається не з дня винесення такої ухвали, а з тієї події, внаслідок якої суд зупинив провадження. З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується (ч. 2 ст. 204 ЦПК України). Отже, час, на який було зупинено провадження у справі чи виконання судового рішення, не входить до процесуального строку.

Поновлення та продовження процесуальних строків допускається тільки в разі пропуску їх з причин, визнаних судом поважними (ст. 73 ЦПК України). Так, статтею 325 ЦПК України передбачено двомісячний процесуальний строк на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції. Якщо такий строк був пропущений суб'єктом касаційного оскарження з поважних причин, то на його заяву цей строк може бути судом поновлений (ч. 2 ст. 325 ЦПК України).

Право на порушення перед судом питання про поновлення або продовження процесуальних строків мають сторони й інші особи, які пропустили процесуальний строк, встановлений законом для вчинення конкретної процесуальної дії (ч. 1 ст. 73 ЦПК України). Для реалізації цього права вони подають письмову заяву за підсудністю — до того суду, в якому слід було вчинити пропущену процесуальну дію або до кого слід було подати документ чи доказ. Одночасно із заявою про поновлення чи продовження процесуального строку належить провес-

187

ти ту дію або подати той документ, щодо якого порушено питання (подати касаційну скаргу тощо). Заява розглядається у судовому засіданні, на яке викликаються сторони і про яке повідомляються інші особи, які беруть участь у справі, проте неявка цих осіб не перешкоджає вирішенню судом заяви про поновлення чи продовження процесуального строку. Відповідь суду на заяву про поновлення чи продовження процесуального строку дається в ухвалі, якою цей строк поновлюється чи продовжується або в його поновленні відмовляється. Висновки суду про це мають бути аргументованими з посиланням на досліджені у судовому засіданні докази. На ухвалу судді (суду) про відмову поновити пропущений строк може бути подано апеляційну скаргу (п. 7 ч. 1 ст. 293 ЦПК України). Ухвала, якою поновлюється процесуальний строк, не підлягає оскарженню.

Запитання для самоконтролю

  1. Визначте поняття, види і значення цивільних процесуальнихстроків.

  2. Розкажіть про обчислення процесуальних строків, початок їхперебігу і закінчення.

  3. Яким є зупинення процесуальних строків?

  4. У чому виявляється поновлення та продовження процесуальних строків?

Рекомендована література

1. Рожнов О. В. Правова природа регламентації строків у цивільному судочинстві // Нова Конституція України і проблеми вдосконалення законодавства: Темат. зб. наук, праць Нац. юрид. акад. України. — X., 1997.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]