§ 6. Забезпечення позову

Забезпечення позову — це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-

357

!■' ■

правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Інститут забезпечення позову врегульований статтями 151-155 ЦПК України і спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Ним усуваються утруднення і неможливості виконання рішення. Порушити перед судом вимогу про забезпечення позову має право позивач шляхом включення її до змісту позовної заяви або подання про це самостійної заяви. Звернутися до суду із заявою про забезпечення позову можуть також усі інші особи, які беруть участь у справі (ст. 151 ЦПК України).

Важливість справ для суспільства, що випливають із позовів про відшкодування збитків, завданих злочинами підприємствам і організаціям, зумовили покладення на органи дізнання і слідства, а також на суд обов'язку щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно осіб, які спричинили збитки¹.

Забезпечення позову допускається у будь-якій стадії розвитку судочинства у справі. З метою запобігання порушення прав інтелектуальної власності суд за заявою заінтересованої особи може забезпечити позов до подання позовної заяви (ч. 4 ст. 151 ЦПК України). Відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК України суд, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою, не більшою за розмір ціни позову.

Заява про забезпечення позову вирішується у день її подання без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. А заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви розглядається судом не пізніше двох днів з дня її подання. Залежно від конкретних обставин справи, позовна вимога може бути забезпечена повністю чи частково, про що суд чи суддя постановляє ухвалу.

і Понятие исковьіх требований и право суда вьійти за их предельї: Проблемьі защи-тьі суб'ьективньїх прав граждан и организаций. — М., 1988. — С. 47.

358

Забезпечення позову може відбуватися способами, встановленими ст. 152 ЦПК України:

а) накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.Але не дозволяється накладення арепіту на заробітну плату,пенсію та стипендію, допомогу по соціальному страхуванню,виплачувану при тимчасовій непрацездатності, а також на допомогу, виплачену касами взаємодопомоги тощо, крім позовівпро стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, атакож втратою годувальника, про відшкодування збитків, заподіяних злочином (ч. 4 ст. 152 ЦПК України);

б) забороною провадити певні дії. Так, відповідно до п. 1ст. 53 Закону України «Про авторське право і суміжні права»до завершення розгляду справи по суті суддя одноособово маєправо постановити ухвалу про заборону відповідачеві, щодоякого є достатні підстави вважати, що він є порушником авторського права, суміжних прав, вчиняти до ухвалення рішення чи ухвали суду певні дії, а саме: виготовлення, відтворення, продаж, здавання у майновий найм, прокат, ввезенняна митну територію України та інше, передбачене цим Законом використання, а також транспортування, зберігання абоволодіння, з метою введення у цивільний обіг примірниківтворів, у тому числі комп'ютерних програм і баз даних, а також записаних виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, щодо яких допускається, що вони є контрафактними, ізасобів обходу технічних засобів захисту;

в) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

г) забороною іншим особам провадити платежі або переда- .вати майно відповідачеві;

ґ) зупиненням продажу описаного майна, якщо подано по- ' зов про право власності на дане майно або про виключення його з опису;

д) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, коли боржник оспорює цей документ у позовному порядку;

є) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

359

На забезпечення позову приймається судом ухвала, яка виконується негайно у порядку, встановленому для виконання судових рішень (ч. 9 ст. 153 ЦПК України). Прийняте судом забезпечення позову може бути змінено або скасовано (ст. 154 ЦПК України). На заяву сторони, з врахуванням думки другої, суд або суддя має право на заміну одного способу іншим, а також допустити декілька забезпечень, щоб загальна їх сума не перевищувала позовної. При забезпеченні позову, що має грошову оцінку, відповідач може з дозволу суду або судді замість допущеного забезпечення внести на депозит суду позовну суму. Заходи про забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу, після розгляду заяви у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Якщо у позові буде відмовлено, вжиті судом заходи щодо забезпечення позову зберігаються до набрання рішенням законної сили. Але суд може одночасно з ухваленням рішення або після постановити ухвалу про скасування забезпечення позову (ч. 6 ст. 154 ЦПК України).

До осіб, винних у порушенні ухвали суду про забезпечення позову, може бути застосована санкція відповідальності, встановлена законом. На ухвалу суду з питань забезпечення позову може бути подано апеляційну скаргу. Подання скарги не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову, а також не перешкоджає подальшому розглядові справи. Подача скарги на ухвалу про скасування заходу, що його вжито для забезпечення позову або про заміну одного забезпечення іншим, зупиняє виконання цієї ухвали (частини 10, 11 ст. 153 ЦПК України).

У результаті забезпечення позову можуть бути завдані матеріальні збитки, які він має право стягнути з позивача у разі скасування заходів забезпечення позову, набрання законної сили рішенням про відмову у задоволенні позову чи ухвалою про закриття провадження у справі або залишення заяви без розглядуі (постанова Пленуму Верховного Суду України «Про

і ІПтефан М. И. Гражданская процесуальная отвєтственность. — С. 234; Крой-тор В. А. Защита прав граждан и организаций. — X., 1995; Рєзниченко И. М. Психоло-гические аспекти искового производства. — Владивосток, 1989; Хандурин М. Позов і право на нього в науці радянського процесу // Рад. право. — 1990. — № 3; ЧенцовН. В. Проблеми защитм государственних интересов в судопроизводстве. — Томск, 1989. 360

практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31 березня 1989 р. № 3, ч. 1 ст. 155 ЦПК України). З метою запобігання зловживанню забезпечення позову суд, допускаючи його, може зобов'язати позивача забезпечити свою вимогу заставою, яка вноситься на депозитний рахунок суду розміром не більше за ціну позову. Відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову у таких випадках, здійснюється за рахунок предмета застави позивача. Предмет застави повертається позивачеві: якщо позов про відшкодування збитків не подано протягом двох місяців після настання обставин, встановлених ч. 1 ст. 155 ЦПК України; у разі скасування заходів забезпечення позову; набрання законної сили рішенням про відмову у задоволенні позову або якщо сторони уклали мирову угоду.

Запитання для самоконтролю

1. Розкажіть про позов як процесуальний засіб реалізації правана відкриття цивільної справи у суді.

2. Хто має право на пред'явлення позову? Умови і процесуальнийпорядок його реалізації.

3. Прийняття позовної заяви суддею. Правові наслідки відкриттяцивільної справи у суді.

4. Як відбувається об'єднання і роз'єднання позовів?

5. Як здійснюються позивачем зміни предмета або підстав позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, відмова відпозову, визнання позову відповідачем, укладення сторонами мирової угоди?

6. Визначте підстави та порядок забезпечення позову?

Рекомендована література

1. Гурвич М.А. Учение об иске. — М., 1981.

2. Добровольский А. А., Иванова С.А. Основньїе проблеми исковойформьі защитьі права. — М., 1979.

3. Зайцев И. М. Функции иска в судопроизводстве // Государст-во и право. — 1996. — № 7.

4. КожухарьА. Н. Право на судебную защиту в исковом производ-стве. — Кишинев, 1989.

361

5. Осокина Г. Л. Право на защиту в исковом производстве. —Томск, 1990.

6. Пушкарь Е. Г. Конституционное право на судебную защиту. —Львов, 1982.

7. Ченцов Н. В. Проблеми защитьі государственньїх интересов вгражданскомсудопроизводстве. —Томск, 1989.

8. Штефан М. Й. Захист прав соціалістичних організацій в суді:Процесуальні засоби порушення цивільного судочинства. — К.,1973.

9. Щеглов В. Н. Иск о судебной защите гражданского права. —Томск, 1987.

10. Штефан О. О. Позовне провадження у справах з авторських ісуміжних правовідносин у цивільному судочинстві України. — К.,2003.