Глава 9. Цивільні процесуальні строки

§ 1. Поняття, значення і види процесуальних строків

Встановлений ЦПК України процесуальний порядок цивільного судочинства забезпечує не тільки правильний, а й своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з тим, щоб порушене цивільне право було з мінімальною втратою часу поновлене, але з додержанням норм цивільного процесуального права, із забезпеченням гарантій у здійсненні особами, які беруть участь у справі, іншими учасниками процесу суб'єктивних процесуальних прав і виконанні покладених на них цивільних процесуальних обов'язків.

Своєчасному розгляду справи покликані сприяти процесуальні строки. Оскільки розгляд справи складається з сукупності та послідовного виконання процесуальних дій суду і всіх учасників процесу, то цивільними процесуальними строками будуть строки, встановлені ЦПК України для вчинення процесуальних дій судом і учасниками процесу в цивільному судочинстві. Це строки, в межах яких вчинюються процесуальні дії (ст. 67 ЦПК України). Категорія «строк» у ЦПК України визначається як момент часу (йіез іп §ио, Іегтіпиз) — останній день строку триває до 24-ї години (ч. 5 ст. 70 ЦПК України), і як проміжок, період часу (сііез іпіга §иет, йііа-Ио) — строк обчислюється роками, місяцями і днями (ст. 68 ЦПК України).

Значення процесуальних строків полягає у тому, що вони: забезпечують стабільність і визначеність цивільних процесуальних правовідносин, цивільного провадження у справі; забезпечують суб'єктам правовідносин можливість належно підготуватися і виконати певні процесуальні дії; є процесу-

179

альними засобами впливу на поведінку несумлінних учасників процесу, на виконання ними процесуальних обов'язків; засобами реалізації принципу раціональної процесуальної форми. Отже, цивільні процесуальні строки поряд з іншими цивільними процесуальними засобами покликані забезпечити гарантованість, реальність і оперативність судового захисту суб'єктивних прав заінтересованих осіб, які беруть участь у справі, та інтересів держави.

Цивільні процесуальні строки можуть бути класифіковані за різними підставами на види:

1) за способом визначення (ст. 67 ЦПК України) поділяються на встановлені законом і встановлені судом (суддею). Встановлені законом процесуальні строки за чіткістю визначення є абсолютно визначеними (3, 5, 7, 10, 15 днів, зокрема десятиденний строк з дня надходження заяви встановлений для вирішення суддею питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті (ч. З ст. 122 ЦПК України); відносно визначеними (встановлений судом строк для пред'явлення заявником до держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя не може бути більшим двох місяців (ч. 2 ст. 265 ЦПК України); невизначеними (якщо зміст норм права іншої держави, незважаючи на вжиті згідно з цією статтею заходи, в розумні строки не з'ясовано, суд застосовує відповідні норми законів та інших нормативно-правових актів України (ч. 4 ст. 9 ЦПК України).

Встановлені судом процесуальні строки можуть бути визначені колегіальним складом суду і суддею одноособово різної тривалості залежно від складності і місця вчинення процесуальних дій. Так, суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений строк (ч. 1 ст. 82 ЦПК України). Питання про відкриття провадження у справі суддя вирішує не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду. У постановленій про це ухвалі зазначається, крім іншого, пропозиція відповідачу подати у встановлений строк письмові заперечення проти позову (частини 3, 4 ст. 122 ЦПК України);

180

2. за суб'єктами вчинення процесуальних дій процесуальністроки поділяються на встановлені для: суду (судді), зокремапопереднє судове засідання має бути призначене і проведенесуддею протягом одного місяця з дня відкриття провадженняу справі (ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 130 ЦПК України); осіб, які беруть участь у справі — суддя, встановивши недоліки позовноїзаяви, постановляє ухвалу про залишення її без руху, про щоповідомляє позивача, іншу особу, яка її подала, і надає йомустрок для усунення недоліків заяви (ч. 1 ст. 121, статті 292,294, 324 ЦПК України);

3. за тривалістю процесуальні строки визначені у ЦПК України від менше одного дня до більше трьох років.

ЦПК України передбачає:

процесуальний строк менше одного дня: невідкладно повідомити суд про неможливість проведення експертизи (ч. 6 ст. 53); надіслати боржникові копію судового наказу (ч. 1 ст. 104); в той самий день повернути до суду розписку про вручення повістки (ч. 2 ст. 76); негайно надіслати до суду ухвалу та письмові пояснення особи про неможливість приводу свідка (ч. 6 ст. 94); заява про забезпечення позову розглядається в день її надходження (ч. 1 ст. 153); заява про примусову госпіталізацію до психіатричного закладу має бути розглянута протягом 24-х годин (ч. 1 ст. 281); суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 127);

дводенний процесуальний строк: для розгляду заяви про забезпечення позову, поданої до пред'явлення позову (ч. 2 ст. 153); протокол про вчинення окремої процесуальної дії має бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення такої дії (ч. 4 ст. 200);

триденний процесуальний строк: для розгляду заяви про примусовий психіатричний огляд (ч. 1 ст. 281); не .пізніше трьох днів після відкриття провадження про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу справа повинна бути розглянута судом (ч. 1 ст. 285); суд у триденний строк з дня прийняття заяви стягувача про видачу судового наказу видає такий по суті заявлених вимог (ч. 1 ст. 102); судовий наказ набирає законної сили у разі ненадходження зая-

181

ви від боржника протягом трьох днів після закінчення строку на її подання (ч. 1 ст. 105); не пізніше трьох днів з дня поста-новлення ухвали суду про скасування судового наказу її копії надсилаються стягувачеві та боржникові (ч. 4 ст. 106);

п'ятиденний процесуальний строк: для розгляду заяви з дня її надходження до суду про скасування судового наказу (ч. 1 ст. 106); заява про забезпечення доказів розглядається протягом п'яти днів з дня її надходження до суду (ч. 2 ст. 135). При неможливості виконати ухвалу суду про подання доказу зобов'язані особи повинні повідомити про це суд протягом п'яти днів з дня отримання ухвали (ч. 4 ст. 137). Подані до суду зауваження щодо технічного запису судового засідання чи журналу судового засідання повинні бути розглянуті не пізніше п'яти днів з дня їх подання (ч. 4 ст. 199). Залежно від складності справи складання повного рішення може бути відкладено на строк не більше п'яти днів з дня закінчення розгляду справи (ч. З ст. 209). Копії судового рішення надсилаються на вимогу особам, які беруть участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, не пізніше п'яти днів з дня проголошення рішення (ч. З ст. 222); у зазначений строк надсилається копія заочного рішення відповідачам, які не з'явилися в судове засідання (ч. 1 ст. 227). Справи про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядаються у п'ятиденний строк ( ч. 1 ст. 289); у цей же строк може бути подано заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції (ч. 2 ст. 294). Попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складання доповіді суддею-доповідачем (ч. 1 ст. 332);

семиденний процесуальний строк. Протягом семи днів з дня проголошення рішення особи, які беруть участь у справі, можуть подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності технічного запису судового засідання та журналу судового засідання (ч. 1 ст. 199);

десятиденний процесуальний строк: для вирішення суддею питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті (ч. З ст. 122). Якщо заява про забезпечення позову була подана до подання позовної заяви, заявник зобов'язаний протягом десяти днів з дня постановлення ухвали 182

про забезпечення позову подати до цього суду відповідну позовну заяву (ч. 5 ст. 151); десять днів з дня отримання судового наказу передбачено для подання заяви про його скасування (ч. 2 ст. 104); заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів (ч. З ст. 221); заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії (ч. 2 ст. 228); заява про надання примусової амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації розглядається протягом десяти днів (ч. 1 ст. 281). Протягом десяти днів з дня проголошення рішення може бути подано апеляційну заяву на рішення суду першої інстанції (ч. 1 ст. 294); апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 294); підготовка до розгляду справи апеляційним судом здійснюється протягом десяти днів (ч. 1 ст. 301). У десятиденний строк з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги суд касаційної інстанції витребовує справу, надсилає копії скарги особам, які беруть участь у справі, і вчиняє інші дії (ч. 1 ст. 328); протягом десяти днів з дня одержання копії касаційної скарги особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали (частини 1, 2 ст. 329). У десятиденний строк після отримання справи суддя-доповідач готує доповідь для касаційного суду (ст. 331);

п'ятнадцятиденний процесуальний строк: не пізніше якого справа має бути призначена до розгляду після закінчення підготовки до судового розгляду (ч. 2 ст. 156). Протягом зазначеного строку вирішуються питання про допуск скарги до провадження у зв"язку з винятковими обставинами та витребування справи (ч. 1 ст. 356);

місячний процесуальний строк з дня відкриття провадження у справі встановлений для призначення і проведення попереднього судового засідання (ч. 1 ст. 129);

двомісячний процесуальний строк: предмет застави повертається позивачеві, якщо позов про відшкодування збитків не подано протягом двох місяців після настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 155 ЦПК України (ч. З ст. 155). Встановлений

183

судом строк для пред'явлення заявником позову до держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя не може бути більше двох місяців (ч. 2 ст. 265). У двомісячний строк з дня набрання рішенням (ухвалою) законної сили може бути подана касаційна скарга на нього (ч. 1 ст. 325);

тримісячний процесуальний строк. Заява фізичної особи про припинення надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку може бути подана через три місяці з дня ухвалення рішення суду про надання амбулаторної психіат- " ричної допомоги у примусовому порядку (ч. 5 ст. 280). Протя- і гом трьох місяців може бути подана заява про перегляд рішен- -ня у зв'язку з нововиявленими обставинами (ч. 1 ст. 362);

трирічний процесуальний строк. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо не закінчився строк, протягом якого воно може бути пред'явлене до примусового виконання (ч. 2 ст. 221). Такий строк становить три роки згідно з п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. № 606-ХІУ. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 220).

ЦПК України вводить у термінологічний обіг категорію «розумні строки». Так, статтею 9 передбачено правило, за яким при застосуванні норм права інших держав суд встановлює зміст цих норм відповідно до їх офіційного тлумачення та практики застосування у такій державі, а також може звернутися за роз'ясненням до Міністерства юстиції України чи до іншого компетентного органу або залучити експертів. Якщо, незважаючи на вжиті заходи, зміст норми права в розумні строки не з'ясовано, суд застосовує відповідні норми законів та інших нормативно-правових актів України. Протягом розумного строку суд розглядає справи, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів — одного місяця (ч. 1 ст. 157). За правилом ч. 2 ст. 302 ЦПК України справа має бути призначена до апеляційного розгляду у розумний строк, але не пізніше п'ятнадцяти днів після закінчення її підготовки до розгляду. Отже, застосування розумних строків можливе тільки судом і тільки в окремих випадках, передба-184

чених законом. А виділення в системі процесуальних строків названих розумних строків не викликається потребою теорії та практики цивільного судочинства. Різний нормативний підхід до умов визначення змісту (тривалості) розумних строків не сприятиме правильному їх застосуванню та не слугуватиме доступності цивільного процесу.