- •Список скорочень
- •Передмова
- •Глава 1. Поняття, завдання і джерела цивільного процесуального права України
- •§ 1. Цивільний процесуальний порядок (форма) захисту майнових і особистих немайнових прав та охоронюваних законом інтересів громадян і організацій
- •§ 2. Поняття цивільного процесуального права і його значення
- •§ 3. Місце цивільного процесуального права в правовій системі України
- •§ 4. Джерела цивільного процесуального права і межі його дії
- •§ 5. Цивільне судочинство і його стадії
- •§ 6. Наука цивільного процесуального права
- •Глава 2. Принципи цивільного процесуального права
- •§ 1. Поняття принципів та їх значення
- •§ 2. Система принципів та їх класифікація
- •§ 3. Принципи, закріплені Конституцією України
- •§ 4. Принципи, закріплені законодавством про судочинство
- •Глава 2. Принципи цивільного процесуального права
- •Глава 3. Цивільні процесуальні правовідносини
- •§ 1. Поняття цивільних процесуальних правовідносин
- •§ 2. Підстави і передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин
- •§ 3. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
- •§ 4. Зміст цивільних процесуальних правовідносин
- •§ 5. Об'єкт цивільних процесуальних правовідносин
- •Глава 4. Сторони у цивільному процесі
- •§ 1. Поняття сторін у цивільному процесі, їх процесуальні
- •§ 2. Процесуальна співучасть
- •§ 3. Заміна неналежної сторони
- •§ 4. Процесуальне правонаступництво
- •Глава 5. Треті особи у цивільному процесі
- •§ 1. Поняття і види третіх осіб
- •§ 2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
- •§ 3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
- •Глава 6. Участь органів прокуратури у цивільному процесі
- •§ 1. Завдання органів прокуратури у цивільному процесі
- •§ 2. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора у цивільному процесі
- •§ 3. Участь прокурора у цивільному процесі у справі у суді першої інстанції
- •§ 4. Участь прокурора у провадженні щодо оскарження і перегляду судових рішень і ухвал
- •§ 5. Цивільна процесуальна правосуб'єктність прокурора
- •Глава 7. Участь у цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким надано законом право захищати права і свободи інших осіб
- •§ 1. Мета, підстави і процесуальні форми участі
- •§ 2. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування у цивільному процесі
- •§ 3. Участь профспілок у цивільному процесі
- •§ 4. Участь у цивільному процесі підприємств, установ, організацій та окремих громадян з метою захисту прав інших осіб
- •§ 5. Цивільна процесуальна правосуб'єктність
- •Глава 8. Представництво у цивільному процесі
- •§ 1. Поняття та значення процесуального представництва
- •§ 2. Види процесуального представництва
- •§ 3. Повноваження процесуального представника
- •§ 4. Процесуально-правове становище представника у провадженні цивільних справ у суді першої інстанції
- •§ 5. Процесуально-правове становище представникау провадженні щодо перевірки законності , і обґрунтованості судових рішень та звернення їх до виконання
- •Глава 9. Цивільні процесуальні строки
- •§ 1. Поняття, значення і види процесуальних строків
- •§ 2. Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків
- •Глава 10. Підвідомчість цивільних справ
- •§ 1. Поняття і види підвідомчості
- •§ 2. Загальні правила визначення підвідомчості цивільних
- •§ 3. Підвідомчість справ, що виникають з цивільних правовідносин
- •§ 4. Підвідомчість спорів, що виникають з житлових правовідносин
- •§ 5. Підвідомчість справ по спорах, що виникають з правовідносин інтелектуальної власності
- •§ 6. Підвідомчість спорів, що виникають зі шлюбно-сімейних відносин
- •§ 8. Підвідомчість справ, що виникають із земельних правовідносин
- •§ 9. Підвідомчість спорів, що виникають з кооперативних та інших правовідносин
- •Глава 11. Підсудність цивільних справ
- •§ 1. Поняття і види підсудності
- •§ 2. Наслідки порушення правил про підсудність. Зміна підсудності
- •Глава 12. Витрати по провадженню цивільної справи
- •§ 1. Поняття, види витрат та їх значення
- •§ 2. Судовий збір
- •§ 3. Витрати, пов'язані з розглядом справи у суді •
- •§ 4. Розподіл судових витрат між сторонами
- •Глава 13. Санкції цивільного процесуального права
- •§ 1. Поняття, види і структура норм цивільного процесуального права
- •§ 2. Поняття, види і функції санкцій цивільного процесуального права
- •§ 3. Заходи процесуального примусу
- •§ 4. Відшкодування майнових збитків
- •Глава 14. Докази і доказування у цивільному процесі
- •§ 1. Роль доказів і доказування у цивільному процесі
- •§ 2. Поняття і види доказів
- •§ 3. Доказування
- •§ 4. Засоби доказування
- •4.2. Показання свідків
- •4.3. Письмові докази
- •§ 4 Засоби доказування
- •4.4. Речові докази
- •4.5. Висновки експертів
- •4.6. Забезпечення доказів
- •§ 1. Поняття судового наказу і умови, необхідні для його видачі
- •§ 2. Заява про видачу судового наказу
- •§ 3. Порядок видачі судового наказу і його зміст
- •§ 4. Законна сила судового наказу і його скасування
- •Глава 16. Відкриття провадження у цивільній справі у суді
- •§ 1. Позов — процесуальний засіб реалізації права на відкриття провадження у цивільній справі у суді
- •§ 1. Позов — процесуальний засіб реалізації права на відкриття провадження у цивільній..
- •§ 2. Право на позов. Право на пред'явлення позову
- •§ 3. Об'єднання і роз'єднання позовів
- •§ 4. Процесуальні засоби, що забезпечують відповідачу захист своїх прав проти позову
- •§ 5. Зміни у позовному спорі
- •§ 6. Забезпечення позову
- •Глава 17. Провадження у справі до судового розгляду
- •§ 1. Попереднє судове засідання
- •§ 2. Судові виклики і повідомлення
- •Глава 18. Судовий розгляд цивільних справ
- •§ 1. Значення стадії судового розгляду цивільних справ
- •§ 2. Судове засідання — процесуальна форма розгляду цивільних справ
- •§ 3. Ускладнення у процесі судового розгляду цивільних справ
- •§ 4. Фіксування цивільного процесу
- •Глава 19. Постанови суду першої інстанції
- •§ 1. Поняття і види судових постанов
- •§ 2. Суть судового рішення
- •§ 2. Суть судового рішення
- •§ 3. Вимоги, яким має відповідати судове рішення
- •§ 4. Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання
- •§ 5. Виправлення недоліків рішення судом, що його ухвалив
- •§ 6. Набрання рішенням суду законної сили
- •§ 7. Ухвали суду першої інстанції
- •§ 8. Заочне рішення
- •Глава 20. Окреме провадження
- •§ 1. Суть і значення окремого провадження
- •§ 2. Особи, які беруть участь у справах окремого провадження
- •§ 3. Процесуальний порядок розгляду справ окремого провадження
- •§ 4. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи,
- •§ 4. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною...
- •§ 4. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною...
- •§ 5. Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності
- •§ 6. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
- •§ 7. Усиновлення
- •§ 8. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •Глава 20. Окреме провадження
- •§ 8. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •Глава 20, Окреме провадження
- •§ 9. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі
- •§ 9. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі
- •Глава 20. Окреме провадження
- •§ 10. Передача безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
- •§ 10. Передача безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
- •Глава 20. Окреме провадження
- •§11. Визнання спадщини відумерлою
- •§ 12. Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •§ 12. Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •§ 13. Обов'язкова госпіталізація до протитуберкульозного закладу
- •§ 13. Обов'язкова госпіталізація до протитуберкульозного закладу
- •Глава 20. Окреме провадження
- •§ 14. Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб
- •§ 14. Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних..
- •§ 15. Надання права на шлюб, розірвання шлюбу і поновлення шлюбу
- •§ 15. Надання права на шлюб, розірвання шлюбу і поновлення шлюбу
- •§ 1. Суть і значення апеляційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої.-
- •Глава 21. Апеляційне провадження1 #
- •§ 1. Суть і значення апеляційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої інстанції2
- •Глава 21. Апеляційне пров
- •§ 2. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний..
- •§ 2. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний порядок його реалізації
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 2. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний...
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції
- •§ 3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції
- •§ 3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •§ 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадж
- •§ 5. Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду
- •§ 5. Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду першої інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
- •§ 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
- •Глава 21. Апеляційне провадження
- •§ 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 1. Суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень та ухвал суду першої і апеляційної інстанції
- •§ 1. Суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень та ухвал суду першої...
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його...
- •§ 2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його реалізації
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його...
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 3. Процесуальний порядок розгляду справи судом каї іційної інстанції
- •§ 3. Процесуальний порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
- •§ 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 5. Провадження по перегляду судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами
- •Глава 22. Касаційне провадження
- •§ 5. Провадження по перегляду судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами
- •§ 1. Суть і значення перегляду рішень, ухвал суду, що набрали законної сили, у зв'язку...
- •Глава 23. Провадження по перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •§ 1. Суть і значення перегляду рішень, ухвал суду,
- •§ 2. Підстави перегляду рішень і ухвал суду у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •Глава 24. Звернення судових рішень до виконання та поворот виконання
- •§ 1. Рішення, які звертаються до примусового виконання, і виконавчі документи
- •§ 2. Повноваження суду, пов'язані з виконавчим провадженням по примусовому виконанню його рішень
- •Глава 25. Цивільне судочинство України з іноземним елементом
- •§ 1. Правове регулювання цивільного судочинства з іноземним елементом
- •§ 2. Правове становище іноземців у цивільному процесі
- •§ 3. Підсудність справ з іноземним елементом
- •§ 4. Докази і доказування у справах з іноземним елементом
- •§ 5. Виконання доручень іноземних судів
- •§ 6. Визнання і виконання рішень іноземних судів
- •Глава 26. Відновлення втраченого судового провадження
- •§ 1. Відкриття справи про відновлення втраченого судового провадження
- •§ 2. Розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження
Глава 5. Треті особи у цивільному процесі
§ 1. Поняття і види третіх осіб
Третіми особами називаються суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у цивільну справу в суді сторін для захисту особистих суб'єктивних прав і охоронюва-них законом інтересів.
Як і сторони, треті особи заінтересовані у результатах розгляду судом справи. Це пояснюється тим, що на їх правове становище можуть вплинути наслідки розгляду судом спірної справи між сторонами. Так, автотранспортне підприємство, автомашина якого заподіяла шкоду громадянинові, і сам громадянин, який пред'явив про це позов до автопідприємства, насамперед заінтересовані у результатах його розгляду, але заінтересованість у цьому має і водій автомашини, який перебував із заводом у трудових правовідносинах. У разі присудження із заводу збитків водій буде зобов'язаний відшкодувати заводові присуджене позивачеві. Заінтересованість у справі по спору між спадкоємцями матиме і банк, який видав позику померлому громадянинові на спорудження будинку, що входить до складу спадкового майна, і яку він не повернув. Заінтересованість третіх осіб має матеріально-правовий і про-Цесуально-правовий характер. Матеріально-правовий полягає в тому, що рішення, яке буде винесене судом щодо конкретного спору, може порушити матеріальні права третьої особи або стати підставою для сторони вимагати відшкодування збитків від неї — пред'явити до третьої особи позов за правом регресу. Процесуально-правова заінтересованість третьої особи полягає в недопущенні постановлення судом несприятливого для себе рішення. Тому свої дії у процесі треті особи
спрямовуватимуть на запобігання присудженню судом об'єкта матеріального спору позивачеві чи залишення його за відповідачем або ж виступатимуть проти сторін, вимагаючи присудження об'єкта спору собі. Вони намагатимуться, щоб суд виніс таке рішення, яке відповідало б їх інтересам, обумовленим існуючими між ними і стороною правовідносинами або ж зміною їх на свою користь.
Залежно від способу вступу в процес у справі треті особи поділяються на два види: треті особи, які заявляють самостійні вимоги (ст. 34 ЦПК України); треті особи, які не заявляють самостійних вимог (ст. 35 ЦПК України).
§ 2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
Третіми особами, які заявляють самостійні вимоги, називаються суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, що вступають у справу в суді, пред'явивши позов на предмет спору до однієї чи двох сторін, з метою захистити особисті суб'єктивні матеріальні права чи охоронювані законом інтереси.
Характерною ознакою цього виду третіх осіб є не наявність самостійних прав на предмет спору, що можуть бути визначені лише судовим рішенням щодо розгляду справи по суті, а заявлення самостійної вимоги на предмет спору між сторонами, що пред'являється у їх справі. Так, третьою особою буде організація, яка вступила у справу по спору між спадкоємцями про поділ спадкового майна, пред'явивши до них вимогу на останнє, оскільки воно спадкодавцем за заповітом було залишене за організацією. У справах за позовами агропромислових підприємств до матеріально відповідальних осіб про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок загибелі застрахованих сільськогосподарських тварин, мають право брати участь як треті особи з самостійними вимогами органи державного страхування, що виплатили підприємствам страхову винагороду, пред'явивши позов до відповідачів про присудження їм виплачених підприємствам сум страховки. У справах про поділ жилого будинку між суб'єктами спільної сумісної власності (подружжям, членами сім'ї) мають право вступити у справу третіми особами з самостійними вимогами
особи, які брали участь у його будівництві не на підставі угоди про створення спільної власності, пред'явивши позов про відшкодування своїх затрат на будівництво, якщо допомогу забудовнику вони надавали не безоплатно.
Треті особи із самостійними вимогами можуть і не вступати у процес у справі між сторонами, а порушити самостійну справу — пред'явити позов до тієї зі сторін, яка, одержавши позитивне рішення суду на свою користь, порушила чи поставила під загрозу їхні права та інтереси з приводу спірного об'єкта. Вони не бажають закінчення вирішення судом справи, оскільки мають побоювання, що визнання права за стороною може утруднити чи зробити неможливим одержання спірного об'єкта, хоч у майбутньому суд і визнає право за ними на цей об'єкт. Розгляд справи за їх участю дає можливість зекономити час і процесуальні засоби, зменшити судові витрати і запобігти ухваленню судом протилежних за змістом рішень.
Третя особа із самостійними вимогами вступає у справу за своєю ініціативою шляхом пред'явлення позову. Але з приводу того, до кого він може бути пред'явлений, у процесуальній літературі були висловлені дві протилежні точки зору: до обох сторін; до однієї або до двох сторін1. Стаття 34 ЦПК України вирішує дане питання за останнім варіантом.
Процесуальною формою втілення самостійної .вимоги третьої особи буде позовна заява, у якій поряд з іншими, передбаченими ст. 119 ЦПК України реквізитами, необхідно викласти зміст позовних вимог, обставини, що обґрунтовують ці вимоги на предмет спору між сторонами, із зазначенням доказів, що стверджують позов. Цим самим підтверджується зв'язок між вимогою третьої особи і спірними правовідносинами сторін. Саме на нього і на об'єкт їх матеріального спору
спрямовується вимога третьої особи, повністю чи частково виключаючи вимогу позивача або зустрічний позов відповідача. Але такою вимога третьої особи стане тоді, коли вона матиме спільні елементи з первісним позовом. У обох вимогах — спільний предмет, оскільки він визначається одними і тими самими спірними матеріальними правовідносинами. Збігається і зміст позовів, оскільки самостійна вимога за правилом ст. 34 ЦПК України заявляється щодо предмета спору, тобто повинна суміщатися з первісною. Оскільки наявність обох вимог пов'язана з різним суб'єктним складом, то підстави їх різні, тому що вони покликані обґрунтовувати належність суб'єктів до справи такими особами і їх права на предмет спору (пункти 5,6ч.2ст.119 ЦПК України).
Позовна заява третьої особи із самостійними вимогами оплачується державним митом за загальними правилами Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 р. № 7-93. Цивільний процес у їх інтересах може бути розпочатий також за ініціативою прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, профспілок, інших організацій, а також окремих громадян у передбачених законом випадках (ст. 45 ЦПК України). Пред'явлення позову третіми особами можливе у суді першої інстанції до закінчення судового розгляду (ст. 34 ЦПК України). Ухвала суду про відмову та допуск третьої особи у справу не може бути оскаржена поданням апеляційної скарги (ст. 293 ЦПК України). Але особи, які мають право на апеляційне оскарження рішення суду, можуть у апеляційній скарзі викласти свої міркування з приводу законності ухвали суду з цього приводу.
За процесуальним становищем треті особи із самостійними вимогами користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача. Рівність їх прав пояснюється зробленим припущенням, що вони є суб'єктами спірного права. Але між ними існує відмінність: у інтересах позивача розпочинається провадження у справі, третя особа вступає в порушену справу в суді, тому об'єднати цих осіб поняттям «позивач» було б неправильним. Назва третьої особи суто процесуальна — вона вступає у справу між двома сторонами, тому і одержала таку назву. 116
Цивільний процес, що виник за позовом третьої особи до сторін, має відносну самостійність: його розвиток залежить від розвитку процесу між сторонами, але припинення процесу між сторонами не викличе обов'язкового припинення процесу між нею і сторонами. Задоволення сторін укладенням мирової угоди чи внаслідок розгляду справи судом першої інстанції не перешкодить третій особі вимагати відповідного розгляду судом її вимоги до сторін чи порушити апеляційне провадження.
Відносна самостійність у розвитку цивільного процесу третіх осіб не впливає на їх повну самостійність у здійсненні належних їм суб'єктивних цивільних процесуальних прав і виконання обов'язків. Свої права вони реалізують без будь-яких обмежень, виходячи лише з необхідності захистити власні майнові і особисті немайнові інтереси.