Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
цивільно процесуальне право.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
07.11.2018
Размер:
3.17 Mб
Скачать

§ 4. Повноваження суду апеляційної інстанції

стають з підстав, передбачених статтями 205, 207, 310 ЦПК України.

Скасування рішення повністю або частково і закриття провадження у справі можливе за наявності підстав, повний перелік яких передбачений ст. 205 ЦПК України, а саме:

  • якщо справа не підлягає розглядові в порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1), тобто коли вона непідвідомча судовіабо якщо вимоги позивача мають не правовий характер. Підвідомчість суду цивільних справ позовного провадження визначається нормами матеріального права, якими врегульованіспірні правовідносини. Цивільний процесуальний закон встановлює лише загальні правила їх підвідомчості (ст. 15 ЦПКУкраїни) та наводить перелік підвідомчих справ окремогопровадження (ст. 234 ЦПК України);

  • якщо є таке, що набрало законної сили, ухвалене щодоспору між тими самими сторонами, про той самий предмет і зтих самих підстав рішення суду чи ухвала суду про прийняття відмови позивача від позову або про укладення мирової угоди сторін (п. 2 ч. 1).

Зазначене правило відтворює правові наслідки набрання законної сили рішенням суду, його суб'єктивні та об'єктивні межі. Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України після набрання рішенням законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті самі позовні вимоги, з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі вже встановлені судом факти;

  • якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнятасудом (п. З ч. 1);

  • якщо сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом (п. 4 ч. 1). Диспозитивний характер прав сторін, визначений можливістю розпоряджатися об'єктом спору і процесу, передбачає право позивача відмовитися від позову, асторін — укласти мирову угоду (статті 174, 175 ЦПК України), що може бути реалізоване під час провадження справи у апеляційній інстанції. При прийнятті відмови позивачавід позову або при визнанні мирової угоди суд апеляційноїінстанції скасовує ухвалене рішення і закриває провадження у справі;

487

Глава 21. Апеляційне провадження

§ 4. Повноваження суду апеляційної інстанції

— якщо є рішення третейського суду, прийняте в межахйого компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Винятком єправила ст. 55 Закону України «Про третейські суди», колисуд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, алерозгляд справи у тому самому третейському суді виявися неможливим.

Отже, наявність рішення третейського суду на реалізацію якого ухвалою судді було відмовлено у видачі виконавчого листа, не є підставою для скасування рішення районного (міського) суду, ухваленого у тотожній справі;

— якщо померла фізична особа, яка була однією зі сторін усправі, спірні правовідносини не допускають правонаступ-ництва (п. 6 ч. 1). Це стосується спорів, що виникають з трудових правовідносин (поновлення на роботі), сімейних (стягнення аліментів) та ін. Права і обов'язки, пов'язані з такимиправовідносинами, невід'ємні від особи померлого, а тому непереходять до спадкоємців. Якщо правонаступництво усправі неможливе, зникає потреба в ухваленні судового рішення, а коли воно було ухвалене, то підлягає скасуванню, апровадження у справі — закриттю.

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, сама по собі смерть фізичної особи — сторони у спірних правовідносинах після ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для закриття провадження у справі з підстав п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України (ч. 2 ст. 310 ЦПК України); провадження закривається, якщо ліквідовано юридичну особу, яка була однією зі сторін у справі (п. 7 ч. 1 ст. 205 ЦПК України).

Правові наслідки закриття провадження у справі визначені ч. З ст. 206 ЦПК України, за якими повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Скасування рішення і залишення заяви без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 307 ЦПК України настає з підстав, передбачених ст. 207 ЦПК України: 488

> і

— якщо заяву подано недієздатною особою (п. 1 ч. 1).

Можливість особисто здійснювати свої цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки у суді мають фізичні особи, які досягли повноліття, та юридичні особи (ст. 29 ЦПК

України).

Неповнолітні віком від 14 до 18 років можуть виступати в суді особисто як сторона лише у справах, що виникають з угод, які вони згідно із законом мають право укласти самостійно. Однак і повнолітні громадяни можуть бути в судовому порядку визнані обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами чи недієздатними внаслідок психічної хвороби або недоумства. Тоді їх права і охоронювані законом інтереси захищають у суді їх законні представники — опікуни чи піклувальники, яких суд може залучити до участі у справі.

Наслідком пред'явлення позову обмежено дієздатними чи недієздатними особами є відмова у його прийнятті. А помилково прийнятий судом позов має залишатися без розгляду. Такі правові наслідки настають і тоді, коли факти недієздатності чи обмеження у дієздатності будуть встановлені судом, який перевіряє справу в апеляційному порядку. Підставою для цього є лише рішення суду, що набрало законної сили, щодо зміни правового статусу даної особи (ст. 241 ЦПК України);

— якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи (п. 2 ч. 1).

Гарантією на здійснення права на судовий захист є закріплене у ст. 38 ЦПК України положення про те, що сторона, третя особа, суб'єкт захисту прав інших осіб, заявники і заінтересовані особи у справах окремого провадження можуть вести свої справи в суді особисто або через своїх представників. Справи юридичних осіб ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.

Процесуальні представники самі мають бути дієздатними і мати відповідні повноваження на ведення справи у суді, що підтверджено належно оформленими документами, визначе-

489

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]