32.Особливості побудови та сприйняття табличних питань

Табличне питання використовується, бо 1) вони дуже змістовні, але займають багато місця» 2) це вигідно з точки зору графічного оформлення анкети, вони знимають монотонність, вносять різноманітність в анкету. Але: 1) на них складно відповідати (15-30% невідповідей); 2) знижена частота відповідей;

Правила використання:

1. Їх кіль-ть не повинна перевищувати 3-4;

2. не слід переносити на іншу сторінку таблицю

3. слід постійно давати пояснення у тексті та при особ. Усному інструкт-ні про особливості їх заповнення

4. Слід будувати їх за єдиним зразком

5. Кожне таке питання повинно бути ретельно оброблено при пілотажному дослідженні.

6. Таблиця не повинна містити дуже багато альтернатив по одному й тому ж питанню..інакше більше 5 – і заплутаєшься

45.Методи відбору експертів.

У якості сукупності експертів, думка яких повинна слугувати основою для визначення місця суджень на нашому континуумі, Терстоун пропонує брати декілька десятків найбільш типових представників вивчаємої сукупності респ-тів та вважати, що потрібні ваги суджень - усереднені оцінки, які були дані експертами цим судженням.

Експерти повинні добре репрезентувати вивчаємо сукупність респондентів. Проблема однорідності респон-в вирішується через: відбір тіьки тих таких суджень, відносно яких респон-ти думають приблизно однаково. Тоді їх думку можна усріднити, а результат усереднення розгляд-ся як вагу (ціну) судження. Експерти не повинні у розкладанні карток відображати власне узгодження чи неузгодження з тим чи іншим судженням, і свою думку про те, чи є це судження істинним чи ні. Також не можна ранжовані судження давати експертам у вигляді одного списку на папірці бумаги з пропозицією проставити коло кожного з них відповідний ранг.

У якості експерта не може витупати дослідник. Чим більше експертів, тим краще для дослідження, але гірше для кошторису, і тим більше вірогідність отримати не експерта, а «експерта у всіх галузях».

Види відбору:

1. Документальний (підбір на основі соц. Демогр. Даних – чи є ступінь, публікації і посилання на них, стаж роботи, участь в конференціях…)

2. Експерементальний ( тест, попередня експ. Діяльність)

3. Аттестаційний (спец. Комісія обирає експертів, вони обирають ще у наступному турі..і так поки не стабілізується постійний набір)

4. Самооцінка (дают ряд питань на ерудицію і інтелект в його (експерта) сфері, потім він сам себе оцінює, і рахують певні індекси)

58.Фокусоване групове інтерв’ю: характеристика методу.

Фокус-група - це якісний метод збору інформації, нестандартизована методика,як максимум полу формалізоване інтерв’ю. Призначення Фг: 1) отримання попередньої інформації за темою, яка цікавить дослідника;2) випрацювання дослідницьких гіпотез; 3) вивчення суб’єктивного сприйняття будь-яких об’єктів. Фг не використовують: 1) для отримання статистичних даних; 2) якщо тема не потребує групового обговорення; 3) якщо за результатами треба прийняти рішення.

Особливості ФГ :1) створюють відносно реальну ситуацію, в якій взаємодія людей максимально природна; 2) існує можливість використання гнучкого формату ведення дискусії; 3) дозволяють отримати інтерпретовану доступну інф-ю; 4) відносно низька вартість; 5)надають можл-ть достатньо швидко отримати результат; 6) наявність транзакції «респондент-респондент»; 7) можл-ть спостерігання невербальних реакцій респон-та; 8) можл-ть прямого спостереження замовника за процесом збору інф-ї.

ФГ –це якісний метод збору досл-ня ринку, в якому група з 8-12 чоловік зі схожими демографічними хар-ми, установками спілкується на протязі декількох годин під керівництвом спеціально навченого модератору.

Методологічні принципи ФГ: 1) збір даних відбувається в умовах постійної взаємодії та взаємовпливу учасників. 2) аналіз результатів та інтерпретацію треба проводити, враховуючи цей вплив.

При створенні ФГ необхідно врахувати: 1) структур. Фактори- час і місце груп дискусії, тривал-ть дискусії (1,5-2 г), соціальний статус, спільне та різне в поведінці учасників, розташування учасників і загальну обстановку; 2) змістовну складову: порядок обговорення, техніки груп. Дискусії; 3) процес – стадії, через які проходить група( 1.Формування-стадія включення в груповий процес; 2) хвилювання; 3) встановлення норми; 4) виконання завдання; 5) «сум розлуки».