1. За рівнем аналізу досліджуваних об’єктів:

*теоретичні; існують у формі теоретичних припущень

*статистичні; формуються як система показників та індексів статистики; *емпіричні; операційні поняття, індекси, показники;

2.За змістом припущень:

*описові; містить припущення про фактичний стан об’єкта та його функціонування;

*пояснюючі; орієнтовані на встановлення причин, чинників, що пояснюють механізм функціонування об’єкта;

*прогностичні; перетбачають тенденції та напрями функціонування і розвитку об’єкта;

3.За мірою опрацювання та обгрунтування:

*первинні; формуються до того, як зібрані емпіричні дані. Якщо ці дані спростовують попередні гіпотези, то замість них висувають вторинні гіпотези;

*вторинні; висувають в результаті спростування первинних гіпотез; Первинні ще також називаються робочими. Глибоке дослідження як правило спирається на низку альтернативних гіпотез, що сприяє отриманню найбільш вагомих висновків.

4.З точки зору завдань дослідження: * основні, *неосновні

5.За місцем в логічній структурі дослідження:

* гіпотези підстави

*гіпотези наслідку (з їх допомогою розкривається зміст термінів та зв’язків гіпотез — підстав)

Поняття, в яких сформульована вихідна гіпотеза ( наслідку) , можуть не мати прямих емпіричних ознак , але поняття вихідних гіпотез (наслідку) повинні бути співвіднесені з емпіричними індикаторами. Підтвердження або спростування гіпотез — наслідків - шлях доказу обґрунтованості гіпотез підстав. Також гіпотези бувають з однією змінною, з багатьма змінними, та найчастіше з двома змінними.

17. Основні гіпотези та гіпотези-наслідки.

На етапі обгрунтування гіпотез у т.ч. здійснюється: - Класифікація вісунутіх передбачені, встановлення логічного зв'язку Між окремих передбачення, віділення найбільш загальних передбачені, Що характеризують існування І значімі аспекти проблеми, способи реалізації основних завданнь Дослідження; - віділення основної гіпотезі. Уточнення теоретичного змісту основної гіпотезі засоби теоретічної інтерпретації; уточнення зв'язків основної гіпотезі з іншімі вісунутімі передбачення, - виведення наслідків з основної гіпотезі, Що відображають аспекти основної гіпотезі І піддаються емпірічній інтерпретації. Теоретичне обгрунтування гіпотез-наслідків. Висунені альтернативних передбачені Щодо гіпотез-наслідків. Важливо, щоб гіпотези були логічно пов'язані в систему доказів висунутого пояснення. У такому разі підтвердження однієї гіпотези дає додат-вальні підстави для прийняття пов'язаної з нею посилки. Перевірка наступного слідства иа загальної по ¬ посиланням передбачає нові підтвердження і так далечінь ¬ ше. Зрозуміло, що спростування першої робочої гипотен ¬ зи вимагає висунення нових гіпотез. Отже, вихідні гіпотези повинні бути розгорну ¬ ти в цілий ланцюжок вивідних гіпотез-наслідків (опе ¬ рація дедуктивної обробки гіпотез). В емпіричному дослідженні перевіряються саме гіпотези-наслідки, що сформульовані в менш загальних поняттях, ніж вихідні припущення. В іншому випадку гіпотеза непроверяеми в емпіричних даних. Перевірка вивідних гіпотез можлива лише в разі не ¬ чаї, якщо всі терміни, в яких вони формулюються, були піддані емпіричної інтерпретації та операціоналізаціі.Ітак, гіпотези насамперед розрізняються за ступенем ¬ ні спільності припущень як гіпотези-підстави і гіпотези-наслідку. Останні дедуціруется з ос ¬ нований, причому так, що з їх допомогою розкривається зміст термінів та зв'язків гіпотез-підстав. Самі по собі поняття, в яких сформульована вихідна гіпотеза, можуть не мати прямих емпіричних призна ¬ ків, але поняття вивідних гіпотез неодмінно повинні бути співвіднесені з емпіричними індикаторами. Підтверджуваність або спростування гіпотез-наслідків - шлях докази обгрунтованості або спростування гіпотез-підстав.