7. Суб’єктивний метод

Межа бідності визначається на основі даних соціологічних опитувань, що досліджують власну думку громадян стосовно необхідної величини прожиткового мінімуму, величини бажаної зарплати, доходу на одного члена сім’ї тощо.

Основною проблемою суб’єктивного методу є те, що відсутній єдиний критерій визначення «нормальної» величини доходу, і тому подібні статистики мають дуже високу дисперсію.

8. Ресурсний метод

Межа бідності визначається виходячи із реальної можливості національної економіки забезпечити матеріальне благополуччя громадян. Тобто основою розрахунку є не реальні потреби людей, а економічна потужність країни. Демонстративним є те, що лише у 2009 році в Україні величину прожиткового мінімуму та величину мінімальної заробітної плати були урівняно.

У дослідженнях бідності важлива увага приділяється визначенню структури бідності, тобто виокремленню у межах бідних верств населення найбільш чисельних соціально-демографічних категорій. Таким чином визначаються групи ризику, представники яких найчастіше опиняються за межею бідності. Так основними групами ризику в Україні є безробітні, зайняті неповний робочий день, непрацездатні особи, вихідці із багатодітних сімей, матері-одиночки, пенсіонери. Також встановлений чіткий зв'язок між рівнем освіти та матеріальною забезпеченістю людини, де нижчий рівень освіти відповідає нижчому матеріальному статусу. Важливим є також і географічний фактор. У великих містах відсоток бідного населення значно нижчий ніж маленьких містах і селах.

46. Дайте визначення найнижчого класу (underclass). Опишіть тенденції формування соціальних низів у пострадянських країнах.

Андерклас – це ущемлений у своїх інтересах суспільний прошарок, до якого входять безробітні, недієздатні або зайняті неповний робочий день люди, котрі так чи інакше відірвані від суспільного життя та не розділяють основних суспільних успіхів та спрямувань. Серед основних характеристик, приписаних суспільною оцінкою андеркласу, виокремлюють наступні: соціальна пасивність, соціальна ексклюзивність, конформізм, низький рівень освіти, нахлібництво, ледачість. Не зважаючи про наявність чи відсутність у андеркласу тих чи інших рис, мова завжди йде про найбіднішу верству суспільства.

Поряд із поняттям бідності сьогодні часто використовують поняття «соціальна ексклюзія». Соціальна ексклюзія – це стан виключеності певного соціального прошарку із мережі соціальних, економічних, культурних та політичних відносин. Представники цього прошарку – це маргіналізовані члени суспільства, бездомні, наркомани, особи із алкоголічною залежністю, психічно хворі і т.п.. Характерним є те, що люди, котрі опиняються у стані ексклюзії часто займають таке положення не внаслідок збігу обставин або економічних невдач. Часто причиною такого становища є їхнє небажання, їхня відмова брати участь у суспільному житті. Але причиною виключеності індивіда можуть бути також і такі фактори як мова, етнічність, релігія і т.п.(наприклад, незнання ангійської мови для мігранта у Сполучених Штатах суттєво обмежує його доступ до суспільних ресурсів).

Формування нижчого класу в незалежній Україні було в першу чергу пов’язане із корінними економічними трансформаціями, що відбулися після розпаду радянського союзу. Економічний спад призвів до серйозної кризи у 1998-99 роках. Рівень ВВП у цей період знизився до 40 % від ВВП 1990 року. Так у 1998 році на питання «Чи вистачає вам коштів на продукти харчування?» 51% українців населення давало відповідь «не вистачає». 90% мали проблеми із придбанням одягу, отже на цей період більшість населення опинилась за межею абсолютної бідності. До 2010 року ситуація поступово виправилась, і на сьогодні рівень абсолютної бідності складає 8%. Відносно бідне населення складає від четверті до третини українців.

Руйнування СРСР, як зазначає більшість дослідників, призвело до фундаментального погіршення ситуації із безробіттям та бідністю. З’явився феномен так званих «нових бідних», тобто тих груп населення, що ніколи раніше не потрапляли до категорія малозабезпечених. Так до бідних верств все частіше стали належати держслужбовці, військові, що для Радянського Союзу було неактуальним.