5. Загальна характеристика соціологічної інформації, її види

Соціологічна інформація є основним результатом соціологічного дослідження. Виділяють первинну і вторинну соціологічну інформацію. Первинна інф-я - всі ті відомості про об'єкти соціологічного дослідження, які можуть бути отримані за допомогою анкетного опитування, інтерв'ю, спостереження, соціального експерименту та інших аналогічних методів, а також з особистих документів обстежуваних та первинної документації установ і підприємств. Даний вид інф-ї отриманий у формі, не пристосованій для безпосереднього її використання. Під вторинною інф-ю розуміється інф-я, оброблена і представлена ​​у вигляді таблиць, графіків, рівнянь, коефіцієнтів та інших результатів обробки первинної інф-ї. Вторинна інф-я - стисла, узагальнена, зручна для використання в наукових дослідженнях та управлінні первинна інф-я. На її основі робляться висновки, що мають значення для науки і практики.

У рамках соціологічного знання виділяють також інф-ю більш високого рівня: теоретичні концепції, висновки і положення, які виступають у вигляді повідомлень, відомостей і активно використовуються людьми в їх практичній діяльності. Змістом соціол. інф-ї є взаємодія людей як членів тих чи інших спільнот, що визначає їх роль і становище в суспільстві, способи і види їх життєдіяльності в даних конкретних умовах.

Особливість інформації соціологічної полягає в тому, що певна її частина (первинна інформація) створюється "на замовлення" дослідника. Наслідком специфічних методів і джерел інформації тут є не тільки її якість, а й зміст, також особливості відображення дійсності. Соціолог, таким чином, ініціює створення інформації про повсякденність, про масові факти індивідуальної поведінки, повсякденної свідомості. Але ця частина соціол. інф-ї також є науковою інформацією, оскільки вона збирається науковими методами за певною методикою і включає аналіз масових фактів, який починається вже з відбору, виділення тих з них, які підлягають вивченню.

Види соціол. інф-ї можуть виділятися за різними критеріями: за змістом (включає дані про країни і континенти, народи, їх історії, виникнення та розпади держав, війни, соціальні настрої різних груп населення різних країн…), формою (цифри, описи подій, записи в щоденниках, оповіді очевидців, графіки, замальовки, різні способи відображення соціального життя), носіям (паперові, аудіо-, відеозаписи, електронні носії, глобальна мережа інтернет), за цілями збору (цільова, яка збирається спеціальними організаціями для наукових потреб, нецільова, що накопичується в соціальній пам’яті людей в процесі їх повсякденного життя), джерелами (офіційна статистична інф-я Держкомстату; дані, що містяться в офіційних документах органів державного управління; дані, одержані в результаті масових опитувань, опитувань експертів; ЗМІ; дані, які містяться у відповідних наукових працях) …

Соціологічна інформація, отримана шляхом проведення дослідження характеризується цінністю. Соціологічне дослідження може бути проведене на дуже важливу тему, але недостовірний результат значно знизить його цінність. Також, інформація, отримана за допомогою дослідження з неактуальної теми, хоча й може бути абсолютно достовірною все ж буде малоцінною. Цінність (якість) соціологічної інформації визначається важливістю, значимістю й достовірністю отриманого результату. Достовірність, як характеристика соціологічної інформації, виражає міру відповідності отриманого знання дійсності. Важливість (значимість) – внесок у розвиток теоретичного знання чи практичний ефект даної соц. інформації за умови її абсолютної достовірності.