8. Опишіть основні методи емпіричного дослідження соціальної стратифікації. Наведіть приклади конкретних досліджень.

Особливості соціальних феноменів як предмет соціальних наук вимагає для них емпіричних методів дослідження, такі як метод спостереження і система методів збору даних, щоб аналізувати предметну область науково і незалежно від індивідуального повсякденного досвіду. На відміну від природничих наук, в яких методи обговорюються з етичної точки зору, методи в соціальних науках незаперечні з точки зору їх наукової працездатності. В оцінку працездатності методів входить принципова методологічна дискусія про те, що можливо взагалі соціально-наукове (соціологічне) пізнання. У дискусіях про методи явно простежується основна проблема суперечливою оцінки якісних і кількісних методів у соціології. Якісні та кількісні методи відрізняються за характером збору та обробки даних.

Кількісні методи домагаються стандартизованого і контрольованого вимірювання та використання на базі квантифікованій даних статистично-математичних методів. У центрі уваги якісних методів знаходиться смисловий і змістовний аналіз, процес збору даних менш структурований методами і вихідними робочими гіпотезами, а також існує можливість поглиблювати і розширювати постановку питань під час процесу збору даних. Якісні методи застосовуються на попередній (початковою) фазі дослідницького проекту, щоб розширювати необхідну предметну область для формування проблеми дослідження і для формулювання робочих гіпотез; в цьому сенсі використання якісних методів є попередня фаза первинного дослідницького процесу.Однак, в останні роки і десятиліття посилювалися старання приписати якісних методів самостійне значення і пропагувати їх як альтернативу якісних методів.Ці зусилля грунтуються, з одного боку, на критиці працездатності кількісних методів, до якої потрібно серйозно поставитися, і, з іншого боку, на факті, що кількісні методи не можуть бути використано універсально. Під пропагандою якісної альтернативи розуміють, звичайно, також основоположну методологічну гіпотезу про те, що в соціальних науках (особливо в їх об'єкті), можливо, не існує певної послідовності способу дій наукового пізнання, і соціальні науки орієнтуються на приклад природничих наук як у випадку кількісних методів . Дискусії про переваги і недоліки якісних і кількісних методів будуть продовжуватися і надалі суперечити один одному. Очевидно лише одне: кількісні та якісні методи можуть взаємно доповнювати один одного і майже кожен окремий метод емпіричного соціального дослідження може використовуватися в якісному або кількісному вияві. Осовними методами для вивчення соціальної стратифікації є такі:

Опитування (Опитування - метод збору соціальної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (інтерв'ю) чи опосередкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування соціолога і респондента (опитуваного) шляхом реєстрації відповіді респондентів на сформульовані соціологом питання, які випливають з цілей і завдань дослідження.З його допомогою можна одержати інформацію, не завжди відображену в документальних джерелах чи доступну прямому спостереженню. До опитування вдаються, коли необхідним, а часто і єдиним джерелом інформації є людина - безпосередній учасник, представник, носій досліджуваних явища чи процесу.); ;- Статистика (Статистичний метод дослідження полягає у вивченні кількісних показників у характеристиці ряду краєзнавчих об'єктів і явищ. Застосовуються такі статистичні методи: метод статистичної оцінки, метод статистичної перевірки гіпотез, метод статистичних випробувань (метод Монте-Карло) тощо.).

А також, - Спостереження;- Akfionsforschung (дослідження виступів, акцій);- Аналіз змістуСоціометрія;- Панель дослідження.

Приклади:

1)визначення межі бідності (метод - статистичний): У США, як офіційне визначення бідності було прийнято пропозицію М. Оршанський, відповідно до якого межа бідності (або мінімальний дохід сім'ї) фіксувалася виходячи з вартості продуктів харчування за прийнятим раціону для домашнього господарства та розміру, збільшеного втричі. До такого висновку дійшли на основі обстеження 1955 Воно показало, що в середньому сім'я з трьох і більше осіб витрачає на харчування близько 35% свого доходу. Прожитковий мінімум, або поріг бідності, проектується на перспективу і індексується відповідно до динаміки цін.

2) Класичним та загальноприйнятим способом вимірювання рівня економічних нерівностей населення країн та співставлення глибини нерівності у суспільствах є коефіцієнт Джині¹, який розраховується за даними державної офіційної статистики про рівень подушного доходу населення. Якщо проаналізувати динаміку нерівностей, спираючись на цей показник, можна стверджувати, що протягом 1990-х років рівень диференціації подушних доходів населення збільшується більш ніж вдвічі, потім протягом 2000-х років стабілізується на рівні 0,33 (рис. 1), та навіть знижується до 0,27-0,29 у 2007-2008 роках.

3) За даними моніторингу ІС НАН України фіксується тенденція незначного збільшення кількості респондентів, які вважають себе «середніми» за рівнем матеріального становища. Так, у 1995 році до «малозабезпечених» себе відносили 57,2%, у 2004 р. бідними себе вважають 35,7%, а в 2008 р. – 38,7%, а «середніми» відповідно, 41,9% у 1995 році, 57% у 2004 році й 56% у 2008 році. Проте на цьому диференціація завершується, оскільки інші категорії соціально-економічної диференціації («заможні», «багаті» та «злидарі») у самооцінках респондентів залишаються ненаповненими та статистично незначущими