1. Дати визначення і навести приклади різних типів валідності.

Паніотто: «Обгрунтованість (валідність) - відсутність теоретичних, методогічних, логічних помилок, правильність референцій при розробці методики дослідження, відповідність числової моделі досліджуваної соціальної системі”. Валідність - це відповідність вимірювання його мети. Валідність зв’язують з відсутністю систематичних помилок; вимірювання, вільне від систематичних помилок, вважають валідним. Валідність - це показник якості вимірювання, яку необхідно забезпечити до проведення самого процесу вимірювання, до збору данних. Валідність повинна досягатися на етапах розробки теоретичної моделі досліджуваного явища та інструментарію вимірювання, а перевірятися після завершення процесу вимірювання на основі зібраних даних. “Валідність інструменту вимірювання полягає в   однозначності та правильності одержуваних результатів щодо предмета вимірювання. валідність визначає «чистоту» виміру теоретичного конструкту. “(Дев’ятко) “Валідність - це правильність, коректність вимірювання. Валідність шкали залежить від правильності вибору індикатора і виражається в тому, що використовувана шкала вимірює саме те властивість досліджуваного явища, яке дослідник має намір виміряти”(горшков, шерегі). Емпіричний показник є валідним тоді, коли він дійсно відображає значення тієї теоретичної змінної, яку необхідно було виміряти. Валідність інструмента вимірювання полягає в однозначності і правильності отриманих результатів відносно вимірюваних властивостей об’єкта. Інструмент може бути достатньо надійним, але вимірювати дещо зовсім інше, тобто бути не валідним. Проблема валідності вимірювання є складною проблемою соціологічної методології, валідне вимірювання - це перш за все результат валідної моделі вимірювання.

Види:

Змістовна валідність - міра релевантності та репрезентативності елементів вимірюючого інструмента вимірюваному конструкту. Валідність за змістом показує те, в якій мірі відібрані дослідником індикатори відображають різні аспекти теоретичного поняття. Іншими словами, мова йде про повноту операціоналізації теоретичних понять. Оцінюється за допомогою експертних суджень. Наприклад, екзамен по статистиці може розглядатись як валідним інструмент вимірювання знань студентів з цього предмету, так як питання екзамену відображають зміст лекцій та семінарів, що мали засвоїти студенти. Але якщо питання відносяться лише до одного розділу прочитаного курсу(наприклад, з теми: нормальний розподіл), то результати екзамену будуть відображати знання лише по цьому розділу, а не по всьому курсу. У деяких випадках зв'язок теоретичного конструкту з індикаторами настільки явна і зрозуміла, що не потребує особливих роз’яснень і ґрунтується лише на здоровому глузді дослідника. Тут можна говорити про очевидну валідність, яка пов'язана з тим, як сприймають інструмент респонденти. вимірювальний інструмент є очевидно валідним, якщо явно вимірює саме те, що мають на увазі респонденти. Однак не у всіх випадках, змістовна валідність зводиться до очевидної.

Критеріальна валідність складається відповідно до інформації про явище, що вивчається, отриманої з використанням вимірювального інструментарію, валідність якого перевіряється, та інформації, отриманої іншими засобами та з інших джерел, що служить критерієм валідності. Критеріальна валідність показує, наскільки добре результати по даному тесту чи індикатору узгоджуються з результатами вимірювання іншого показника – критерію. Дуже часто критерій – це та змінна, яка і представляє практичний інтерес для дослідника, але не може бути виміряна на даний момент. Це вид валідності доречний в тих ситуаціях, коли перед дослідником стоїть завдання порівняти показник з уже існуючим чи з використовуваним на практиці критерієм. Іншими словами, критеріальна валідність показника – кореляція з іншими, «чистими» емпіричними показниками. Наприклад, критеріальна валідність вступних іспитів визначається тією академічною успішністю, яку згодом продемонструють студенти(тобто, академічна успішність являється критерієм) до основних видів критеріальної валідності відносять: прогностичну і конкурентну

Прогностична критеріальна валідність визначається рівнем ймовірності правильного передбачення соціальних змін на основі вимірювання даного показника. Описує точність, з якою значення даної змінної можуть бути передбачені на основі наявних значень деякої змінної(предиктора)

Конкурентна валідність по критерію – це міра відповідності між наявним значенням змінної-критерія та змінною-приедиктором. Тобто,дослідник використовує результати вимірювання за однією ознакою, для того щоб оцінити значення іншої. Причиною може бути те, що вимірювання змінної-критерія дуже важкоздісйнюване. Проблема конкуретної валідності дуже значна у емпіричній соціології, де поведінкові та установочні змінні вимірюються не безпосередньо, а через самоопис, анкетні питання, тобто через вербальну поведінку. Наприклад, ми можемо оцінити конкурентну валідність анкетного питання про відвідуваність дискотек завдяки серії включений спостережень. Можна спідставляти дані офіційної стаитсики(критерій) з відповідями респондентів(предиктор)

Іншими словами критеріальна валідність – це кореляція з іншими «чистими» емпіричними показниками. Однак існує і інший підхід до валідності, де оцінка індика ґрунтується на тому, наскільки його поведінка відповідає теоретичним очікуванням. Така оцінка можлива лише в межах цілісної теоретичної моделі, що описує відношення між теоретичними змінними та індикаторами .наприклад ми хочемо перевірити валідність шкали групової згуртованості. Спираючись на загальні уявлення ми припустили, що груповій згуртованості відповідає менша частота відкритих конфліктів і більша частота комунікацій. Порівнявши різні за згуртованістю групи і визначивши для них значення ц их 2-х змінних(частота конфліктів та інтенсивність комунікації), можна побачити наскільки добре повде себе розроблений показник групової згуртованості. Якщо патерн його відношень з 2-а змінними відповідає теорії, то тоді наша шкала дійсно валідне такий тип валідності називається конструктна(концептуальна валідність.)

Конструктная валідність - це міра того, наскільки вимірювальний інструмент вимірює конструкт, який повинен бути вимірян. оцінка індикатора ґрунтується на тому, наскільки добре його «поведінка» відповідає теоретичним очікуванням. Така оцінка можлива в межах цілісної теоретичної моделі, що описує відношення між теоретичними змінними, їх індикаторами, випадковими та систематичними похибками. Зі статистичної точки зору абсолютна конструктна валідність передбачає,що весь спостережуваний розкид в значеннях показника пов'язаний виключно з вимірюваним теоретичним конструктом. Якщо ж частина варіацій індикатора пов’язана з іншою змінною – конструктна валідність буде меншою. Краще розглянути особливості конструктної валідності можна на прикладі сумарного показника – індексу демократизму політичної системи., що складається з ряду індикаторів(х₁, х₂, х₃), кожен з яких має власну вагу в індексі демократизму. Крім того, виходячи з теоретичної моделі, очікується, що рівень демократизму має зв'язок з часткою видатків на озброєння. Зібравши дані по різним країнам, можна виявити, що даний індекс є невалідним, так як очікуване відношення між теоретичними змінними відсутнє, їх кореляція нульова. Можна виявити, що в деяких країнах, які вважаються зразком демократизму, витрати на озброєння складають доволі велику частку, тоді як існують країни з явно деспотичним режимом, але при цьому з мінімальними витратами у військовій галузі. Однак, висновок про невалідність цього індексу можна робити лише при повній впевненості у правильності нашої теоретичної моделі, тобто при впевненості зв’язку між демократизмом та пацифізмом, якщо ж між ними не має зв’язку, то отримані результати зовсім не доводять низьку валідність індикаторів. Оцінити якість показників в моделі вимірювання можна лише прийнявши теоретичну модель як безсумнівно вірну.

Ще є внутрішня(міра впливу незалежної мінної на залежну, міра взаємозв’язку і взаємововодимости змінних та індикаторів) та зовнішня валідності(кореляція показника одного поняття з показниками іншого поняття – міра відповідност показників та індикаторів емпіричним даним).