10.Методи дослідження масової комунікації.

Основними методами соціологічного вивчення масової комунікації є масові анкетні опитування населення і аудиторій окремих каналів, опитування комунікаторів; працівників редакцій, авторів і позаштатних кореспондентів, представників видавничих органів; широке застосування знаходить контент-аналіз повідомлень. У дослідженні ефективності масової комунікації використовуються також експериментальні методи. Що стосується методів дослідження масової комунікації в практично-прикладному аспекті, то до них можна віднести: спостереження за масово-комунікативними ситуаціями та приватними комунікативними актами; експерименти («польові» і лабораторні) з учасниками комунікації; опис ЗМК в їх історичному розвитку і виявлення їх функцій ; системно-теоретичний аналіз комунікативних актів або функціонування ЗМК в суспільстві. Дослідження масової комунікації може також використовувати методи різних соціогуманітарних наук, наприклад, методи дослідження фокус-груп, анкетування та опитування аудиторії ЗМК - із соціології; методи бесіди з комунікаторами і реципієнтами - з соціолінгвістики та ін.

Особливо важливий метод дослідження масової комунікації в метатеорії комунікації - системно-теоретичний аналіз, що складається з чотирьох рівнів.

На першому рівні системно-теоретичного аналізу дослідник повинен дати характеристику структурних елементів, складових організацію приватного масово-комунікативного процесу або всієї системи масової комунікації, встановити їх взаємозв'язок з усією структурою даного суспільства. На другому рівні - встановити механізм та особливості взаємодії елементів всередині досліджуваної системи. На третьому рівні - виявити функції досліджуваної системи по відношенню до зовнішнього середовища. На четвертому рівні - зібрати воєдино типологічні характеристики досліджуваної системи і встановити сенс і значення трансльованій і прийнятої масової інформації виходячи з функцій даної системи і масштабів її впливу на суспільство в цілому.

8. Реклама та змк

Засоби масової комунікації - преса, радіо, телебачення, тобто засоби транслювання та оприлюднення повідомлень (інформації) за допомогою мови та інших знаків. Під рекламою розуміють і комерційну пропаганду, і діяльність з інформування людей з різними цілями, і сферу діяльності рекламних агентств, і особливий елемент маркетингу, і специфічний об’єкт законодавства.

ЗМІ є практично ідеальними носіями рекламної інформації та здатні донести важливі відомості до максимальної кількості представників цільової аудіторіі.Роль реклами в ЗМІ надзвичайно значуща, адже саме зі сторінок газет, з екранів телевізорів і з допомогою радіоточок рекламна інформація просувається найефективніше.

Сучасні ЗМІ неможливо собі уявити без реклами, яка необхідна їм для вирішення різних завдань – інформаційних, соціальних, іміджових, але, перш за все, економічних, бо реклама є суттєвою фінансовою підпиткою засобів масової інформації. Реклама – це оголошення в різних ЗМІ за плату або по бартеру. Автор оголошення завжди відомий і він намагається переконати споживача. Потужним засобом реклами є газетна або журнальна публікація. Її переваги полягають у своєчасності, широкому охопленні ринку. Однак газетна реклама відрізняється від журнальної більш високою оперативністю і охопленням всіх верств населення. Відмінною рисою радіореклами є використання живої мови. При підготовці реклами на радіо прагнуть того, щоб текст був стислим і обгрунтованим, складеним у дотепній формі. Важливим видом рекламних засобів є кіно- і відеореклама (телереклама), що має величезний психологічний вплив: зображення, звук, колір, театральна дія й пригортання уваги. Реклама як соціальне явище виконує декілька функцій, вона впливає на людину окремо і на суспільство в цілому відразу по декількох напрямках.

1.Соціалізація. Це процес впровадження у свідомість людини знань і уявлень про існуючі як в суспільстві в цілому, так і в окремих спільнотах нормах, стереотипах, цінностях, моделях поведінки.

2.Содействіе прогресу. Реклама впроваджує у свідомість людини нові знання та уявлення про нові способи вдосконалення свого життя.

3. Вплив на інтеграцію суспільства. Реклама транслює на різні аудиторії тексти, образи, моделі поведінки, що сприяють формуванню в суспільстві єдиних цінностей, норм, стереотипів.

4. Вплив на диференціацію суспільства. Оскільки спрямована, як правило, не на все суспільство, а на окремі соціуми, що входять до нього, окремі шари і групи споживачів.

5. Вплив на економічний розвиток. Прискорюючи збут, реклама сприяє більш швидкої оборотності коштів, зростання прибутку на всіх етапах руху товару від виробника до споживача. Одночасно, реклама сприяє формуванню так званого компетентного споживача.

6. Сприяння становленню демократичного суспільства. Реклама з'являється там, де є можливість вибору (споживчого, політичного), вона «обслуговує» право людини на вибір.