18. Описові та пояснювальні гіпотези.

За змістом припущень про предметну область проблеми (за змістом припущень відносно соціального об'єкта, що вівчається) можна виділити описові та пояснювальні гіпотези. Описові - це припущення про істотні властивості об'єктів (классифікаційні), про характер зв'язків між окремими елементами досліджуваного об'єкта (структурні). Поясн. гіпотези відносяться до припущень про ступінь тісноти зв'язків взаємодії (функціональні) і причинно-наслідкові залежності в досліджуваних соціальних процесах та явищах. Це найбільш сильні гіпотези, що вимагають експериментальної перевірки.

. Описові гіпотези поділяються на структурні, тобто припущення про характерний набір елементів у соціальному об'єкті та характер зв'язків між ними, і функціональні, тобто припущення про форму зв'язків між елементами об'єкта, що вивчається. Пояснюючі гіпотези являють собою припущення про причинні зв'язки в об'єкті, що потребують експериментальної перевірки. Описові гіпотези теж пояснюють факти, але вони розглядають не причинні зв'язки, а структурні, функціональні, класифікаційні тощо.

19. Робочі гіпотези, сутність та функції.

 Гіпотеза в СД – це науково обґрунтоване припущення про структуру соціального об’єкта, його елементи та зв’язки, про механізми його функціонування та розвитку. Робоча гіпотеза може бути сформульована тільки в результаті попереднього аналізу об’єкта, що досліджується. Робочими називаються ті гіпотези, які підлягаються безпосередній перевірці в ході СД, на які спирається все дослідження соціолога. Гіпотези виникають тоді, коли знання, якими ми керуємось не дозволяють пояснити дані спостереження. При формулюванні робочих гіпотез важливу роль відіграє детальний аналіз об’єкта СД (попередній системний аналіз об’єкта дослідження). Виходячи з цього знання ми беремо аргументи для побудови плеяди вихідних гіпотез, що являють собою ніщо інше, як можливе пояснення досліджуваної проблеми.

Важливо, щоб гіпотези були логічно пов’язані в систему доказів висунутого пояснення. В такому випадку підтвердження однієї гіпотези дає додаткові основи, підґрунтя для прийняття пов’язаної з неї посилки. Заперечення, спростування першої робочої гіпотези потребує висування нових гіпотез. Існують різні види гіпотез(гіпотези-засновки, гіпотези-наслідкі, основні, неосновні, первинні, вторинні, описові, пояснювальні), але в рамках програми увага соціолога має бути зосереджена на розробці центральної, на тій гіпотезі, що орієнтує всю роботу.

21.Залежність типу соціологічного дослідження від гіпотези.

1.Коли дослідники не в змозі висунути жодних наукових гіпотез, то проводиться Розвідувальне (пошукове, пілотне) дослідження. Вирішує обмежене коло завдань, охоплює невеликі обстежувані сукупності, базується на спрощеній програмі й стислому за обсягом методичному інструментарії.  Використовується або як попередній етап глибоких і масштабних досліджень, або для збору «приблизних» відомостей про об'єкт вивчення. Застосовується для отримання додаткової інформації про предмет і об'єкт, для уточнення і коригування гіпотез і завдань, методичного інструментарію і меж обстежуваної сукупності, для виявлення труднощів.

2.Коли дослідник має описову гіпотезу щодо структурно-функціональних зв'язків та соціальних характеристик досліджуваного об'єкта, то проводиться Описове дослідження. Це більш складний вид социологического аналізу. За своїми цілями та завданням воно передбачає отримання емпіричних відомостей, що дають цілісне уявлення про досліджуване явище, його структурні елементи. Проводиться за повною програмою, з використанням методично апробованого інструментарію.  Дозволяє угруповання і класифікацію елементів досліджуваного об'єкта за параметрами, виділеними як основні відповідно до досліджуваною проблеми.  Зазвичай застосовується тоді, коли об'єктом аналізу служить відносно велика спільність людей, що відрізняється різноманітними характеристиками.

3. Коли дослідником сформовані причинно-наслідкові гіпотези, то проводяться аналітичні дослідження. Це - самий поглиблений вид соціологічних аналізу, що ставить своєю метою не тільки опис структурних елементів досліджуваного явища, а й з'ясування причин, які лежать в його основі і обумовлюють поширеність, стійкість або мінливість, їн. властиві йому риси. Має особливо велику практичну цінність.