53.Види модальностей при дослідженні візуальних текстів./Написано из источника по лингвистике

Традиційним є поділ модальності на два типи: об'єктивну та суб'єктивну. Перша розуміється як відношення висловлення до позамовної дійсності, оформлене граматично, друга - як вираження відношення того, хто пише, до того, що він повідомляє. Дослідники відзначають, що об'єктивна модальність є обов'язкова для будь-якого висловлення, суб'єктивна - факультативна.

Додатково дослідники виділяють логічну, авторську, сегментну модальність.

Авторська модальність - це авторська позиція, авторське відношення до повідомлення. Зазвичай знаходить своє вираження не в “прямих оцінках”, а в таких прошарках системи тексту, як його заголовок, ключові слова, власні назви, ремарки.

Сегментна модальність характеризує процес розгортання тексту на окремих його ділянках.

Логічна модальність полягає в ступені встановленої достовірності думок завдяки тому чи іншому різновиду судження.

48. Контент – аналіз, основні структурні елементи.

Контент-аналіз — метод досліджень текстів, іншої подібної інформації, систематична процедура, метою якої є об'єктивний аналіз змісту будь-якого тексту.

У сформованій практиці досліджень в якості категорії аналізу розглядається стислий вираз деякої проблеми, щодо якої будуть класифікуватися складові змісту.

Одиниця аналізу являє собою фрагмент змісту, який відповідає тій чи іншій категорії аналізу. Зазвичай виділяють смислові та якісні одиниці аналізу.

Смисловою одиницею контент-аналізу може бути, наприклад, будь-яка ідея, соціально значуща тема. В якості одиниці аналізу часто використовується слово, вислів, заголовок, абзац, персонаж і т.д.

Визначивши одиницю, слід вирішити, що ми будемо підраховувати. Це може бути частота, може бути місце (для газети це також можуть бути розмір заголовка, сторінка, на якій розміщено дане повідомлення), це може бути час для телебачення, радіо і кіно. Одиницею рахунку є деяка характеристика тексту, наявність або відсутність якої дозволяє виявляти особливості змісту.

Процедурою контент-аналізу називається послідовність операцій контент-аналізу, кожна з яких заснована на певній техніці. Операції, що реалізують процедуру контент-аналізу, поділяються на три види: по розробці документів дослідження, по реалізації документів, щодо забезпечення надійності процедури.

1.Визначення цілей і завдань дослідження. Може використовуватися в якості основного методу дослідження, паралельного, тобто в поєднанні з іншими методами , допоміжного або контрольного.

2.Вибір об'єкта. Не всі документи можуть виступити об'єктом контент-аналізу. Необхідно, щоб досліджуваний зміст дозволив поставити однозначне правило для надійного фіксування потрібних характеристик (принцип формалізації), а також, щоб елементи змісту зустрічалися з достатньою частотою (принцип статистичної значимості).

3.Вибор категорій аналізу. Після того, як сформульовані тема, завдання та гіпотези дослідження, визначаються категорії аналізу, тобто найбільш загальні, ключові поняття, відповідні дослідним завданням.

4.Вибор одиниці аналізу. Після того, як категорії сформульовані, необхідно вибрати відповідну одиницю аналізу - лінгвістичну одиницю мови або елемент змісту, службовці в тексті індикатором цікавлять дослідника явищ.

5. Підрахунок одиниць аналізу. Процедура підрахунку в загальному вигляді схожа зі стандартними прийомами класифікації за виділеними угрупованням. Застосовується складання спеціальних таблиць, комп'ютерних програм, формул і т.д.

6.Визначення тональності. Тональність - категорія, що відображає психологічну установку автора, - відноситься до понятійного поля суб'єктивної модальності. Матеріали, частина (блоки) газетних матеріалів, сюжети, частина сюжетів, розмежовуються | розмежовується | по нейтральній, позитивній і негативної тональності. Тональність матеріалів, частини (блоків) газетних матеріалів, сюжетів, частини сюжетів, визначається по: • наявності оціночних суджень; • наявності оціночної лексики (епітети, іменники принизливій, зменшувально-пестливого характеру); • по інтонації (в письмовій мові - розділові знаки, особливо окличний і питальний); • використання метафор, порівнянь, прислів'їв, символів, що описують людини , предмет або явище; • за формулюванням основного повідомлення (заголовків); • по контексту; • по відповідності вербального тексту та відеоряду (фото, ілюстрацій); • по відповідності синхрону і відеоряду; • по верстці частини (блоків) сюжету, частинам | чергуванням | їх тональності; • по прямої чи опосередкованої оцінкою оточення суб'єктів контент-аналізу; • по прямої чи опосередкованої оцінкою суб'єктів контент-аналізу з боку інших суб'єктів контент-аналізу; • по прямої чи опосередкованої оцінкою суб'єктів контент-аналізу з боку журналістів; • по прямої чи опосередкованої оцінкою суб'єктів контент-аналізу з боку інших дійових осіб, засвідчених у сюжеті (блоці), статті.

7. Інтерпретація результатів.

8.Заповнення даних в таблицю аналізу.

9. Підрахунок даних.

10. Інтерпретація результатів.

60. Інтент-аналіз та його особливості

Інтент –аналіз – дослідження мовлення, що дозволяє реконструювати інтенції того, хто говорить за його мовленням та розкрити укритий підтекст недоступний при інших формах аналізу. У психології під інтенцією розуміється активність свідомості суб’єкта, її направленість на об’єкт. У філософії під інтенцією розуміють співвідношення суб’єкту з зовнішнім світом. Таким чином інтенція – це певний намір людини, а інтент-аналіз – дослідження мовлення, що дозволяє дізнатися про цей намір того, хто говорить, відкрити прихований підтекст виступів, що є недоступним при інших формах аналізу. Інтент-аналіз має ситуативний або функціональний акцент. Він звернений до того, щоб досліджувати поточний стан свідомості.

Інтент-аналіз дає можливість дослідження глибинного змісту складу мовлення, що полягає в «інтенційному пласті», тобто намірах, що лежать в основі мовлення й побічно проявляються в словах. На основі виділення інтенцій (намірів) суб’єкта можливо, аналізуючи мовлення продуковане людиною,прийти до характеристики змісту його свідомості. Процедура інтент-аналізу передбачає визначення психологічного змісту тексту в термінах моделі.

Метод інтент-аналізу передбачає використання ментальних карт, які, за своєю структурою, багато в чому аналогічні семантичним просторам. Для створення ментальної карти, на першому етапі в аналізованому тексті виділяється коло обговорюваних об'єктів. Основою виділення є значимість об'єктів для автора тексту, що аналізується. Критерієм значущості виступає докладність опису об'єкту: виділенню підлягають усі об'єкти, до яких відноситься більше двох дескрипторів (в окремих випадках для збільшення роздільної сили аналізу можна виділити об'єкти і з меншим числом дескрипторів).Інтент-аналіз – порівняно новий підхід до виявлення психологічного змісту тексту. Він дозволяє «побачити» за текстом людину. Використовується зазвичай в дослідженні політичних текстів.

Особливість інтент-аналізу полягає у виявленні 3 інтенціональних категорій - так званий трикутник: ми - вони (Свій - чужий) - третя сторона. Кожному з ціх компонентів пріпісується своя характеристика. Блок ми зазвичай характеризується позитивно, на адресу блоку вони висловлюються докори, засудження, погрози и т.ін. тобто, вони представляють ворога / опонента. Третя сторона - ції пересічні люди (народ), якіх або заохочують або яким вони вісловлюють докори.