43. Глобальні тенденції структурної динаміки суспільств наприкінці хх ст. - початку ххі ст.

Глобальні тенденції в сучасному суспільстві загалом знаходять своє вираження в дилемах суспільного розвитку. Загалом, виділяють такі:

Глобалізація прикордоння – рухливість структур, розмивання кордонів глобальними/регіональними структурами, структурами ідентичностей

Дилема глобалізації: розширення європейської/американської модерності VS зростання впливу азійських суспільств

Дилема соціалізації: індивідуалізм та соціальна фрагментація як ефект структурного тиску VS масове/громадянське суспільства

Дилема свободи: зростання умов індивідуальної свободи VS глобальна взаємозалежність, нова анонімність і новий суперконтроль(ел. мережі)

Дилема суб’єкту: повернення саморефлексуючого актора VS розмиття суб’єкта в ел. мережах соціальних взаємодій

Дилема рівності: егалітарні прагнення людей VS ієрархічні структури

Дилема демократії: зростання демократії VS посилення автократії та агресивності еліт

Дилема безкінечності: безкінечність змін VS суттєві структурні та культурні залежності в розвитку

45. Сучасні дилеми суспільного розвитку та зміни в структурах соціальних відносин.

Глобальні й регіональні тренди структурної динаміки сучасних суспільств (кін.ХХ ст.– поч. ХХІ ст.):

Глобальнi та регіональні впливи зумовлюють виникнення наступних проблем (та відповідних структурних трендів і їх потенційних ефектів):

• Реструктурування сприятливого середовища (→ екологізація→ Пристосування до потреб інвайромент. Захисту)

• Технологічне реструктурування (→ інформатизація→пристосування до інформ.технолгій)

• Культурне рестр. (→універсалізація→пристос.до інновацій в культурі)

• Економічне рестр. (→маркетизація→прист.до динаміки відкритих ринків)

• Політичне рестр. (→демократизація→раціоналізація політики)

Відповідно в умовах структурних змін актори-відносини-процеси (виміри) набувають нових ролей:

• Актори: завдання – ініціатива та відповідальність; ефекти – конкурентоздатність;

• Відносини: балансування ієрархії та поліархії; меритократія;

• Процеси – ефективне розміщення ресурсів; інновації.

Перед суспільним розвитком – наступні дилеми:

1. Дилема соціалізації: Індивідуалізм та соціальна фрагментація як ефект структурного тиску або масове \ громадянське суспільство (Бауман)

2. Дилема свободи: зростання умов індивідуальної свободи або глобальна взаємозалежність, нова анонімність і новий суперконтроль (електронні мережі…).

3. Дилема суб’єкту: повернення актора, здатного до саморефлексії або розмиття суб’єкту в електронних мережах соціальних взаємодій.

Криза громадянства та громадянської свідомості або Зростання мережевої громадянської участі (Чи дійсно індивідуалізм заміщує універсалізм, солідарність та колективізм людського буття? Чи руйнує індивідуалізм соціальні структури, сталі колективні відносини?)

Індивідуалізм як прагнення взяти “контроль над власним життям” - це боротьба за новий тип соціальних відносин між індивідом та суспільством, в яких соціальні структури відіграватимуть роль не стільки соціального примусу, скільки забезпечення партнерства між індивідом та суспільством.

Формування такого типу соціальних відносин передбачає взаємне вбудовування (mutual embedding) індивідуалізму та колективізму як цінностей суспільства та індивіда (Хофстеде)

4. Дилема рівності: егалітарні прагнення людей або ієрархічні структури

Вирівнювання життєвих шансів чи поглиблення структурних розколів через розвиток інфо-капіталізму та культурної гегемонії? (Кастельс, Лакло)

5. Дилема демократії: зростання демократії або посилення автократій та агресивності еліт.

Повстання еліт чи активізація громадської участі? Прагнення до контролю за власним життям.

Вертикальна та горизонтальна підзвітність – новий міф чи шлях посилення демократії?

(Леш, Кокка, Бек, О’Доннелл)

Результати опитувань – в межах посткомуністичних країн (Угорщина, Литва,Росія,Україна) – схиляються до сильного лідерства; західні країни(Німеччина, Іспанія,Фр. Інщі)- ідея демократії переважає.

6. Дилема глобалізації: розширення європейської / американської модерності або зростання впливу азійських суспільств. Накопичення глобальних структурних розколів? (Хелд, Бек)

7. Дилема безкінечності: безкінечність змін або суттєві структурні і культурні залежності в розвитку

1. Назвіть основні поняття теорії соціальної стратифікації і дайте стислу характеристику їх.

   Соціальна система – складнооргнанізоване, впорядкована цілісність, яка включє окремих індивідів і окремі спільноти, які обёєднані різноманітними зв*язками та взаємовідносинами, специфічно соціальними по своїй природі. Процес розвитку реалізується в якісних змінах структури, що пов'язано з виникненням нових структурних складових об'єкта: елементів, зв'язків, залежностей. Структура суспільства є рушійне і речовий побудова поза індивіда, утворене «соціальними фактами»: «морфологічні факти», сліди культури, втілені матеріально.

   Нерівність означає, що люди живуть в умовах, за яких вони мають нерівний доступ до обмежених ресурсів матеріального і духовного споживання. Для опису системи нерівності між групами (спільнотами) людей в соціології широко застосовують поняття «соціальна стратифікація».

Соціальна стратифікація - явище, коли певні соціальні відмінності між людьми набувають характеру ієрархічного ранжирування на соціальні прошарки.