20. Поняття факту та артефакту в соціологічному дослідженні.

Факт - це феномен-явище, яке існує незалежно від нашої свідомості. Факт має просторово-тимчасову континуальну сутність. Він може бути відображений в сутності і включений в ту чи іншу систему знань. Факт може відображати і одиничну подію і зв'язки, відносини. У той же час факт - це не тільки подія, явище, а й форма людського знання, що володіє достовірністю. В ідеалі всі факти повинні бути достовірні. Але на практиці іноді трапляється так, що встановлюється недостовірність того, що приймалося за факт, і тоді він відкидається.

Факти розглядають на двох рівнях:

• Онтологічному – стани дійсності та події, що відбулися, які на залежать від дослідника.

• Логіко-гносеологічному – обґрунтоване знання, яке отримано шляхом опису окремих фрагментів реальності в деякому чітко визначеному просторово-часовому інтервалі

Соціологія виробила величезну кількість методик, технік, методів, процедур і стратегій для максимального наближення до ідеалу об’єктивності на всіх етапах соціологічного дослідження. Проте повністю позбутися суб’єктивної компоненти при дослідженні соціальних явищ та процесів неможливо. Тому соціолог повинен враховувати і зважати на певний імовірнісний рівень помилок, що виникають за умов даного суб’єкт-суб’єктного відношення. Отже, виявилося доречним в емпіричному базисі соціологічної науки виокремити додаткове поняття "артефакт". "Артефакт виникає тоді, коли дослідницький процес породжує в об’єкті такі зміни, які йому не притаманні до моменту взаємодії між ним і інструментом пізнання". Етимологічно артефакт визначається як штучно створений факт.

Серед основних чинників, що спричиняють появу артефактів, виділяють наступні:

• Фактори дослідницького простору

• Фактори джерелознавства

• Соціально-психологічні фактори

Узагальнюючи, слід зазначити, що будь-яке спостережуване явище не є соціальним фактом. Це зафіксоване явище, яке є "сирим" матеріалом і в сукупності з іншими соціальними фактами утворює емпіричний базис науки. В процесі дослідження соціолог може реєструвати не факт, а артефакт. Таким чином, за соціологічними даними закріплюється презумпція артефактуальності – при вивченні соціальних явищ принципово неможливо уникнути впливу на емпіричні дані інструментарію та умов дослідження.

21.22 Складові якості соціологічного дослідження.

21Е питання дублює 22. При написанні слід користуватися даним текстом.

Соціологічне дослідження є процесом виробки нового знання, в якості процесів-компонентів воно включає у себе взаємодії суб’єкту дослідження з об’єктом, з оточуючим середовищем, а також взаємодію досліджуваного об’єкту з середовищем. Тому одним з способів аналізу якості соціологічного дослідження є вивчення суб’єкта, об’єкта, оточуючого середовища та тих ланок, що опосередковують їх взаємодію. Якщо говорити конкретніше, то якість дослідження напряму залежить від того, наскільки суб’єкт володіє інформацією про стан об’єкту, вмінням застосувати до його вивчення необхідний метод. Соціологічне дослідження є певним видом наукової діяльності. Кожна наукова діяльність характеризується ціллю, засобом та результатом. Отже, якість соціологічного дослідження є інтегральною характеристикою, що включає якість мети, якість засобу та якість результату.

Мета дослідження є ідеальною моделлю його результату. Мета, що ставиться дослідником, має бути суспільно значимою, а також мати пізнавальну значимість, тобто бути цікавою і нести нове знання. Вона має бути спрямованою на теоретичний чи практичний аналіз. Деякі дослідники наголошують на тому, що мета має бути гуманістично спрямованою. Найважливішими характеристиками мети дослідження вважають її значимість і реалістичність. Таким чином, якість мети дослідження залежить від її значимості та реалістичності.

Якість засобів дослідження є наступною складової загальної якості дослідження. Засоби включають в себе теорію, методологію, методи, методики, інструментарій дослідження. Оскільки основним призначенням засобів соціологічного дослідження є досягнення поставленої цілі, то їх основною характеристикою буде результативність. Для кожного засобу дослідження існують власні характеристики якості: для програми дослідження – послідовність, гнучкість, для методів – обґрунтованість, надійність. Перераховані якості скоріше відносяться до внутрішніх. До зовнішніх характеристик можна віднести можна віднести те, скільки обрані дослідниками методи потребують затрат. Таким чином, показники якості засобів соціологічного дослідження є результативність та ефективність.

На якість соціологічного дослідження також впливає якість процесу дослідження. Процес дослідження є реалізацією його засобів. Якісними характеристиками процесу дослідження є його економічність, оперативності, етичності та трудомісткості.

Якість результату соціологічного дослідження є останньою складовою загальної якості дослідження. Результатом прийнято вважати об’єктивно досягнутий стан, наслідок діяльності дослідників, що була спрямована на досягнення мети. На якість результату дослідження впливають якість мети, засобів та процесу дослідження. Основними характеристиками якості результатів дослідження є ступінь ціле досягнення та цінність отриманого результату.

Отже, для досягнення високої якості соціологічного дослідження його мета має бути значимою та реалістичною, засоби її досягнення – результативними та ефективними, процес дослідження має бути економічним та оперативним, а результат має бути відповідність цілі дослідження та цінність отриманої інформації.

Виділяє:

• Якість мети(две хар-ки: важность(значимость) и реалистичность(вероятность достижения).

• Якість засобів (определяется результативностью(степенью достижения цели) и эффективн остью(отношение результатов к цели). Нужно учитывать затраты не только исследователей, но и исследуемых.

• Якість процессу теже характеристики что и средств.

Якість результату может быть основным или побочным