18. Розгляньте поняття соціального класу, його співвідношення з поняттями статусу та страти. Порівняйте особливості класового і стратифікаційного підходу щодо вивчення соціальної нерівності.

В. І. Ленін запропонував наступне визначення класів: "Класами називаються великі групи людей, що розрізняються за їх місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва, по їх відношенню (здебільшого закріпленому й оформленому у законах) до засобів виробництва, по їхній ролі в громадській організації праці, а, отже, за способами одержання і розмірами тієї частки суспільного багатства, якою вони володіють. Класи, це такі групи людей, з яких одна може собі привласнювати працю іншої, завдяки розбіжності їхнього місця у визначеному укладі суспільного господарства "

Соціальний статус – це місце індивіда або групи в ієрархічно організованій структурі. Під статусом мається на увазі невичерпний приписуваний людині ресурс, що відкриває для нього можливості впливати на суспільство і отримувати за допомогою цього ресурсу привілейовані позиції в системі влади і розподілу матеріальних благ. Соціальний статус визначається численними показниками, які задаються типом соціокультурної системи. У сучасних суспільствах особливо важливі такі критерії як престиж професії, рівень доходу, тривалість і якість освіти, обсяг владних повноважень, розмір власності.

Страта – група людей, виділена за певною ознакою. Якщо клас визначає формальний поділ суспільства за економічною ознакою, то страта виділяє більш «природну» соціальну диференціацію за сукупністю соціокультурних ознак.

Ральф Дарендорф підкреслював, що страти утворюють ієрархічну систему (ієрархічний континуум), відрізняючись один від одного поступовими розходженнями, тоді як "клас - це завжди категорія для цілей аналізу динаміки соціального конфлікту і його структурних коренів, і тому може бути чітко відділений від страти як категорії для опису ієрархічних систем у даний момент часу ... "

У науковій літературі тривалий час співіснують дві традиції щодо вивчення соціальних нерівностей : класова і стратифікаційна. Прихильники класової теорії підкреслюють, що соціальна структура не охоплює усі важливі аспекти громадського життя. На їхню думку, превалюють у суспільстві цінності, культурні традиції, суспільні інститути не є частинами соціальної структури. Остання зв'язана лише з диференціацією між людьми. При цьому увага дослідників спрямована не на рід занять індивідів, а на розходження в їхніх професійних позиціях; не на доходи індивідів, а на розподіл доходів у суспільстві, яке відображає нерівність між людьми. Теоретичною метою при цьому оголошується - потреба пояснення форм і ступеня соціальної диференціації і їхнє значення для соціальної інтеграції і соціальних змін.

Проблема розмежування теорій стратифікації і класової структури цікаво інтерпретована І. Краусом. "Стратифікація і класовий поділ, пише він, - різні структури відносин. Стратифікація - поняття описове, що припускає" деяку упорядкованість членів суспільства на основі якого-небудь підходящого критерію, як дохід, освіта, спосіб життя, етнічне походження ... Класи ... є конфліктними групами, які, об'єднуючись, оскаржують існуючий розподіл влади, переваг і інших можливостей ... класи формуються, коли сукупність індивідів визначає свої інтереси як подібні з інтересами інших з тієї ж сукупності і як відмінні і протистоять інтересам іншої сукупності осіб ...".

Визнання класу означає визнання антагонізму, протилежності інтересів великих суспільних груп. Визнання ж страт означає визнання певних відмінностей між людьми по якимось ознаками, розходженнями, які призводять до прошаркового розміщення індивідів у суспільстві при просуванні їх знизу нагору.

Марксистська теорія класів займається поділом суспільства, виявленням суспільних протилежностей, а теорія стратифікації займається суспільною диференціацією. І тут мова йде не про відмінності в термінології. У першому випадку виділяються елементи дезінтеграції, внутрішніх антагонізмів, тоді як диференціація припускає цілісність суспільства, його функціональну неподільність. Теорія класів проводить поділ суспільства по альтернативних ознаках на експлуататорів і експлуатованих, на власників засобів виробництва і на позбавлених їх, тоді як теорії стратифікації розділяють суспільство на основі однієї або декількох рис, що є в наявності в кожній з груп, але в різному ступені (так, наприклад, всі мають якийсь дохід, але тільки різних розмірів, і все в суспільстві мають якийсь престиж, але неоднаковий).

У теорії класів специфічні економічні, політичні та культурні інтереси є саме тим, що відокремлює один від одного класи, а в теорії стратифікації категорія "інтереси" взагалі не присутній, а якщо у виняткових випадках і присутній, то не є обов'язковим атрибутом для соціальних верств.

Для тих авторів, хто прихильний концепції К. Маркса, класи є об'єктивно даними, тобто вони існують незалежно від свідомості і уявлень як їхніх членів, так і зовнішніх спостерігачів. Свідомість класового відчуження марксистами розглядається не як критерій для виділення класу, а як висока ступінь у розвитку самого класу (перехід від класу в собі до класу для себе). У більшості ж стратифікаційних підходів свідомість чи самих членів виділених верств чи зовнішніх спостерігачів грає головну чи істотну роль у диференціації суспільства.