68. Структура та діяльність медіа

Мас –медіа – не лише соціальні інституції,а й індустрія. Ними керують як бізнесовими підприємствами.

• Приватизація телекомунікаційних підприємств

• Конкурентне оточення

Медіа нерозривно пов’язані з економікою та політикою. Сучасна динаміка медій - рух до поширення, урізноманітнення та конвергенції медій; рух у бік концентрації, уміжнароднення медійної діяльності; приватизація та жорстке урегулювання.

Медійна система – усі медія окремого суспільства. Газети, тБ, радіо і т.п. – медійні сектори.

Медійні ринки та джерела прибутків: 1)Ринок для споживачів; 2)Рекламний ринок(продаж послуги рекламодавцям у формі доступу до аудиторії) 3)Ринок одинарної продукції(книжки, газети) 4) Ринок постійних медійних послуг(кабельне ТБ, радіо, інтернет).

Деякі медіа малопридатні для реклами(одинарні), а інші медіа можуть діяти на обох ринках. Особливістю є те, що на рекламному ринку платять наперед, а на ринку для споживачів прибуток буде лише після продажу продукції. Медіа, які залежать від реклами, більш чутливі до економічних проблем.

Важливим є врахування таких аспектів: 1)Соціальний склад аудиторії; 2) Однорідні аудиторії прибутковіше для рекламодавців; 3) Диференціація рекламних ринків; 4)Конкуренція між медіями сприяє розмаїттю.

Власність визначає суть змісту медій. Наповненість медій завжди відображає інтереси тих, хто їх фінансує. Медіа фінансуються з різних джерел: 1)Приватні інвестори; 2) Рекламодавці; 3)Споживачі; 4)Уряд.

Або, Комерційні компанії, Приватні, неприбуткові організації, Громадянський сектор

Комерційні медіа не виживуть без прибутків, а отже треба ухвалювати рішення, які впливають на контент. Існують такі види конкуренції на медійному ринку: міжмедійна, внутрішньомедійна, міжпідприємницька. Медійна концентрація: горизонтальна(злиття в межах одного ринку); вертикальна(стосується структур власності, які охоплюють різні етапи виробництва і розповсюдження, напр., кіностудія, що має низку кунотеатрів). Рівні концентрації(за де Рідером): рівень власника, рівень редактора, рівень аудиторії. Ситуації з концентрацією різні – від досконалої конкуренції до монополізму. Природна монополія – кабельне ТБ., телекомунікації. Основною підставою для концентрації є прагнення розширити владу на ринку. Основними проблемами, що виникають внаслідок цього є : зростання цін та зниження якості, відсутність конкуренції, проблеми контенту, його адекватність, монополія у формуванні поглядів.

Характерні риси медійної економіки:

• Продукція, ринки та технології змішані

• Високий рівень основного капіталу

• Схильність до концентрації

• Складність входу на медійний ринок

• Діяльність медій пов’язана з громадськими інтересами

Моделі врегулювання діяльності медій:

• Модель вільної преси: свобода від урядового керування та контролю, цензури

• Модель мовлення: радіо та ТБ мають високий рівень обмежень та контролю, а часто і пряме державне регулювання(закони, спеціальні державні служби)

• Модель засобів зв’язку(пошта, телефон): основні мотиви контролю – контроль природної монополії в інтересах споживача, контент не важливий, контроль лише за інфраструктурою медій.

Медійні інституції ще дуже прив’язані до окремих держав, історії, культури, політики, ринкових умов. Основні виміри розрізненості, розбіжностей медійних систем:

• Обсяг та ступінь централізованості

• Рівень політизації

• Джерела фінансування

• Рівень державного контролю і регулювання

Медіа все більше орієнтуються на смаки та культуру.

Сильним є зв'язок медій та політичної системи. У кожній країні є узгоджені через політичну систему закони регуляції, що гарантують права і свободи і накладають обов’язки і обмеження на медіа. У багатьох країнах існують державні медійні сектори, що їх контролюють уряди. Медійні власники мають фінансові та стратегічні інтереси, що вимагають постійного впливу на політичні рішення. Газети часто підтримують партії.