19. Торонтська школа про мас-медіа. (г. Ініс, м. Маклюен)

Г. Ініс величезну роль у сталому розвитку суспільства відвів свободі комунікацій. Як стримуючий чинник культурної еволюції суспільства він назвав державну монополію на засоби комунікації. Він здійснив спробу макро-історичного аналізу ролі комунікацій в культурній еволюції суспільства. Х. Інніс підрозділяв засоби масової

комунікації (далі СМК), на два види: тимчасові і просторові. Одні цивілізації

концентруються на часі, інші — на просторі. орієнтовані на простір, мають легкі і рухливі

засоби комунікації, які легко зберігати і передавати адресату (наприклад, папірус).

Тимчасові ЗМК допомагають керувати державами. Такі держави, Інніс називає їх «імперії»,

швидко ростуть територіально та мають розгалужену мережу управління. Тимчасові

СМК — усні види комунікації: епос, пісні, а також книги та рукописи живуть довго і

повинні передавати інформацію з покоління в покоління. Такий тип зберігання

інформації і тип комунікації існує в традиційних суспільствах наприклад, в Стародавньому Єгипті. Доступ до інформації і до її поширення в таких системах має лише еліта.

М.Маклюен вважав, що тип суспільства значною мірою визначається пануючим в ньому типом комунікації, а людське сприйняття – швидкістю передачі інформації. В основі концепції М. лежить механістична точка зору на технічний прогрес як основну силу сусп..розвитку. Історію розвитку людства він уявляв як зміну форм комуннікаціії. суспільство переважно формувалося за допомогою технічних засобів комунікації між змістом повідомлень, які вони транслюють. Основою соціокомунік.процесу він вважав медіа. На думку Маклюєна, світ розвивався в залежності від того,які панівні засоби к. були в певний період. При цьому було визначено 3 базових етапи: 1) первісна дописемна культура, що базувалася на принципах природності та колект.способу життя, вивчення навколишнього світу через усні форми зв’язку та трансляції інформації 2) культура письмо-друкована, яка прийшла на зміну усно-емоційній та призвела до появи дидактизму,індивідуалізму, націоналізму замість природного колективізму 3) кульутру електронних медіа, що відродила принципи усності та природності аудіовізуального сприйняття світу, виникла на основі нових форм транслювання інформації.

Рушійними силами нової революції стали електронні ЗМІ, перш за все телебачення. Саме телебачення, за Маклюєном, дозволило людству повернутися в дописемну громаду, у глобальне село, де інформація доступна відразу всім і отримати її можна практично миттєво. Маклюєн вважав, що в результаті електронно-комунікативної революції людство опиняється на порозі "розкріпаченого і безтурботного світу", в якому дійсно може стати єдиною сім'єю. бурхливий розвиток сучасних інформаційних технологій веде до того, що зміст комунікації відступає на задній план, стає багато в чому випадковим, ситуативним.

ГАРЯЧІ ТА ХОЛОДНІ МЕДІА «Гарячий засіб - це такий засіб, який розширює одне-єдине почуття до ступеня "високої визначеності". Висока визначеність - це стан наповненості даними ... Гарячі засоби характеризуються, стало бути, низьким ступенем участі аудиторії, а холодні - високим ступенем її Участі, або добудовування нею відсутнього ». Людям не треба брати участь у процесі осмислення. Тому гарячі медіа поза людьми, а холодні всередині. Маклюен розвивав це поняття трохи далі, він доводив, що одні форми змісту природно підходять для холодних медіа, інші - для гарячих.