35. Помилки вибірки

Величину відхилення вибіркового значення ознаки від його дійсного значення в генеральній сукупності називають похибкою, або помилкою вибірки. Розрізняють два види помилок вибірки-випадкову і систематичну. Обидві ці похибки пов'язані з репрезентативністю вибірки. Похибка вибірки носить випадковий характер, якщо дотримані всі правила відбору одиниць спостереження. Вона обчислювана тільки для імовірнісних моделей вибірки. Поряд з випадковими розрізняють систематичні помилки, що порушують точність вибіркової сукупності. Справа в тому, що репрезентативна вибіркова сукупність (тобто така, в якій середнє числове значення ознаки відрізняється менш ніж на 5% від його середнього числового значення в генеральній сукупності) може виявитися неточною. Виявити цю неточність при визначенні ступеня репрезентативності неможливо, так як випадкова помилка може мати одну й ту ж величину при різних числових значеннях. Систематичні похибки, як правило, носять суб'єктивний характер і можуть бути присутнім при реалізації та імовірнісних, і фокусованих моделей вибірки. Систематичні помилки бувають наслідком: • невірних вихідних статистичних даних про параметри контрольних ознак генеральної сукупності (якщо використовується квотна вибірка); занадто малого (статистично незначущого) обсягу вибіркової сукупності; • невірного застосування способу відбору одиниць аналізу (відбір з невірно складеного списку, Невдалий вибір місця і часу проведення опитування).

Визначити величину систематичних помилок за допомогою математичних формул практично неможливо, тому вони автоматично переходять на результати і висновки дослідження. Це ще раз свідчить про виняткову важливість неухильного дотримання правил відбору одиниць аналізу. Уникнути систематичних помилок допомагають також точні попередні відомості про структуру генеральної сукупності. В якості джерел можуть виступати: Документи відомчого обліку; дані опитування експертів; відома органів державної статистики; результати розвідувального дослідження; публікації про підсумки проводилися раніше досліджень того ж об'єкта.

36. Проста ймовірнісна вибірка

Вибірка поділяється на ймовірнісну та неймовірнісну. Ймовірнісна зокрема включає такі підвиди, як: проста ймовірнісна вибірка, систематична ймовірнісна вибірка, гніздова, районована,”зручна вибірка”. Розглянемо докладніше просту ймовірнісну вибірку

- Проста повторна вибірка. Використання такої вибірки грунтується на припущенні, що кожен респондент з рівною часткою ймовірності може потрапити до вибірки. На основі списку генеральної сукупності складаються картки з номерами респондентів. Вони поміщаються в колоду, перемішуються і з них навмання виймається картка, записується номер, потім повертається назад. Далі процедура повторюється стільки разів, в залежності вілд того який обсяг вибірки нам необхідний. Мінус: повторення одиниць відбору.

-Проста бесповторного вибірка. Процедура побудови вибірки така ж, тільки картки з номерами респондентів не повертаються назад у колоду.

Описана процедура простого, випадкового відбору стає надзвичайно трудомісткою, якщо число N, що задає обсяг основи вибірки, велике. Щоб усунути труднощі, що виникають при дослідженні великих генеральних сукупностей (а саме таких більшість у соціології), для реалізації простого випадкового відбору користуються так званими таблицями випадкових чисел. Вони містять ті чи інші випадкові цифри, отримані шляхом реалізації деякого фізичного випадкового процесу. У літературі наводяться різні послідовності випадкових чисел-обсягом від декількох десятків до мільйонів цифр. При організації бесповторного відбору доводиться пропускати і числа (якщо вони трапляються), кото-які зустрічаються другий раз в цьому ряду. Починати процес вибору випадкових чисел можна з будь-якого місця таблиці і вести його в будь-якому напрямі (по рядках, стовпцях і т. п.) або вибираючи лише певні стовпці. Якщо наявні під рукою таблиці досить довгі, то при вирішенні чергового завдання вибору рекомендується починати з нового місця таблиці.