65. Питання культурної теорії медій

«Культуралістські» погляди на медії формувалися під впливом гуманітарних наук (зокрема лінгвістики і філософії) і в основному розглядає текст і конструювання з нього значення. Текст – і низка символічно кодованих елементів (товари, одяг, мова), і медійні продукти (телепрограми, книжки, пісні, фільми). Культурна теорія об’єднує аспекти виробництва, форм і сприйняття текстів та дискурсів, що їх оточують. Джеймс Кері : комунікація - «символічний процес виробництва, підтримання, оновлення і перетворення реальності». Одна з найсуттєвіших рис (ознак) культури – комунікація : культура не може розвиватися й поширюватися («досягати успіху») без комунікації. Культурний вимір в той же час притаманний кожному аспекту масової комунікації => досліджувати : а) людей – як виробники культурно значущих недійних текстів/читачі текстів, з яких беруть кул. значення, які впливають на соц..поведінку; б) тексти й артефакти і їх символічні форми; в) структурування складу і поведінки медійної авдиторії за культурною ознакою.

• Масова культура та популярна культура : суть нової масової культури, яку і уможливила масова комунікація + маса як нова форма спільноти (без «власної» культури) + перегляд природи «поп.культури» (не дешева альтернатива для масового споживання, а галузь культурних розваг і творчості).

• Вплив комунікаційних технологій (в першу чергу Інтернету) на сприйняття значення у новому сучасному (постмодерному) світі, на пізнання суспільства і місця людини (й соц..груп) у ньому. Мак_Люен : що більше чуттів залучено до процесу творення значення, то більш захоплює і приваблює досвід – кожен новий засіб МК розширює межі досвіду попередніх медій і докладається до майбутніх змін.

• Товарування (комодифікація) культури : медії як «виробники свідомості», що керуються економічною логікою і культурними змінами => «програмне забезпечення», вироблене за допомогою і ДЛЯ комунікаційних «апаратних засобів», що їх продають і обмінюють на зростаючих ринках. Проблематика все більш стандартизованого, невимогливого та «розважливого» медійного контенту як «товару», відносин відправника і сприймача як виробника і споживача.

• Глобалізація як уміжнароднення виробництва і поширення медійних текстів (можливість дешево передавати звуки та образи по світу, долаючи кордони простору і часові межі) + на додачу питання культурної і медійної гегемонії; процеси витіснення самобутньої культури країн-сприймачів і спонукання їх до наслідування міжнародної (часто північноамериканської) моделі.

• Культурна ідентичність : способи інтерпретації та сприйняття медій у безпосередньому культурному і соціальному досвіді (з врахуванням впливу глобалізованої медійної індустрії), формування ідентичності через систематичні, колективні повідомлення ММ. Коли практично всі перебувають в одному інформаційному оточенні, а внаслідок цього утворюється культура без чіткого зв’язку з фізичним чи соціальним місцем, положенням.

• Стать і субкультура : диференційне культурне прочитання медійних текстів залежно від гендеру; стеоретипізація статевих ролей, «згендеризованість» у медійному контенті; дослідження розбіжностей між статями у використанні медій та значущості, якої вони надають цій діяльності.