20. Медійна теорія масового суспільства

Ця теорія наголошує на незалежності владних інституцій, а отже, й на інтеграції медій в джерела влади та могутності. Зміст слугує інтересам політичних та економічних можновладців. Від медій не можна очікувати критичних або альтернативних поглядів на світ, вони сприяють тому, щоб залежна публіка змирилась зі своєю долею . ця теорія схиляється до думки, що медії пропонують погляди на світ, які можуть бути засобом маніпуляції людьми або допомагати їм психічно вижити за важких обставин. Бачення суспільства – песимістичне. Контроль та вплив спрямовують згори. Масове суспільство є одночасно і атомізоване і централізовано кероване. Суспільства, що відрізняються великими розмірами, віддаленістю інституцій, відокремленістю індивідів та недостатністю місцевої інтеграції, медії суттєво додаються до цієї керованості.

Ця теорія ґрунтується на твердженні, що монополії контролюють медії, які ефективним засобом організації людей у маси авдиторій, споживачів, електоратів. Мас-медіа- це вісник влади. Погляди, свідомість громадян залежить від медій. Таке масове суспільство інтегроване, але ця єдність «нездорова». Медіа мобілізують суспільство і маніпулюють ним. Мілз вказав на занепад публіки класичної демократичної теорії, на зміну якій прийшли мінливі скупчення людей, не спроможних сформулювати чи зреалізувати свої цілі.

Дослідження допомогли переглянути деякі положення теорії масвого суспільства, підтвердивши потенціал опору авдиторії маніпуляції і контролю, а також довівши існування впливів з боку груп, класів, субкультур, місцевих традицій та інших джерел, що обмежують владу медій.

Головні ознаки недійної теорії масвого сус-ва: велике суспільство, атомізована громадськість, централізовані медії, одностороннє передавання, ідентичність людей залежить від медій, медія використовують для маніпуляції та контролю.

15.Еволюція уявлень соціолога про роль змк в житті суспільства і індивіда.

Існує кілька концептуальних підходів до висвітлення особливостей масової інформації щодо її впливу на суспільство. Концепція тотального впливу. громадська думка формується здебільшого під тотальним впливом масової інформації, що циркулює комунікативними каналами. Така інформація визначає соціальні цінності й стереотипи, культурні домінанти в суспільстві. поняття «пропаганда» взагалі є центральним для них. розуміння соціального світу як «масового суспільства», стратифікованого на маси та еліту. Концепція обмежених ефектів. Передбачає врівноважений підхід до вивчення масової комунікації, абсолютизує маніпуляційні можливості влади, а ЗМІ вважає відокремленими і незалежними від владних структур соціальними інститутами, які є генераторами і поширювачами інформації, майже вільними від зовнішнього тиску. Концепція глобалістської орієнтації. Її прихильники вважають визначальною роль новітніх засобів масової інформації у творенні нової культури, нових засад спілкування та взаємодії людей. Семіотична концепція.(Р. Барт, У. Еко) цікавиться співвідношенням реальності та ідеології у процесі масової комунікації. Сучасна ідеологіяфункціонує вже не як система догм і теорій, а як цілісний знаковий простір, як окрема мова. Вона міфологізує реальність.

Постмодерністські концепції. (Ж. Дерріда, Ф. Ліотар, Ж. Бодрійяр та ін.) - недовіра до можливостей передачі за допомогою ЗМІ достовірної інформації. Еволюція знаку — виникнення симулякру - знаку, що створює «паралельну реальність». ЗМІ ніби існують самі по собі, без послідовного зв'язку з реальністю. Головне їх завдання полягає у створенні «другої реальності», орієнтованої на широку аудиторію.

Три стадии понимания роли СМК: 1) Одноступенчатая коммуникация (до 40х годов)– все сообщения влияют на аудиторию, одну и массовую, тотальность. 2) Двухступенчатая коммуникация(40е-70е года) – они влияют, и аудитория влияет на саму информацию, поевляется внимание к субъекту, все не на сталько тотально. 3) N-ступенчатая коммуникация – ибо много аудиторий, много коммуникаций.

1 етап Одноступінчата модель комунікації ( від початку XX в. і аж до 40-х років) системі масових комунікацій відводилася гіпертрофована роль в житті суспільства. Теорія масових комунікацій підкреслювала беззахисність окремої особистості та громадської думки в цілому перед рупором СМК. пропагандистська машина розрослася до страхітливих розмірів. характер висновків соціологів про функціонування СМК задавався соціально-політичною ситуацією. дослідники бачили в СМК механізм тоталітарного контролю. концепція, що описує односпрямований потік інформації від Коммунікатора до адресата як впливає на нього безпосередньо. 2 етап Двоступенева модель комунікації враховує захисний механізм, в якості якого виступає міжособистісна комунікація, коли трансляція масової інформації з особистісних каналах надзвичайно модифікує її, адаптує до цінностей, які поділяє малою групою. Гіпотеза двоступінчастого характеру комунікації індивіда, по якій споживана ним інформація з газет, радіо і телебачення «опосередковується» міжособистісної комунікацією, зокрема, «лідером думок» справила максимальне вплив на теорію комунікацій. Гіпотеза Е. Ноель-Нойманн: «спіраль умовчання» Індивід приєднується до думки «інших», навіть якщо він не згоден з ними. Спіраль лежить в основі громадської думки. Третій етап в еволюції уявлень соціологів про роль ЗМК у житті суспільства та індивіда, полягає в закріпленні тенденцій, виявлених емпіричними соціологічними дослідженнями. подальша індустріалізація споживання інформації відбувається за рахунок включеності людини в систему домашнього відео, комп'ютерних ігор, мережі Інтернет, телетексту, тобто особистість має об'єктивну можливість обрати інформаційний канал, практично збігається з її тематичними та іншими інтересами. Інша тенденція третього етапу: суспільство акумулює критичний настрій своїх членів по відношенню до масових комунікаційних систем і пред'являє їм свої вимоги, часом оформляючи їх і законодавчо.