- •12. Обґрунтування Робертом Мертоном ідеї «теорії середнього рівня» в праці «Соціальна теорія і соціальна структура»
- •13. «Самоздійснюване пророцтво» як особливість соціальної реальності за Робертом Мертоном
- •Семінар 3: Гендерна система як система влади і домінування
- •Категорія соціальної структури суспільства: пізнавальний статус, спільне та відмінне в провідних соціологічних інтерпретаціях.
- •Загально наукові уявлення про структурні риси систем. Як співвідносяться мінливість та усталеність в проявах соціальних структур?
- •22. Об’єктивістські концепції соціальних структур: провідні спільні ідеї, категорії, різновиди, пізнавальні перспективи та обмеження.
- •Об’єктивістські концепції соціальних структур: провідні ідеї, категорії, пізнавальні обмеження.
- •24. Якими проявами сучасних суспільств обумовлений ренесанс інтересу до марксистської стратегії у вивченні та поясненні сучасних суспільств?
- •29. Особливості структуралізму в поясненні структурних рис суспільства: основні ідеї, концепти, різновиди підходу, перспективи застосування.
- •30. Конструктивістські концепції соціальних структур: провідні спільні ідеї, категорії, різновиди, пізнавальні перспективи та обмеження.
- •28. Соціологічна концепція е. Дюркгейма соціальних структур.
- •31. Концепція а.Шютца структурування повсякденності: основні пізнавальні ідеї, поняття та перспективи застосування
- •32.Теоретичні витоки та провідні ідеї конструктивістсько-структуралістського синтезу у поясненні соціальних структур та процесів структурації суспільства(нашла только про Бурдье!!!).
- •33. Концепція структурації е.Гідденса.
- •34. Макроструктурні зміни в українському суспільстві за роки незалежності.
- •35. Основні ідеї структурних розколів – концепція с.Роккана і с.Ліпсета. Основні структурні розколи в історії й сучасності європейських суспільств.
- •36. Основні компоненти релігійно-конфесійної структури. Релігія як механізм соціального структурування суспільства
- •37. Релігійні відносини як «символічний універсум» та конструкція повсякденного життя (п.Бергер, т.Лукман).
- •38. Релігійність та релігійна ідентичність. «Багатомірна» модель релігійності ч.Глока. Релігійний простір та ієрархізація соціальних структур (п.Бурдьє, а.Лефевр).
- •39. Релігійне поле та релігійний капітал в концепції п.Бурдьє. Релігійний розкол та його механізми.
- •40. Явище секуляризації та його вплив на структуру релігійно-конфесійного простору.
- •43. Глобальні тенденції структурної динаміки суспільств наприкінці хх ст. - початку ххі ст.
- •45. Сучасні дилеми суспільного розвитку та зміни в структурах соціальних відносин.
- •Соціальна диференціація – це поділ суспільства на групи, що займають різне соціальне становище.
- •Поняття соціальної справедливості. Чи усі нерівності є несправедливими? Які існують теоретичні відповіді на питання?
- •Назвіть основні виміри (критерії) соціальної стратифікації і схарактеризуйте їх.
- •Основні виміри стратифікації – те, за рахунок наявності чого відбувається соціальна диференціація: влада, дохід, престиж, освіта, професія/заняття.
- •Які основні теоретичні концепції обґрунтування соціальної нерівності наявні в соціології? Дайте стислу характеристику.
- •Назвіть основні теоретичні концепції обґрунтування соціальної нерівності. Схарактеризуйте особливості конфліктного підходу до пояснення соціальної стратифікації.
- •Назвіть основні теоретичні концепції обґрунтування соціальної нерівності. Схарактеризуйте особливості структурно-функціонального підходу до пояснення соціальної стратифікації.
- •Схарактеризуйте особливості структуралістсько-конструктивістського підходу до пояснення соціальної стратифікації.
- •Опишіть основні методи емпіричного дослідження соціальної стратифікації. Наведіть приклади конкретних досліджень.
- •Які типи стратифікаційних систем Ви знаєте? Дайте стислу характеристику їх.
- •Історичні типи стратифікаційних систем суспільства і фактори їх утворення. Поняття домінантної системи стратифікації. Поняття комбінації стратифікаційних систем
- •Система рабства в історичних та сучасних проявах
- •Кастова система стратифікації в історичних та сучасних суспільствах
- •Станова система стратифікації: поняття, фактори утворення і прояви її у традиційному, радянському і сучасному українському суспільствах.
- •Класовий тип стратифікаційної системи в індустріальних та постіндустріальних суспільствах.
- •Особливості системи стратифікації в індустріальних суспільствах державного соціалізму.
- •16.Провідні тенденції в проявах систем стратифікації в сучасних суспільствах.
- •17.Провідні тенденції соціальної стратифікації сучасного українського суспільства.
- •Розгляньте поняття соціального класу, його співвідношення з поняттями статусу та страти. Порівняйте особливості класового і стратифікаційного підходу щодо вивчення соціальної нерівності.
- •Назвіть спільні риси та відмінності концепцій соціального класу Карла Маркса і Макса Вебера.
- •Назвіть основні положення концепції соціального класу Карла Маркса.
- •Схарактеризуйте основні положення стратифікаційної теорії Макса Вебера.
- •Багатовимірна концепція соціальної стратифікації п.Сорокіна: основні ідеї, категорії. Розвиток і застосування концепції в сучасних дослідженнях стратифікації.
- •23.Інтегральна концепція соціальної стратифікації г.Ленського: основні ідеї, категорії. Розвиток і застосування концепції в сучасних дослідженнях стратифікації.
- •24.Назвіть особливості неомарксистського підходу до визначення класу. Дайте характеристику класової схеми е.Райта.
- •37. Основні поняття аналізу соціально-економічної стратифікації. Стратифікація за багатством, доходом, майновим станом
- •38. Методи вимірювання та аналізу соціально-економічних нерівностей.
- •Статистичний метод
- •Нормативний метод
- •Суб’єктивний метод
- •Ресурсний метод
- •39. Основні теоретичні підходи до пояснення причин та наслідків бідності (соціал-дарвінизм, функціональний, конфліктний, неоінституційний підходи).
- •40. Схарактеризуйте основні поняття вивчення бідності.
- •41. Об’єктивні та суб’єктивні підходи до вимірювання бідності: переваги і недоліки методології.
- •42. Соціальна структура бідних. Поняття «культура бідності». Прояви бідності в сучасному українському суспільстві.
- •43. Поняття соціальної ексклюзії та андеркласу. Прояви цих явищ у сучасних суспільствах, теоретичні підходи до їх пояснення.
- •45. Дайте визначення абсолютної та відносної бідності. Які методи визначення межі бідності Ви знаєте? Опишіть соціальну структуру бідних у сучасній Україні.
- •Статистичний метод
- •Нормативний метод
- •Суб’єктивний метод
- •Ресурсний метод
- •46. Дайте визначення найнижчого класу (underclass). Опишіть тенденції формування соціальних низів у пострадянських країнах.
- •47.Схарактеризуйте основні поняття і фактори утворення політичної стратифікації.
- •48. Опишіть способи вимірювання проявів політичної стратифікації
- •Гендерні стереотипи у відтворенні нерівностей. Гендерна сегрегація, сексизм. Сфери прояву гендерної нерівності.
- •Основні поняття та підходи до вивчення вікових нерівностей.
- •64. Фізичні фактори утворення соціальних нерівностей: тіло, краса, здоров’я, фізичні недоліки. Фізичні фактори стратифікації та права людини.
- •2 Основних підходи до розуміння раси:
- •67. Мова як фактор статусної стратифікації, прояви її в українському суспільстві.
- •1. Генезис поняття “надійність” в соціології.
- •2. Методичні і методологічні аспекти надійності соціологічної інформації.
- •7. Поняття методології наукового дослідження.
- •3.Програма соціологічного дослідження і надійність інформації.
- •Співвідношення понять надійність, валідність, обґрунтованість, репрезентативність, точність, стійкість, правильність соціологічної інформації.
- •5. Загальна характеристика соціологічної інформації, її види
- •6. Забезпечення надійності первинної та вторинної інформації в соціологічному дослідженні
- •11. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання.
- •8. Принципи методології наукового дослідження.
- •10. Поняття методологічної обґрунтованості та засоби обґрунтування соціологічного дослідження.
- •9. Поняття наукового методу. Типологія методів дослідження.
- •12. Надійність та валідність методу дослідження.
- •13. Поняття верифікації методу
- •14. Поняття процедури соціологічного дослідження.
- •15. Логіка соціологічного дослідження.
- •17. Поняття достовірності та ймовірності соціологічного знання.
- •19. Загальна характеристика соціологічних шкал. Надійність шкали.
- •18 Помилки в дослідженні; їх природа і допустимі межі.
- •20. Поняття факту та артефакту в соціологічному дослідженні.
- •21Е питання дублює 22. При написанні слід користуватися даним текстом.
- •22. Засоби перевіркі надійності соціологічної інформації на разі використанні "якісніх" методів Дослідження.
- •24. Засоби перевірки надійності соціологічної інформації при використанні «якісних» методів дослідження.
- •27. Специфіка взаємовідносин суб'єкту і об’єкту соціологічного дослідження
- •25. Визначте основні методи контролю надійності соціологічної інформації (в. Паніотто).
- •28. Обґрунтованість інформації і обґрунтований інструмент дослідження
- •26. Специфіка комунікаційного процесу в контексті соціологічного дослідження.
- •29. Соціологічне розуміння статистичного факту
- •31. Анкетне опитування і надійність первинних даних. Якісні можливості документальної інформації
- •32. Надійність соціологічних спостережень
- •33 Проблеми надійності окремих етапів соціологічного дослідження.
- •1. Дати визначення і навести приклади різних типів валідності.
- •2. Навести приклади різних типів помилок дослідження; в тому числі помилок формулювання запитань і віяла відповідей.
- •1. Помилки формулювання запитань
- •2. Помилки формулювання віяла відповідей
- •4. Навести приклади таких процедур перевірки надійності як split-half method (поділ шкали), тест-ретест, паралельні вимірювання.
- •7. Розкрити основні типи випливів спостерігача в ситуації спостереження.
- •8. Розкрити зміст основних процедур підвищення якості аналізу в спостереженні («перевірка конкуруючих пояснень», «аналіз негативних випадків»).
- •9. Розкрити зміст методики «суб’єктивна надійність».
- •Розкрити основні труднощі у вимірюванні і способи підвищення якості аналізу такого соціально демографічного показника як «вік
- •1. Метод, процедура, методика, техніка соціологічного дослідження.
- •2. Типи та форми соціологічних досліджень.
- •1. За рівнем аналізу:
- •2. Залежно від заг. Спрямованості:
- •4. За строками:
- •6. За джерелом замовлення (Паніна):
- •3. Етапи соціологічного дослідження.
- •4. Програма – головний документ соціологічного дослідження. Вимоги до програми
- •5. Специфіка побудови програми в залежності від типу дослідження.
- •8. Объект и предмет исследования
- •6. Розділи програми. Внутрішня та зовнішня функції програми.
- •7. Проблема дослідження. Головні вимоги до розгортання проблеми.
- •9. Теоретико-Прикладні та Практичні Цілі Дослідження.
- •10. Завдання Дослідження.
- •11. Послідовність розгортання завдань в теоретико-прикладному дослідженні.
- •12. Послідовність розгортання завдань в прикладному дослідженні.
- •14.Гіпотеза.
- •15.Логічна структура гіпотези та процедура побудови
- •1. За рівнем аналізу досліджуваних об’єктів:
- •2.За змістом припущень:
- •3.За мірою опрацювання та обгрунтування:
- •5.За місцем в логічній структурі дослідження:
- •17. Основні гіпотези та гіпотези-наслідки.
- •18. Описові та пояснювальні гіпотези.
- •19. Робочі гіпотези, сутність та функції.
- •21.Залежність типу соціологічного дослідження від гіпотези.
- •20. Обґрунтування та можливості емпіричної перевірки гіпотез.
- •22.Загальні вимоги до гіпотез
- •23. Інтерпретація понять (загальне уявлення).
- •26. Емпірична інтерпретація понять.
- •25.Теоретична інтерпретація понять.
- •27. Операціональна інтерпретація понять.
- •28. Поняття “емпіричного індикатора”.
- •29. Нормативні вимоги до процедур інтерпретації.
- •30.Попередній системний аналіз об’єкту дослідження.
- •31.Пошук та конструювання еталону вимірювання.
- •39. Етапи та процедури соціологічного дослідження.
- •32. Перевірка процедур первинного вимірювання на надійність
- •33. Характеристика головних шкал
- •35. Помилки вибірки
- •36. Проста ймовірнісна вибірка
- •38. Принциповий (стратегічний) план дослідження.
- •40.Нормативні вимоги до організації соціологічного дослідження.
- •6.Документ як об’єкт аналізу.
- •19.Опитування як метод збирання соціологічної інформації
- •32.Особливості побудови та сприйняття табличних питань
- •45.Методи відбору експертів.
- •58.Фокусоване групове інтерв’ю: характеристика методу.
- •71. Переваги та недоліки тестування
- •Види case study та їх загальна характеристика.
- •Як обчислюється кумулятивна частота I кумулятивна частка?
- •З якою метою обчислюють коефiцiєнт Крамера? Якi значення може приймати цей показник? Як iнтерпретується цей показник?
- •Дайте визначення лiнiйного I нелiнiйного зв'язків. Проiлюструйте свою відповідь дiаграмою розсiяння.
- •Наявнiсть якого зв'язку фiксує коефiцiєнт кореляцiї Пiрсона?
- •Як обчислюється I який змiст має коефiцiєнт детермiнацiї?
- •Дайте визначення одноступеневої випадкової вибiрки.
- •Як застосовується кластерний аналiз для побудови типологiй об'єктiв?
- •Наведiть аксiоми вiдстанi.
- •Якi ви знаєте визначення вiдстаней для ознак, вимiряних в метричних шкалах?
- •Якi ви знаєте визначення вiдстаней для ознак, вимiряних в номiнальних шкалах?
- •Сформулюйте загальну схему iєрархiчного агломеративного кластерного аналiзу?
- •Скiльки рiзних варіантів розбитя на кластери дає алгоритм iєрархiчного кластерного аналiзу?
- •Якi методи визначення вiдстаней мiж кластерами ви знаєте?
- •Які особливості структури матриці вiдстаней?
- •Поясніть особливості структури кореляцiйної матриці.
- •Дайте визначення матриці факторних навантажень. Як інтерпретується факторне навантаження?
- •Дайте визначення факторного значення.
- •Назвіть особливостi моделi головних компонентiв.
- •Назвіть особливостi моделi головних факторiв.
- •1. Соціологія масових комунікацій як наука: об’єкт та предмет дослідження.
- •2. Місце соціології масової комунікації в системі соціологічних знань.
- •3. Класичний та пост класичний підхід до висвітлення соціальних проблем.
- •5. Соціологія масових комунікацій як галузева соціологічна теорія: особливості методів дослідження.
- •14.Змк як об’єкт дослідження.
- •6. Еволюція засобів масових комунікацій
- •7.Масова комунікація як різновид соціальної комунікації.
- •8. Функції масової комунікації.
- •10.Методи дослідження масової комунікації.
- •Реклама та змк
- •Соціокультурний аспект реклами.
- •13. Структура методу контент-аналізу.
- •16. Особливості здійснення контент-аналізу візуальних текстів.
- •20. Медійна теорія масового суспільства
- •15.Еволюція уявлень соціолога про роль змк в житті суспільства і індивіда.
- •18. Суб’єкти масової комунікації.
- •19. Торонтська школа про мас-медіа. (г. Ініс, м. Маклюен)
- •22. Гоулднер про ідеологію.
- •21. Медіа агресія та насильство результати досліджень
- •30. Типологія взаємозв’язків між медійним контентом та суспільством.
- •23. Н. Луман про масову комунікацію.
- •24. Характеристики новин за н.Луманом
- •25. Гендерний аспект реклами в теорії і.Гофмана.
- •26. С.Жижек про ідеологію.
- •27.С.Жижек про виявлення ідеології.
- •28. Рівні комунікаційного процесу за д. Мак- Квейлом
- •29. Чотири моделі комунікації за д.Мак –Квейлом
- •31.Візуальність, масовість як характеристики сучасної культури.
- •32. Бірмінгемська школа дослідження змк (стор 103).
- •33. Теорія медій та суспільства.
- •36. Ж.Бодріяр про статус масової комунікації у сучасному суспільстві.
- •34. С.Зонтанг про фотографію
- •35. Типологія образів (п. Штомпка).
- •37. Суспільство споживання та змк (за ж.Бодріяром)
- •51. Основні поняття соціології масових комунікацій ( масова комунікація, медіа, тв. Інші).
- •38. Концепція структури комунікативного процесу ( г.Лассуел).
- •40. Фотографія як метод (п.Штомпка).
- •41. Фотографія: методи дослідження (п.Штомпка).
- •42. Структура візуальної матриці (п.Штомпка).
- •43. Постмодерністський підхід до медіа ж.Бодріяра (Реквієм по мас-медіа).
- •44. Контексти за Штомпкою.
- •45. Тілесінсть та суспільство споживання (ж.Бодріяр)
- •46.Ідеологія та суспільство споживання (на основі роботи ж.Бодріяра «Суспільство споживання».
- •47.Інформаційне суспільство та мас-медіа.
- •53.Види модальностей при дослідженні візуальних текстів./Написано из источника по лингвистике
- •48. Контент – аналіз, основні структурні елементи.
- •50. Інформаціно - політична повістка дня у дослідженнях змк.
- •52. Образ та його характеристики.
- •54. Місце змк у сучасному суспільстві.
- •57. Функції масової комунікації.
- •58 Якісні та кількісні стратегії в дослідженнях змк.
- •59 Методи дослідження масових комунікацій.
- •56. Опитування громадської думки та їх презентація у змк.
- •61. Методологія дослідження фотографії
- •63. Структурні елементи інтент-аналізу.
- •4) Інтенціональні направленості:
- •64.Ідеологія та змк.
- •65. Питання культурної теорії медій
- •66. Становлення мас-медій
- •67.Нові медіа і нова культура
- •68. Структура та діяльність медіа
- •69. Традиції дослідження авдиторії (стор. 355).
40. Фотографія як метод (п.Штомпка).
Знімок - завжди знімок чогось, щось представляє, відображає якісь явища / заг. закономірності.
Ф. конституюються суспільством → можуть становити особливу інформацію про товариство.
У виконанні фотографії - подвійність:
- Бачити (пасивне відображення того, що знаходиться перед обьектіва)
- Дивитися (фотографувати (кадрування, ставити в центр чтото, виділяти) у відповідності з особистими намірами і правилами культури).
Ф. виражає крім явних намірів фотографа цілу систему схем сприйняття, мислення і оцінок, загальну для всієї групи. Має значення також об'єкт (у разі соціологічної фотографії - це найчастіше людина. Може не залишатися пасивним, а взаємодіяти з фотографує, розташовуючись, позуючи, ставлячись до діяльності фотографа знову-таки у відповідності зі своєю суб'єктивною дефініцією ситуації / правилами культури.
Аналізуючи знімок, необхідно брати до уваги щонайменше три його шару:
(А) те, що він відображає, чи предмет;
(Ь) суб'єктивізм і культурну орієнтацію фотографує;
(С) суб'єктивні та культурні реакції фотографованих, виражені в тому, якими вони з'являються на знімку.
Ф. може допомогти в розумінні властивостей і закономірностей суспільного миру такими методами:
СПОСТЕРЕЖЕННЯ
Два шляхи:
1) просто йти і спостерігати суспільство, фіксуючи те, що бачиш, на камеру.
2) використання їх в якості основи для інтерпретації.
Напрямки інтерпритації:
- Колаж-інтерпретацією або гуманістичної інтерпретацією (питання про мотивацію автора);
- Соціологічна інтерпретація: який тип соціальної взаємодії представлений на даній фотографії, які структури, який тип інтеракції, який тип особистісних відносин і т.д. Це тип структурної інтерпретації.
- Культурна інтерпретація: які норми, смаки, мода, представлені на зображенні.
Ф. селективна, але і саме розглядання також селективно: Ф. - завжди тип суб'єктивної презентації.
АНАЛІЗ ЗМІСТУ
Ф. - квазітекст. Аналіз Ф. грунтується на виділенні візуальних їв-тов, істотних з точки зору поставленої проблеми дослідження, частоти появи в колекції, виконанні аналізу кол-го результату. Предмет методу - зовнішні, явні їв-ти знімка.
МЕТОД ОСОБИСТИХ ДОКУМЕНТІВ
Будинок. Колекції - джерело знань про те, що звичайні люди говорять самі про себе і умови свого існування. Пов'язані із сімейним контекстом → допомагають дізнатися інтимні (приховані) сторони сімейного життя.
ІНТЕРВ'Ю З інтерпретація Ф.
Провокує інтерв'ю, метод фотографічної стимуляції. Знімок = вербальний питання в звичайному інтерв'ю; як засіб ініціювання інтерв'ю і концентрації його тематики на представленому об'єкті.
Використання Ф. в груповому інтерв'ю.
41. Фотографія: методи дослідження (п.Штомпка).
Ф. - елемент соціальної реальності в 3ком сенсі:
- Створений людиною; - представляє соц. життя; - є предметом громадського сприйняття.
Герменевтичний аналіз
Питання автора знімка. Відкриття субьективного значення, яке він надав знімку.
Повинні задати такі питання: Хто робив знімок? У якій суспільної ролі (репортера, фотографа-художника, члена сім'ї, етнографа та ін)? В якій ситуації перебував? Навіщо зробив, мета, намір? Для кого, адресат? Які мотиви керували вибором об'єкта? Які знання про фотографується сфері або особистості були використані? Які упередження, перебільшення, стереотипи, симпатії чи антипатії грали роль при зйомці об'єкта? З якою громадської позиції-класової, вікової ЄТК - дивився автор знімка? Який особистий досвід висловив в знімку? емоції? ТОЩО.
Гол. питання - яким чином візуальне зміст залежить від суб'єктивних установок і намірів особистості, приймає участь у створенні знімка.
У разі цього аналізу мають значення і зображені люди і їх суб'єктивні значення (ставляться ті ж питання).
Герм. Інтерпром. образу в пошуках мотивації, задуму автора, зображених людей (поверхнева).
Семіотичний ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
Формальний характер, встановлений процедури, за допомогою яких реалізується значення образу.
Концентрується на самому образі, його формальних властивостях, значеннях. Унікальна властивість фотографії на відміну, наприклад, від живопису - безпосереднє відображення без використання коду того, що вона представляє.
Фотографічний образ - знак / система знаків, за якими ховаються культурні значення.
При аналізі образів корисною є типологія знаків (Ч. Пірс):
1) знаки-ікони, характеризуються істотним схожістю форми з означуваним.
2) знаки-вказівники, пов'язують з тим, що вони означають (закономірна, типова залежність).
3) знаки-символи - умовні, встановлені в колективі значення предм / явл (хрест = християн).
+ Барт: Денотація - те, що образ наочно представляє або до чого знак безпосередньо відноситься (що це таке?): Лижник на схилі, що цілується пара. Конотація - більш складні асоціації, думки почуття, які викликає образ (знак). (Відпочинок, здоров'я, при вигляді лижника, романтична любов при вигляді поцілунку). При етом важливі конотації образу - асоціації, продиктовані не індивідуальними вподобаннями глядача, пов'язані з його унікальним досвідом, а правилами культури, які є спадщиною історії, традицій суспільства.
Коли предмет аналізу серія, використовуються додаткові категорії: синтагматичні та парадигматичні реляції знаків. Серія знімків може фіксувати об'єкти або явища в
різні моменти часу (набувають характер розповіді, а окремі знаки свідчать про временно'й послідовності).
Знаки не ізольовані - в кодах. Код - система знаків і умов їх використання, що визначає, в яких комбінаціях вони можуть виступати щоб передати складні значення.
Розкодування - початковий етап семіотіческоій інтерпретації. Ми раскодіруем візуальну мову, за допомогою якого образ нам "говорить".
СТРУКТУРНА інтерпритація
Змістовний характер, прагне відкрити рівні громадських і культурних значень, принесених чином, і розшифрувати єті значення.
Концентрується на змісті значень фотографічного образу. На отриманні прихованих за спостережуваними виявами общ життя структур інтерпретацій, мотивів, ідей, можливостей.
Припускає, що спостережувані (і фіксовані на знімку) соц.сітуаціі, явища, події не випадкові, а пердставляют собою еманацію певних глибоких, прихованих общ.структур.
Фотогр. Образ - зовнішній знак таких значущих структур, його інтерпретація грунтується на виявленні структур - того, що позначено, що приховано денотації і конотаціями спостережуваних ситуацій.
Дискурсивної інтерпретації
Увага - аспект одержувача. Сприйняття образу і, аудиторії, сприймають образ, і
інституції, які обмежують сприйняття / є посередниками в сприйнятті.
Дискурсивна інтерпретація прагне до виявлення того, кому адресована фотографія і яким чином адресат бере участь у формуванні значення знімка за допомогою «практик розглядання», що вживаються в рамках певних інституцій. → ВИМАГАЄ:
(1) ідентифікації категорій одержувачів (характеристики одержувачів-інтенціональних і
реальних адресатів - образу)
(2) визначення режимів отримання (характеристики інституцій, в рамках яких образ створений, переданий і експонований), пов'язаних з цим своєрідних практик розглядання образу, його зчитування та інтерпретації.
Повинна брати до уваги відмінності між передбачуваними / актуальними аудиторіями фотографічних образів.
