18. Назвіть спільні риси та відмінності концепцій соціального класу Карла Маркса і Макса Вебера.

Сучасні класові теорії зводяться до двох основних джерел: Карла Маркса і Макса Вебера. Хоча їх часто протиставляють один одному, Ільїн вважає, що їх концепції носять скоріше взаємодоповнюючий, ніж взаємовиключний характер. У них є важливі риси подібності:

1) обидві концепції розглядають класову структуру як феномен тільки капіталістичного суспільства, ключовими характеристиками якого вважаються ринкова економіка і приватна власність на засоби виробництва;

2) і Маркс, і Вебер використовували категорію класу для позначення соціально-економічних груп;

3) обидва надавали великого значення власності як критерію класової диференціації. Суспільство, з їхньої точки зору, ділиться перш за все на тих, хто має її, і на тих, хто її не має.

Разом з тим між марксистською і веберіанською класовими концепціями є й істотні відмінності.

1. Концепція Маркса має динамічний характер. У її центрі процеси первісного нагромадження і відтворення капіталу. Перше він пов'язував, насамперед, з позбавленням селян власності (наприклад, «обгородження» в Англії) і колоніальним грабуванням, друге - з експлуатацією. Вебера, судячи з усього, питання про те, звідки береться багатство одних класів і бідність інших, не цікавило.

2. Маркс розглядав свою класову теорію як теоретичну базу революційної ідеології, покликаної змінити світ. Вебера ця проблематика не цікавила.

3. Маркс пов'язував процес відтворення класової структури перш за все з системою ринкового виробництва, у той час як Вебер переносив фокус своєї уваги на ринок.

4. У Маркса структура суспільства дуже поляризована: він аналізує лише пролетаріат і буржуазію, мигцем згадуючи інші групи. Вебер фокусує увагу на більш тонких нерівностях, що проявляються на ринку праці та капіталів, що дозволило підійти до вивчення нового середнього класу, тобто висококваліфікованих найманих професіоналів.

5. У Маркса в основі механізму формування класового кордону лежить капітал (перш за все засоби виробництва) як самозростаюча вартість. Вебер ж писав про власність взагалі, тобто використовував більш широку категорію. З одного боку, це був крок назад у порівнянні з Марксом, оскільки категорія власності фокусує увагу на явищі, ідучи в бік від аналізу суті, механізмів формування класових нерівностей. З іншого боку, такий підхід відкриває можливості для вивчення способу життя різних класів, включаючи сфери не тільки праці, але й споживання.

Для Маркса класи існували завжди, всюди, де і коли існували власність і приватна власність. Для Вебера класи виникли лише тоді, коли виник капіталізм.

Головним критерієм формування класу в Маркса – власність на засоби виробництва і експлуатацію праці, Вебер - власність на засоби виробництва і ринок.

Основне протиріччя Вебера із Марксом полягає в тому, що по Веберу клас не може бути суб’єктом дії, так як він не є общиною.