- •12. Обґрунтування Робертом Мертоном ідеї «теорії середнього рівня» в праці «Соціальна теорія і соціальна структура»
- •13. «Самоздійснюване пророцтво» як особливість соціальної реальності за Робертом Мертоном
- •Семінар 3: Гендерна система як система влади і домінування
- •Категорія соціальної структури суспільства: пізнавальний статус, спільне та відмінне в провідних соціологічних інтерпретаціях.
- •Загально наукові уявлення про структурні риси систем. Як співвідносяться мінливість та усталеність в проявах соціальних структур?
- •22. Об’єктивістські концепції соціальних структур: провідні спільні ідеї, категорії, різновиди, пізнавальні перспективи та обмеження.
- •Об’єктивістські концепції соціальних структур: провідні ідеї, категорії, пізнавальні обмеження.
- •24. Якими проявами сучасних суспільств обумовлений ренесанс інтересу до марксистської стратегії у вивченні та поясненні сучасних суспільств?
- •29. Особливості структуралізму в поясненні структурних рис суспільства: основні ідеї, концепти, різновиди підходу, перспективи застосування.
- •30. Конструктивістські концепції соціальних структур: провідні спільні ідеї, категорії, різновиди, пізнавальні перспективи та обмеження.
- •28. Соціологічна концепція е. Дюркгейма соціальних структур.
- •31. Концепція а.Шютца структурування повсякденності: основні пізнавальні ідеї, поняття та перспективи застосування
- •32.Теоретичні витоки та провідні ідеї конструктивістсько-структуралістського синтезу у поясненні соціальних структур та процесів структурації суспільства(нашла только про Бурдье!!!).
- •33. Концепція структурації е.Гідденса.
- •34. Макроструктурні зміни в українському суспільстві за роки незалежності.
- •35. Основні ідеї структурних розколів – концепція с.Роккана і с.Ліпсета. Основні структурні розколи в історії й сучасності європейських суспільств.
- •36. Основні компоненти релігійно-конфесійної структури. Релігія як механізм соціального структурування суспільства
- •37. Релігійні відносини як «символічний універсум» та конструкція повсякденного життя (п.Бергер, т.Лукман).
- •38. Релігійність та релігійна ідентичність. «Багатомірна» модель релігійності ч.Глока. Релігійний простір та ієрархізація соціальних структур (п.Бурдьє, а.Лефевр).
- •39. Релігійне поле та релігійний капітал в концепції п.Бурдьє. Релігійний розкол та його механізми.
- •40. Явище секуляризації та його вплив на структуру релігійно-конфесійного простору.
- •43. Глобальні тенденції структурної динаміки суспільств наприкінці хх ст. - початку ххі ст.
- •45. Сучасні дилеми суспільного розвитку та зміни в структурах соціальних відносин.
- •Соціальна диференціація – це поділ суспільства на групи, що займають різне соціальне становище.
- •Поняття соціальної справедливості. Чи усі нерівності є несправедливими? Які існують теоретичні відповіді на питання?
- •Назвіть основні виміри (критерії) соціальної стратифікації і схарактеризуйте їх.
- •Основні виміри стратифікації – те, за рахунок наявності чого відбувається соціальна диференціація: влада, дохід, престиж, освіта, професія/заняття.
- •Які основні теоретичні концепції обґрунтування соціальної нерівності наявні в соціології? Дайте стислу характеристику.
- •Назвіть основні теоретичні концепції обґрунтування соціальної нерівності. Схарактеризуйте особливості конфліктного підходу до пояснення соціальної стратифікації.
- •Назвіть основні теоретичні концепції обґрунтування соціальної нерівності. Схарактеризуйте особливості структурно-функціонального підходу до пояснення соціальної стратифікації.
- •Схарактеризуйте особливості структуралістсько-конструктивістського підходу до пояснення соціальної стратифікації.
- •Опишіть основні методи емпіричного дослідження соціальної стратифікації. Наведіть приклади конкретних досліджень.
- •Які типи стратифікаційних систем Ви знаєте? Дайте стислу характеристику їх.
- •Історичні типи стратифікаційних систем суспільства і фактори їх утворення. Поняття домінантної системи стратифікації. Поняття комбінації стратифікаційних систем
- •Система рабства в історичних та сучасних проявах
- •Кастова система стратифікації в історичних та сучасних суспільствах
- •Станова система стратифікації: поняття, фактори утворення і прояви її у традиційному, радянському і сучасному українському суспільствах.
- •Класовий тип стратифікаційної системи в індустріальних та постіндустріальних суспільствах.
- •Особливості системи стратифікації в індустріальних суспільствах державного соціалізму.
- •16.Провідні тенденції в проявах систем стратифікації в сучасних суспільствах.
- •17.Провідні тенденції соціальної стратифікації сучасного українського суспільства.
- •Розгляньте поняття соціального класу, його співвідношення з поняттями статусу та страти. Порівняйте особливості класового і стратифікаційного підходу щодо вивчення соціальної нерівності.
- •Назвіть спільні риси та відмінності концепцій соціального класу Карла Маркса і Макса Вебера.
- •Назвіть основні положення концепції соціального класу Карла Маркса.
- •Схарактеризуйте основні положення стратифікаційної теорії Макса Вебера.
- •Багатовимірна концепція соціальної стратифікації п.Сорокіна: основні ідеї, категорії. Розвиток і застосування концепції в сучасних дослідженнях стратифікації.
- •23.Інтегральна концепція соціальної стратифікації г.Ленського: основні ідеї, категорії. Розвиток і застосування концепції в сучасних дослідженнях стратифікації.
- •24.Назвіть особливості неомарксистського підходу до визначення класу. Дайте характеристику класової схеми е.Райта.
- •37. Основні поняття аналізу соціально-економічної стратифікації. Стратифікація за багатством, доходом, майновим станом
- •38. Методи вимірювання та аналізу соціально-економічних нерівностей.
- •Статистичний метод
- •Нормативний метод
- •Суб’єктивний метод
- •Ресурсний метод
- •39. Основні теоретичні підходи до пояснення причин та наслідків бідності (соціал-дарвінизм, функціональний, конфліктний, неоінституційний підходи).
- •40. Схарактеризуйте основні поняття вивчення бідності.
- •41. Об’єктивні та суб’єктивні підходи до вимірювання бідності: переваги і недоліки методології.
- •42. Соціальна структура бідних. Поняття «культура бідності». Прояви бідності в сучасному українському суспільстві.
- •43. Поняття соціальної ексклюзії та андеркласу. Прояви цих явищ у сучасних суспільствах, теоретичні підходи до їх пояснення.
- •45. Дайте визначення абсолютної та відносної бідності. Які методи визначення межі бідності Ви знаєте? Опишіть соціальну структуру бідних у сучасній Україні.
- •Статистичний метод
- •Нормативний метод
- •Суб’єктивний метод
- •Ресурсний метод
- •46. Дайте визначення найнижчого класу (underclass). Опишіть тенденції формування соціальних низів у пострадянських країнах.
- •47.Схарактеризуйте основні поняття і фактори утворення політичної стратифікації.
- •48. Опишіть способи вимірювання проявів політичної стратифікації
- •Гендерні стереотипи у відтворенні нерівностей. Гендерна сегрегація, сексизм. Сфери прояву гендерної нерівності.
- •Основні поняття та підходи до вивчення вікових нерівностей.
- •64. Фізичні фактори утворення соціальних нерівностей: тіло, краса, здоров’я, фізичні недоліки. Фізичні фактори стратифікації та права людини.
- •2 Основних підходи до розуміння раси:
- •67. Мова як фактор статусної стратифікації, прояви її в українському суспільстві.
- •1. Генезис поняття “надійність” в соціології.
- •2. Методичні і методологічні аспекти надійності соціологічної інформації.
- •7. Поняття методології наукового дослідження.
- •3.Програма соціологічного дослідження і надійність інформації.
- •Співвідношення понять надійність, валідність, обґрунтованість, репрезентативність, точність, стійкість, правильність соціологічної інформації.
- •5. Загальна характеристика соціологічної інформації, її види
- •6. Забезпечення надійності первинної та вторинної інформації в соціологічному дослідженні
- •11. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання.
- •8. Принципи методології наукового дослідження.
- •10. Поняття методологічної обґрунтованості та засоби обґрунтування соціологічного дослідження.
- •9. Поняття наукового методу. Типологія методів дослідження.
- •12. Надійність та валідність методу дослідження.
- •13. Поняття верифікації методу
- •14. Поняття процедури соціологічного дослідження.
- •15. Логіка соціологічного дослідження.
- •17. Поняття достовірності та ймовірності соціологічного знання.
- •19. Загальна характеристика соціологічних шкал. Надійність шкали.
- •18 Помилки в дослідженні; їх природа і допустимі межі.
- •20. Поняття факту та артефакту в соціологічному дослідженні.
- •21Е питання дублює 22. При написанні слід користуватися даним текстом.
- •22. Засоби перевіркі надійності соціологічної інформації на разі використанні "якісніх" методів Дослідження.
- •24. Засоби перевірки надійності соціологічної інформації при використанні «якісних» методів дослідження.
- •27. Специфіка взаємовідносин суб'єкту і об’єкту соціологічного дослідження
- •25. Визначте основні методи контролю надійності соціологічної інформації (в. Паніотто).
- •28. Обґрунтованість інформації і обґрунтований інструмент дослідження
- •26. Специфіка комунікаційного процесу в контексті соціологічного дослідження.
- •29. Соціологічне розуміння статистичного факту
- •31. Анкетне опитування і надійність первинних даних. Якісні можливості документальної інформації
- •32. Надійність соціологічних спостережень
- •33 Проблеми надійності окремих етапів соціологічного дослідження.
- •1. Дати визначення і навести приклади різних типів валідності.
- •2. Навести приклади різних типів помилок дослідження; в тому числі помилок формулювання запитань і віяла відповідей.
- •1. Помилки формулювання запитань
- •2. Помилки формулювання віяла відповідей
- •4. Навести приклади таких процедур перевірки надійності як split-half method (поділ шкали), тест-ретест, паралельні вимірювання.
- •7. Розкрити основні типи випливів спостерігача в ситуації спостереження.
- •8. Розкрити зміст основних процедур підвищення якості аналізу в спостереженні («перевірка конкуруючих пояснень», «аналіз негативних випадків»).
- •9. Розкрити зміст методики «суб’єктивна надійність».
- •Розкрити основні труднощі у вимірюванні і способи підвищення якості аналізу такого соціально демографічного показника як «вік
- •1. Метод, процедура, методика, техніка соціологічного дослідження.
- •2. Типи та форми соціологічних досліджень.
- •1. За рівнем аналізу:
- •2. Залежно від заг. Спрямованості:
- •4. За строками:
- •6. За джерелом замовлення (Паніна):
- •3. Етапи соціологічного дослідження.
- •4. Програма – головний документ соціологічного дослідження. Вимоги до програми
- •5. Специфіка побудови програми в залежності від типу дослідження.
- •8. Объект и предмет исследования
- •6. Розділи програми. Внутрішня та зовнішня функції програми.
- •7. Проблема дослідження. Головні вимоги до розгортання проблеми.
- •9. Теоретико-Прикладні та Практичні Цілі Дослідження.
- •10. Завдання Дослідження.
- •11. Послідовність розгортання завдань в теоретико-прикладному дослідженні.
- •12. Послідовність розгортання завдань в прикладному дослідженні.
- •14.Гіпотеза.
- •15.Логічна структура гіпотези та процедура побудови
- •1. За рівнем аналізу досліджуваних об’єктів:
- •2.За змістом припущень:
- •3.За мірою опрацювання та обгрунтування:
- •5.За місцем в логічній структурі дослідження:
- •17. Основні гіпотези та гіпотези-наслідки.
- •18. Описові та пояснювальні гіпотези.
- •19. Робочі гіпотези, сутність та функції.
- •21.Залежність типу соціологічного дослідження від гіпотези.
- •20. Обґрунтування та можливості емпіричної перевірки гіпотез.
- •22.Загальні вимоги до гіпотез
- •23. Інтерпретація понять (загальне уявлення).
- •26. Емпірична інтерпретація понять.
- •25.Теоретична інтерпретація понять.
- •27. Операціональна інтерпретація понять.
- •28. Поняття “емпіричного індикатора”.
- •29. Нормативні вимоги до процедур інтерпретації.
- •30.Попередній системний аналіз об’єкту дослідження.
- •31.Пошук та конструювання еталону вимірювання.
- •39. Етапи та процедури соціологічного дослідження.
- •32. Перевірка процедур первинного вимірювання на надійність
- •33. Характеристика головних шкал
- •35. Помилки вибірки
- •36. Проста ймовірнісна вибірка
- •38. Принциповий (стратегічний) план дослідження.
- •40.Нормативні вимоги до організації соціологічного дослідження.
- •6.Документ як об’єкт аналізу.
- •19.Опитування як метод збирання соціологічної інформації
- •32.Особливості побудови та сприйняття табличних питань
- •45.Методи відбору експертів.
- •58.Фокусоване групове інтерв’ю: характеристика методу.
- •71. Переваги та недоліки тестування
- •Види case study та їх загальна характеристика.
- •Як обчислюється кумулятивна частота I кумулятивна частка?
- •З якою метою обчислюють коефiцiєнт Крамера? Якi значення може приймати цей показник? Як iнтерпретується цей показник?
- •Дайте визначення лiнiйного I нелiнiйного зв'язків. Проiлюструйте свою відповідь дiаграмою розсiяння.
- •Наявнiсть якого зв'язку фiксує коефiцiєнт кореляцiї Пiрсона?
- •Як обчислюється I який змiст має коефiцiєнт детермiнацiї?
- •Дайте визначення одноступеневої випадкової вибiрки.
- •Як застосовується кластерний аналiз для побудови типологiй об'єктiв?
- •Наведiть аксiоми вiдстанi.
- •Якi ви знаєте визначення вiдстаней для ознак, вимiряних в метричних шкалах?
- •Якi ви знаєте визначення вiдстаней для ознак, вимiряних в номiнальних шкалах?
- •Сформулюйте загальну схему iєрархiчного агломеративного кластерного аналiзу?
- •Скiльки рiзних варіантів розбитя на кластери дає алгоритм iєрархiчного кластерного аналiзу?
- •Якi методи визначення вiдстаней мiж кластерами ви знаєте?
- •Які особливості структури матриці вiдстаней?
- •Поясніть особливості структури кореляцiйної матриці.
- •Дайте визначення матриці факторних навантажень. Як інтерпретується факторне навантаження?
- •Дайте визначення факторного значення.
- •Назвіть особливостi моделi головних компонентiв.
- •Назвіть особливостi моделi головних факторiв.
- •1. Соціологія масових комунікацій як наука: об’єкт та предмет дослідження.
- •2. Місце соціології масової комунікації в системі соціологічних знань.
- •3. Класичний та пост класичний підхід до висвітлення соціальних проблем.
- •5. Соціологія масових комунікацій як галузева соціологічна теорія: особливості методів дослідження.
- •14.Змк як об’єкт дослідження.
- •6. Еволюція засобів масових комунікацій
- •7.Масова комунікація як різновид соціальної комунікації.
- •8. Функції масової комунікації.
- •10.Методи дослідження масової комунікації.
- •Реклама та змк
- •Соціокультурний аспект реклами.
- •13. Структура методу контент-аналізу.
- •16. Особливості здійснення контент-аналізу візуальних текстів.
- •20. Медійна теорія масового суспільства
- •15.Еволюція уявлень соціолога про роль змк в житті суспільства і індивіда.
- •18. Суб’єкти масової комунікації.
- •19. Торонтська школа про мас-медіа. (г. Ініс, м. Маклюен)
- •22. Гоулднер про ідеологію.
- •21. Медіа агресія та насильство результати досліджень
- •30. Типологія взаємозв’язків між медійним контентом та суспільством.
- •23. Н. Луман про масову комунікацію.
- •24. Характеристики новин за н.Луманом
- •25. Гендерний аспект реклами в теорії і.Гофмана.
- •26. С.Жижек про ідеологію.
- •27.С.Жижек про виявлення ідеології.
- •28. Рівні комунікаційного процесу за д. Мак- Квейлом
- •29. Чотири моделі комунікації за д.Мак –Квейлом
- •31.Візуальність, масовість як характеристики сучасної культури.
- •32. Бірмінгемська школа дослідження змк (стор 103).
- •33. Теорія медій та суспільства.
- •36. Ж.Бодріяр про статус масової комунікації у сучасному суспільстві.
- •34. С.Зонтанг про фотографію
- •35. Типологія образів (п. Штомпка).
- •37. Суспільство споживання та змк (за ж.Бодріяром)
- •51. Основні поняття соціології масових комунікацій ( масова комунікація, медіа, тв. Інші).
- •38. Концепція структури комунікативного процесу ( г.Лассуел).
- •40. Фотографія як метод (п.Штомпка).
- •41. Фотографія: методи дослідження (п.Штомпка).
- •42. Структура візуальної матриці (п.Штомпка).
- •43. Постмодерністський підхід до медіа ж.Бодріяра (Реквієм по мас-медіа).
- •44. Контексти за Штомпкою.
- •45. Тілесінсть та суспільство споживання (ж.Бодріяр)
- •46.Ідеологія та суспільство споживання (на основі роботи ж.Бодріяра «Суспільство споживання».
- •47.Інформаційне суспільство та мас-медіа.
- •53.Види модальностей при дослідженні візуальних текстів./Написано из источника по лингвистике
- •48. Контент – аналіз, основні структурні елементи.
- •50. Інформаціно - політична повістка дня у дослідженнях змк.
- •52. Образ та його характеристики.
- •54. Місце змк у сучасному суспільстві.
- •57. Функції масової комунікації.
- •58 Якісні та кількісні стратегії в дослідженнях змк.
- •59 Методи дослідження масових комунікацій.
- •56. Опитування громадської думки та їх презентація у змк.
- •61. Методологія дослідження фотографії
- •63. Структурні елементи інтент-аналізу.
- •4) Інтенціональні направленості:
- •64.Ідеологія та змк.
- •65. Питання культурної теорії медій
- •66. Становлення мас-медій
- •67.Нові медіа і нова культура
- •68. Структура та діяльність медіа
- •69. Традиції дослідження авдиторії (стор. 355).
Дайте визначення частоти. Якi значення може приймати частота? Частота – число осіб, що володіють даним значенням. Частота може приймати цілі додатні значення
Дайте визначення частки. Як обчислюється частка? Якi значення може приймати частка? Частками називають частоти, розділені на суму частот за даною ознакою. Інші назви – відносні частоти, долі, або частки частот. Частка може приймати значення від 0 до 1, або може вимірюватись у % - від 0 до 100%.
Звідки в даних з'являються вiдсутнi значення? Відсутні значення з'являються тоді, коли в даних не зустрічаються об’єкти, що мають відповідне значення.
Чому з'являється необхідність в нерівних інтервалах? У конкретних дослідженнях нерідко використовуються нерівні інтервали. Якщо спостерігається великий діапазон можливих значень, наприклад, віку, то при рівних інтервалах у разі розумного числа пунктів (10-12) буде занадто велика інтервальна різниця (близько 5 років) і це не дасть можливості точного вивчення проблем людей різного віку. Збільшення дрібності, бажане для детального вивчення, приводить до дуже великого числа пунктів (25 - 30), що істотно ускладнює аналіз даних. Виходом із цього становища є компромісний варіант: малі інтервали вибираються для молодих людей, а великі – для старших вікових груп, у яких, як показують дослідження, різниці в оцінках та поведінці менш істотні.
Як обчислюється кумулятивна частота I кумулятивна частка?
Кумулятивна частота для певного значення ознаки є «накопиченою» кількістю осіб у вибірці, що володіють усіма значеннями ознаки, які є меншими або дорівнює цьому значенню ознаки. Кумулятивна частота обчислюється як сума частот, що відповідають вищевказаним значенням ознаки.
Кумулятивна частка для певного значення ознаки є «накопиченою» часткою респондентів, що володіють усіма значеннями ознаки, які є меншими або дорівнює цьому значенню ознаки. Кумулятивна частка обчислюється як сума часток, що відповідають вищевказаним значенням ознаки.
Намалюйте загальний вигляд кривої нормального розподiлу. Чим визначається положення "горба", його висота? Ширина горба залежить від дисперсії. Висота горба визначається щільністю розподілу, чим вона більша, тим вищий горб.
Положення
“горба” по горизонтальній вісі
визначається середнім, його ширина –
стандартним відхиленням. Висота
"горба" залежить від
-
максимальної ординати, рівної
.
Дзвоноподібна крива асимптотично
наближається до осі
.
Вся площа, обмежена цією кривою і віссю
абсцис, дорівнює N,
якщо по осі
ординат відкладені частоти, чи 1, якщо
частки, чи 100% - якщо відсотки.
Чому дорiвнює площа пiд кривою нормального розподiлу? Як iнтерпретується площа пiд частиною кривої нормального розподiлу? Дзвоноподібна крива асимптотично наближається до осі . Вся площа, обмежена цією кривою і віссю абсцис, дорівнює N, якщо по осі ординат відкладені частоти, чи 1, якщо частки, чи 100% - якщо відсотки. Площа пiд частиною кривої нормального розподiлу інтерпретується в залежності від того, яке значення має z.. Площа під кривою нормального розподілу =1, 68% площі лежить в межах 1σ(стандартне відхилення) від середнього в обидві сторони, 95% площі під кривою лежить в межах двох 2σ від середнього, 99.7% під кривою лежить в межах 3σ від середнього.
Як ви розумiєте, коли в природi або в суспiльному життi виникають явища, що можуть бути розглянутi як нормально розподiлена випадкова величина? Зріст людей (найбільше тих, у кого середній зріст і менше дуже низьких та дуже високих), смертність людей певного віку (наприклад, средній вік смертності чоловіків 60-70 років, є ті хто помирають раніше і пізніше, але їх менше)
Яким з точки зору асиметрiї та ексцесу є нормальний розподiл? Нормальний розподіл є симетричним відносно середнього, середньовершинним з точки зору ексцессу. Нормальний розподіл має ексцес 0
Намалюйте загальний вигляд кривої унiмодального розподiлу Унімодальний розподіл – такий розподіл, при якому М, Ме і Мо співпадають.(див графік нормального розподілу)
Якi ви знаєте мiри центральної тенденцiї для метричних ознак? Медіана, мода, середнє арифметичне.
Якi ви знаєте мiри центральної тенденцiї для порядкових ознак? медіана, мода
Якi ви знаєте мiри центральної тенденцiї для номiнальних ознак? Мода
Дайте визначення моди? Для ознак, вимiряних в яких шкалах, може бути обчислений цей показник? Мода – значення ознаки, що найчастіше зустрічається в даній сукупності. . Є універсальним показником, застосовується для всіх типів шкал. Для неперервних змінних може бути визначена лише після групування в інтервали.
Дайте визначення медiани? Для ознак, вимiряних в яких шкалах, може бути обчислений цей показник? Медіана- значення ознаки, що припадає на центральний (середній) член ранжованого ряду. Половина об”єктів ряду є не більшими за Ме, половина – не меншими. Медіана є більш стійким показником щодо викідів. застосовується для порядкових і кількісних ознак
Дайте визначення середнього арифметичного? Для ознак, вимiряних в яких шкалах, можна обчислювати середнє арифметичне? Середнє арифметичне – частка від ділення сумми всіх значень ознаки на їх кількість. Воно позначається
.
Важливими
властивостями М є: якщо збільшити всі
значення на 5, то середнє зміниться так
само; сума всіх відхилень від середнього
= 0; якщо всі частоти збільшити у А разів,
то середнє не зміниться. Застосовується
для кількісних ознак.
Дайте визначення квартилів? Скiльки є квартилів? Для ознак в яких шкалах можуть обчислюватися ці показники? Квартиль поділяє суму частот на чотири рівні частини. Квартилей усього три. На малюнку вище – 25% обьєктів не перевищують 1 квартиль, 25% не менше ніж 3, 50% обьєктів між 1 і 3 знаходяться (порівнюють не самі обьєкти, а «значення змінної обьєкту). Цей показник може бути обчисений для порядкових шкал
Дайте визначення децилiв? Скiльки є децилів? Для ознак в яких шкалах можуть обчислюватися ці показники? Дециль поділяє суму частот на 10 рівних чатсин. Усього децилей дев’ять. Цей показник може бути обчисений для порядкових шкал
Дайте визначення процентилiв? Скiльки є процентилів? Для ознак в яких шкалах можуть обчислюватися ці показники? Перцентиль поділяє суму частот на 100 рівних частин. Всього їх 99. Цей показник може бути обчислений для порядкових шкал
Чому дорiвнює медiана ряду 4 2 15 3 12 1 ? 1, 2, 3,4, 12, 15: Me=3,5
Бригада складається з двох ланок. В першiй ланцi працює 4 робiтника i середня заробiтна плата в ланцi дорiвнює 125 грн. В другiй ланцi працює 5 робiтникiв i середня заробiтна плата в цiй ланцi дорiвнює 200 грн. Як обчислити середню заробiтну плату в бригадi?
Маємо:
1 ланка – 4 робітники – сер зп 125
2 ланка – 5 робітників – сер зп – 200
Середня зп в бригаді обчислюється наступним чином:
Дайте визначення варiацiйного розмаху? Якою є розмiрнiсть цього показника? Розмах (R) вибірки – це різниця між максимальним uN і мінімальним u1 значенням елементів вибірки:
R = u1 − uN. Розмірність розмаху є такою ж як і розмірність змінної.
Дайте визначення дисперсiї? Якою є розмiрнiсть дисперсії? Для яких шкал можна обчислювати цей показник? Дисперсія – величина,, що рівна середньому значенню квадрата відхилення окремих значень ознак від середньої арифметичної. Дисперсія позначається D і обчислюється за формулою
.
Розмірність дисперсії – квадрат
розмірності самої ознаки. Дисперсію
можна обчислювати для ознак, виміряних
не нижче, ніж по інтервальній шкалі.Дайте визначення коефiцiєнту варiацiї? Якою є розмiрнiсть цього показника? Які значення може приймати коефіцієнт варіації? Відношення середнього лінійного чи середнього квадратичного відхилення до середнього арифметичного називається коефіцієнтом варіації. Коефіціент варіації є безрозмірною величиною. Він може приймати будь-яке додатнє значення.
Як порiвняти мiж собою варiацiї двох метричних ознак? Для порівння варіації двох метричних ознак використовується коефіцієнт варіації, який обчислюється як відношення стандартного відхилення до середнього. Той з рядів має більше розсіяння, у якого коефіцієнт варіації більше
В якому випадку сукупнiсть можна вважати однорiдною за певною метричною ознакою? Якщо дисперсія в даній сукупності дуже мала (чим менша дисперсія, тим більша однорідність і навпаки). Тобто відмінність від середнього буде замалою (формула дисперсії передбачає
)Які параметри має нормальний розподіл? Якоє є сфера основного застосування цього розподілу? Нормальний розподіл (або крива Гаосса) N має параметри середнє (М) та стандартне відхилення (S) – тобто N (M, S), N (0, 1). Розподіл має графік – ідеальна симетрична крива у формі дзвону.Деякий фактор має нормальний розподіл тоді, коли він є результатом дії інших факторів (за умови, що немає в них домінуючого фактору). Стандартное нормальное распределение используется при проверке статистических гипотез, в том числе о среднем значении, о различии между двумя средними и о пропорциональности значений.
Які параметри має Хі2 розподіл? Якою є сфера основного застосування цього розподілу? Параметр – кількість свободи варіації. Основна сфера застосування – порівняння таблиць частот і відсотків. За допомогою критерію Хі2 оцінюють незалежність у розподілі об’єктів сукупності за градаціями досліджуваної ознаки, згоду (відповідність) між фактичним і теоретично очікуваним розділами, а також однорідність розподілів.
Які параметри має розподіл Стьюдента? Якоє є сфера основного застосування цього розподілу? Розподіл Ст’юдента має параметр кількість ступенів волі. Його використовують переважно для оцінки параметрів малої вибірки, коли генеральна сукупність має нормальний розподіл, а аткож для побудови інтервальних оцінок, перевірки статистичних гіпотез.
Які параметри має розподіл Фішера? Якоє є сфера основного застосування цього розподілу? Розподіл Фішера використовується для порівняння дисперсій. Розподіл Фішера має 2 параметри – кількість ступенів волі для чисельника та кількість ступенів волі для знаменника..
,
(хі
квадрат),
,
(хі-квадрат).
Еф-критерій Фішера обчислюється за
формулою:
.
Распределение
Фишера – это распределение случайной
величины
где
случайные величины Х1
и Х2
независимы и имеют распределения хи –
квадрат с числом степеней свободы k1
и k2
соответственно. При этом пара (k1,
k2)
– пара «чисел степеней свободы»
распределения Фишера, а именно, k1
– число степеней свободы числителя, а
k2
– число степеней свободы знаменателя.
До теми "Аналiз двовимiрних таблиць. Критерiй Хi2 та побудованi на його основі коефiцiєнти зв'язку"
Якi ви знаєте види зв'язку мiж двома ознаками? Зв’язки між ознаками часто поділяють на зв’язки функціональні і зв’язки кореляційні (статистичні).
В якому випадку говорять про функцiональний зв'язок мiж двома ознаками? Наведіть приклади. Зв’язок є функціональним тоді, коли кожному значенню х відповідає одне значення у. Приклад: загальний стаж роботи У і стаж роботи на даному підприємстві Х; виробіток і час роботи визначеного робітника.
В якому випадку говорять про кореляцiйний зв'язок мiж двома ознаками? Наведіть приклади. Коли мова йде про кореляційні зв’язки, то кожному можливому певному значенню х може відповідати кілька значень у. Приклад: зв’язок між зростом батьків і дітей, попитом на товари і ціною на ринку, розміром підприємств і собівартістю продукції.
Як уточнюється поняття зв'язку між двома номінальними ознаками у випадку, коли зв'язок оцінюється коефіцієнтом Хі2 ? Зв'язок як відмінність від статистичної незалежності (тобто від розподілу частот пропорційно). При аналізі зв’язку за критерієм Пірсона враховується кількість ступенів волі, що обчислюється за формулою l=(I-1)(J-1. На основі значення коефіцієнта Хі2 та кількості ступенів волі, керуючись знаннями статистичного розподілу Хі2 наведеного в спеціальних таблицях, приймається рішення про відмінність статистичної незалежності між двома змінними, а отже, про наявність між ними статистичного зв’язку (з імовірність припуститися помилки на рівні, що не перевищує 0,05 або 0,01).
Який
змiст має коефiцiєнт Хi2
при застосуваннi цього показника для
з'ясування питання про наявність зв'язку
мiж двома номінальними ознаками? Якщо
обчислити коефiцiєнт Хi2
для
двох номінальних ознак, то можна
дізнатися, чи існує зв’язок між ними.
Рішення про наявність зв’язку між
змінними приймається за умови, що
значущість не перевищує або ж “не дуже
перевищує” значення 0,05. Якщо це так,
то ми можемо стверджувати, що такі
змінні не є статистично незалежними,
тобто емпіричні дані свідчать, що між
цими двома змінними існує статистичний
зв’язок.Для того, щоб результат
застосування тесту Хi2
був надійним, необхідно, щоб к-сть
об’єктів, для яких ми будуємо таблицю,
була не менше 100, і щоб у кожній клітині
таблиці очікувана частота була не менше
ніж 5.У випадку, коли коефiцiєнт Хi2
значущий
є сенс обчислювати та інтерпретувати
такі показники зв’язку, як коефіцієнт
Крамера та та коефіцієнт спряженості
Пірсона.Як обчислюється число ступенiв волi двовимiрної таблицi при оцiнюваннi значущостi коефiцiєнту Хi2 ? l=(I-1)(J-1)
Що означає (з точки зору вирiшення питання про наявнiсть зв'язку мiж двома ознаками) що для даної таблицi коефiцiєнт Хi2 бiльше (або менше) нiж вiдповiдне критичне значення для рiвня 1%? Якщо коефіцієнт Пірсона значимий на рівні 1%, то він, по-перше, буду значимий і на рівні 5%, а, по-друге, можна інтерпретувати його значення. Чим більший коефіцієнт, тим краще прослідковується зв'язок. Якщо ж коефіцієнт не значимий на рівні 1%, він можливо буде значимий на рівні 5% (хоча далеко не завжди). Якщо коефіцієнт не значимий на рівні й 5% - його неможна інтерпретувати, а отже, неможна говорити про наявність зв’язку.
Як застосовується критерiй Хi2 для оцiнювання вiдповiдностi емпiричного розподiлу деякому теоретичному розподілу? Теоретична таблиця може бути побудована на основі передбачуваного характеру розподілу. Тоді за допомогою х2 можна визначити, чи відповідає емпіричний розподіл теоретичному:
,
де
Ni
і Nj0
– емпірична і теоретична частоти, а n
– число варіантів. Теоретичні частоти
можуть визначатися на підставі деякої
змістовної теорії. З гіпотези про
характер розподілу, наприклад, можна
перевірити, чи відповідають отримані
дані припущенню про розподіли досліджуваної
ознаки
