14.Змк як об’єкт дослідження.

Засобам масової комунікації як об'єктам дослідження притаманні такі властивості: а) багатовимірність розмаїття видів, характеристик, умов функціонування; б) масовість. Отже, і методи їх вивчення повинні даватинауковцям і практикам можливість провести дослідження з урахуванням таких властивостей. У цьому зв'язку перед дослідниками ЗМК постає необхідність звернення до методів прикладної статистики, бо статистичним методам притаманні багатовимірність і масовість. В їх арсеналі вибіркове спостереження, багатовимірні класифікації та групування,кореляційний, факторний, кластерний аналізи, множинні (многократні) порівняня тощо. Аналітичні можливості статистичних методів дозволяють виявити кількісні зв'язки між змістовими структурами ЗМК та умовами їх формування, розвитку, функціонування і означити таким чином суттєві чинники формування типологічної структури ЗМК, а також забезпечити достовірність та надійність емпіричних показників і взаємозв'язків комунікативного процесу, що виявлені традиційними підходами.

6. Еволюція засобів масових комунікацій

Засоби масової інформації — соціальні інститути (преса, радіо, телебачення, Інтернет, видавництва тощо), що забезпечують збирання, обробку та масове поширення інформації.

Кожний ЗМК можна означити через технології, матеріальні форми, типові формати та жанри, традиційні типи застосування та інституційне оточення.

Історія сучасних медій розпочалась із друкованої книжки. Це був революційний засіб відтворення текстів. Поступово друк спричинює зміну змісту – з’являється більше світських, практичних, популярних праць, а також політичні та релігійні трактати. Важливий наслідок – поява бібліотек – вона утверджує ідею книжки як документа та довідника тривалого користування. Бібліотеки стали мас-медіумом, бо інформували громадськість, а в 19 ст. стали важливим інструментом просвітництва. Успішне застосування друку у 15 ст. – перший крок до утворення медійної інституції.. друк став новим ремеслом та галуззю торгівлі. У 16 ст. зявились професійні автори, це привело до утворення ринку і перетворення книжки на товар. Для особистого користування, свобода публікацій.

У 17 ст. зявились перші газети. Їх попередниками були інформаційні листівки, що були створенні для передавання новин міжнародної торгівлі. Листівки використовувались для урядових, дипломатичних та комерційних цілей. Перші газети вирізнялись регулярністю, комерційними засадами, громадськими інтересами та розмаїттям цілей. У комерційних них газетах друкували повідомлення, записи, оголошення, розважальну інформацію, плітки. Офіційна урядова газета була держ інструментом та вісником влади. Газети вирізнялись від книжок орієнтацією на окремого читача, на дійсність, практичністю, доступністю, відповідністю до потреб нового класу міських підприємців. Подальший розвиток газет – боротьба за свободу. Підпільна преса відігравала вагому роль в умовах війни. Справжнім мас-медіумом преса стала лише у 20 ст., при встановленні регулярного зв’язку з більшістю населення. Виділяють такі типи преси: політична преса - її функції це активізація, інформування та організація; престижна преса(сер. 19 – поч.. 20) – не залежала від держави та групових інтересів, саме вона сприяла становленню об’єктивної журналістики. Комерційні газети – масова преса, нею керують монополії, їх мета – отримати прибуток, вона дуже залежить від реклами; її зміст – політичний популізм, підтримка бізнесу, споживацтва; вона розважальніша, сенсацій ніша, аудиторія таких газет найбільша.

У к. 19 ст. – кіно – новий засіб презентації та поширення старого виду змісту – розваг, видовищ, музики, драм, гумору. Кіно здобуло велику аудиторію різних класів. Використання фільмів для пропаганди у національних та соціальних цілях – поєднання настанов з розвагами; доступ до широкого загалу, краще маніпулювання через реалістичність зображення. Поява документального кіно – пропаганда. Історія кіно: 1. Американізація кіноіндустрії; 2. Кіно після 1 світової війни; 3. Поява телебачення та розмежування кіно та кінематографу. Через телебачення кількість глядачів зменшилась. Телебачення перебрало на себе документального кіно. Кіно - форма дозвілля. Кінотеатр був публічним закладом, для широкого загалу, тому був під контролем. Зі збільшенням способів показу кіно контроль зменшується, кіно стає не таким масовим, а отже і вільнішім. Кіно поступилось телебаченню щодо масової аудиторії. Створення нової ь аудиторії, відеозаписи, кабельні канали.

Телерадіомовлення. Радіо, з'явилось на 30 років раніше, ніж телебачення. Обидва ці ЗМК постали з телефону, телеграфу, кіно, звукозаписів. Саме завдяки радіо:

• ефект одночасної трансляції однієї й тієї ж інформації на широкі верстви населення.

• залучення в контекст соціальної взаємодії сільського населення. Навіть у 90-ті роки XX ст., як з’ясували вітчизняні соціологічні опитування, радіо було у сільській місцевості найпоширенішим джерелом інформування.

Радіо та телебачення можна розглядати разом. Вони відрізняються високим рівнем контролю та ліцензування з боку громадськості. Мають велику політичну значущість риса телебачення – відчуття замученості та близькості глядачів, ведучих та акторів. За останні роки ТБ стало наймасовішим засобом, воно не лише розвага, а і інструмент політичної влади. ТБ є головним джерелом новин та інформації для більшості людей, основний канал спілкування політиків і громади. Загал довіряє йому. ТБ відіграє освітню роль; рекламо виробник; розважальні функції. Має публічний характер, державний та міжнародний характер, різноманітність форм змісту. Телебачення ще більше розширило можливості ЗМІ:

• закріпило уявлення про географічний та соціальний простір і можливості його подолання.

• забезпечило користувачам ширші комунікативні можливості - «ефект присутності»,

• соціальний світ став персоніфікованим, унаочненим: люди почали отримувати конкретну інформацію про те, що, де і як відбувається.

З точки зору аудиторії, телебачення створює ефект безпосереднього двостороннього спілкування. А відповідна організованість інформації разом з різноманітними зоровими, звуковими та іншими ефектами робить телебачення чи не найвпливовішим ЗМІ сучасності.

Музичні записи. 1880- перший музичний запис. Ця технологія швидко поширилась через велику популярність відомих пісень та мелодій. Велику частку радіотрансляцій становило музика. Фонограма робить музику доступнішою для більшості людейу різноманітних місцях. Особливості фонограми з часу її виникнення дуже змінились. Першою зміною було впровадження музичних радіотрансляцій – це зробило музику доступною не лише власникам грамофонів. Ще одна революційна зміна –поява транзисторів – особистих радіо – формування звукозаписувальної індустрії. Приватність, міжнародність, комерціалізація. Зв'язок музики з суспільними подіями – молодіжна музика 60-х і поява наркоманії, асоціальної поведінки. Музика та рухи за державність. Популярна музика часто виражає цінності, відповідає особистим потребам. Невисокий рівень контролю.

Нові електронні медіа. Поява супутникової комунікації та комп’ютерів. Комп’ютер поєднує усі інші ЗМК. поява низки нових засобів особистого медіа творення(відеокамери, камери, принтери та ін.). У традиційних медіа зявились нові конкуренти. Революція комунікації змістила баланс влади від медій до аудиторії, її вибір став ширший. Нові форми комунікації стали інтерактивними, а не односторонніми, якими були раніше. Інтернет – новий медійний засіб, немає єдиного власника, не підпорядковується жодним державним законам і правилам. Низький рівень контролю, гібридний, необмежений, гнучкий, виражає громадські та приватні інтереси.

Сьогодні доволі складніше стає розмежовувати медії, конвергенція технологій. Глобалізаційні тенденції.