28. Соціологічна концепція е. Дюркгейма соціальних структур.

Об’єктивіст, домінування духовних структур над особистістю.

Соціальні структури – сталі зв’язки, які утворюються в процесі розподілу праці, об’єднання людей, забезпечують суспільну солідарність та примушують до соціально схваленої поведінки.

Типи структур:

• морфологічні

• духовні(«колективні уявлення») – форми релігії, моралі, права… Як «колективна совість» регулюють і легітимізують суспільні відносини.

Зміна структур – через введення нових правил, норм, які регулюють людські взаємодії, які ВБУДОВУЮТЬСЯ в колективні уявлення.

29. Особливості структуралізму в поясненні структурних рис суспільства: основні ідеї, концепти, різновиди підходу, перспективи застосування.

Леви Строс, Лакан, Барт, Фуко, Деррида, Альтюсер, Пуанзас – застосовували стркуктурний аналіз до соціальних явищ.

Особливості структуралізму(основні ідеі, концепти)

1. Об’єктивний (прихований в лінгвістичних структурах, що не залежать від свідомості і втілюють сталі моменти дійсності. Мова тут є основним проявом соціальності, показник колективного уявлення, сприйняття і свідомості.

2. Структури – сукупність знакових систем

3. Особлива роль структурного методу в аналізі соціальних явищ. Пошук обьекту у соціальних феноменах, зорієнтованих на закони структурної лінгвістики.

4. Метод генетично пов’язаний зі структурною лінгвістикою та семіотикою. (текст)

5. Найширше значення : жести, запахи

Бувають такі напрями структуралізму

1) Семіотичний

2) Структурний

3) Марксизм і так далі

.Підходи:

1. Антропологічний (Леві строс ):

• Світ самовпорядковується механізмами, які створив розум. Міф, ритуали, тотеми, табу – культурні зразки що забезпечують комунікацію.

• Бінарні опозиції(ми-воні, свій-чужий)

• Культура як процес обміну. Взаємодія між людьми – гра обміну за певними правилами.

• Порядок можливий завдяки глибинним знаковим системам. Мова об’єднує людські істоти у символічному світі культури.

2. Структурний марксизм (Годелье)

• трактує маркса. Пошук прихованої логіки.

• Вивчають внутрішні функції структури можна зрозуміти походження і еволюцію.

• Структура предмет дослідження.

3. Семіотичний структуралізм (р. Барт)

• Усі соц.. явища структуровані знаково-символічними механізмами.

• Мова – упорядкована і стабільна, містить владні інтенції, має примусову функцію.

• Письмо, словесність – вихідні поняття

Теоретичні витоки: ідея діалектики базису на надбудови К. Маркса, ідея вебера про спорідненість між мат. Да дух. Структурами.

Висновки: Представники даного підходу шукають приховані структури у навколишньому світі, в проявах соціального(архітектура, мова,) і називають ці структури текстом. (у ширшому значенні).

30. Конструктивістські концепції соціальних структур: провідні спільні ідеї, категорії, різновиди, пізнавальні перспективи та обмеження.

А) інтерпретативна

Б) конструктивістська

Мід, Блумер, Гофман.

Структура – метафора, мінливий інтерпретативний образ світу.

Макро-структури виникли із мікро процесів, які є прихованими і керують діями лдей в повсякденні.

Соціальні структури – структури сенсів, переживання та пояснення індивідами явищ. Процес інтерпретації та типізації індивідами суб’єктів, значущих подій повсякдення.

• Саме структури є джерелом взаємодії, вони забезпечують змістом взаємодія акторів, стимулюють.