- •12. Обґрунтування Робертом Мертоном ідеї «теорії середнього рівня» в праці «Соціальна теорія і соціальна структура»
- •13. «Самоздійснюване пророцтво» як особливість соціальної реальності за Робертом Мертоном
- •Семінар 3: Гендерна система як система влади і домінування
- •Категорія соціальної структури суспільства: пізнавальний статус, спільне та відмінне в провідних соціологічних інтерпретаціях.
- •Загально наукові уявлення про структурні риси систем. Як співвідносяться мінливість та усталеність в проявах соціальних структур?
- •22. Об’єктивістські концепції соціальних структур: провідні спільні ідеї, категорії, різновиди, пізнавальні перспективи та обмеження.
- •Об’єктивістські концепції соціальних структур: провідні ідеї, категорії, пізнавальні обмеження.
- •24. Якими проявами сучасних суспільств обумовлений ренесанс інтересу до марксистської стратегії у вивченні та поясненні сучасних суспільств?
- •29. Особливості структуралізму в поясненні структурних рис суспільства: основні ідеї, концепти, різновиди підходу, перспективи застосування.
- •30. Конструктивістські концепції соціальних структур: провідні спільні ідеї, категорії, різновиди, пізнавальні перспективи та обмеження.
- •28. Соціологічна концепція е. Дюркгейма соціальних структур.
- •31. Концепція а.Шютца структурування повсякденності: основні пізнавальні ідеї, поняття та перспективи застосування
- •32.Теоретичні витоки та провідні ідеї конструктивістсько-структуралістського синтезу у поясненні соціальних структур та процесів структурації суспільства(нашла только про Бурдье!!!).
- •33. Концепція структурації е.Гідденса.
- •34. Макроструктурні зміни в українському суспільстві за роки незалежності.
- •35. Основні ідеї структурних розколів – концепція с.Роккана і с.Ліпсета. Основні структурні розколи в історії й сучасності європейських суспільств.
- •36. Основні компоненти релігійно-конфесійної структури. Релігія як механізм соціального структурування суспільства
- •37. Релігійні відносини як «символічний універсум» та конструкція повсякденного життя (п.Бергер, т.Лукман).
- •38. Релігійність та релігійна ідентичність. «Багатомірна» модель релігійності ч.Глока. Релігійний простір та ієрархізація соціальних структур (п.Бурдьє, а.Лефевр).
- •39. Релігійне поле та релігійний капітал в концепції п.Бурдьє. Релігійний розкол та його механізми.
- •40. Явище секуляризації та його вплив на структуру релігійно-конфесійного простору.
- •43. Глобальні тенденції структурної динаміки суспільств наприкінці хх ст. - початку ххі ст.
- •45. Сучасні дилеми суспільного розвитку та зміни в структурах соціальних відносин.
- •Соціальна диференціація – це поділ суспільства на групи, що займають різне соціальне становище.
- •Поняття соціальної справедливості. Чи усі нерівності є несправедливими? Які існують теоретичні відповіді на питання?
- •Назвіть основні виміри (критерії) соціальної стратифікації і схарактеризуйте їх.
- •Основні виміри стратифікації – те, за рахунок наявності чого відбувається соціальна диференціація: влада, дохід, престиж, освіта, професія/заняття.
- •Які основні теоретичні концепції обґрунтування соціальної нерівності наявні в соціології? Дайте стислу характеристику.
- •Назвіть основні теоретичні концепції обґрунтування соціальної нерівності. Схарактеризуйте особливості конфліктного підходу до пояснення соціальної стратифікації.
- •Назвіть основні теоретичні концепції обґрунтування соціальної нерівності. Схарактеризуйте особливості структурно-функціонального підходу до пояснення соціальної стратифікації.
- •Схарактеризуйте особливості структуралістсько-конструктивістського підходу до пояснення соціальної стратифікації.
- •Опишіть основні методи емпіричного дослідження соціальної стратифікації. Наведіть приклади конкретних досліджень.
- •Які типи стратифікаційних систем Ви знаєте? Дайте стислу характеристику їх.
- •Історичні типи стратифікаційних систем суспільства і фактори їх утворення. Поняття домінантної системи стратифікації. Поняття комбінації стратифікаційних систем
- •Система рабства в історичних та сучасних проявах
- •Кастова система стратифікації в історичних та сучасних суспільствах
- •Станова система стратифікації: поняття, фактори утворення і прояви її у традиційному, радянському і сучасному українському суспільствах.
- •Класовий тип стратифікаційної системи в індустріальних та постіндустріальних суспільствах.
- •Особливості системи стратифікації в індустріальних суспільствах державного соціалізму.
- •16.Провідні тенденції в проявах систем стратифікації в сучасних суспільствах.
- •17.Провідні тенденції соціальної стратифікації сучасного українського суспільства.
- •Розгляньте поняття соціального класу, його співвідношення з поняттями статусу та страти. Порівняйте особливості класового і стратифікаційного підходу щодо вивчення соціальної нерівності.
- •Назвіть спільні риси та відмінності концепцій соціального класу Карла Маркса і Макса Вебера.
- •Назвіть основні положення концепції соціального класу Карла Маркса.
- •Схарактеризуйте основні положення стратифікаційної теорії Макса Вебера.
- •Багатовимірна концепція соціальної стратифікації п.Сорокіна: основні ідеї, категорії. Розвиток і застосування концепції в сучасних дослідженнях стратифікації.
- •23.Інтегральна концепція соціальної стратифікації г.Ленського: основні ідеї, категорії. Розвиток і застосування концепції в сучасних дослідженнях стратифікації.
- •24.Назвіть особливості неомарксистського підходу до визначення класу. Дайте характеристику класової схеми е.Райта.
- •37. Основні поняття аналізу соціально-економічної стратифікації. Стратифікація за багатством, доходом, майновим станом
- •38. Методи вимірювання та аналізу соціально-економічних нерівностей.
- •Статистичний метод
- •Нормативний метод
- •Суб’єктивний метод
- •Ресурсний метод
- •39. Основні теоретичні підходи до пояснення причин та наслідків бідності (соціал-дарвінизм, функціональний, конфліктний, неоінституційний підходи).
- •40. Схарактеризуйте основні поняття вивчення бідності.
- •41. Об’єктивні та суб’єктивні підходи до вимірювання бідності: переваги і недоліки методології.
- •42. Соціальна структура бідних. Поняття «культура бідності». Прояви бідності в сучасному українському суспільстві.
- •43. Поняття соціальної ексклюзії та андеркласу. Прояви цих явищ у сучасних суспільствах, теоретичні підходи до їх пояснення.
- •45. Дайте визначення абсолютної та відносної бідності. Які методи визначення межі бідності Ви знаєте? Опишіть соціальну структуру бідних у сучасній Україні.
- •Статистичний метод
- •Нормативний метод
- •Суб’єктивний метод
- •Ресурсний метод
- •46. Дайте визначення найнижчого класу (underclass). Опишіть тенденції формування соціальних низів у пострадянських країнах.
- •47.Схарактеризуйте основні поняття і фактори утворення політичної стратифікації.
- •48. Опишіть способи вимірювання проявів політичної стратифікації
- •Гендерні стереотипи у відтворенні нерівностей. Гендерна сегрегація, сексизм. Сфери прояву гендерної нерівності.
- •Основні поняття та підходи до вивчення вікових нерівностей.
- •64. Фізичні фактори утворення соціальних нерівностей: тіло, краса, здоров’я, фізичні недоліки. Фізичні фактори стратифікації та права людини.
- •2 Основних підходи до розуміння раси:
- •67. Мова як фактор статусної стратифікації, прояви її в українському суспільстві.
- •1. Генезис поняття “надійність” в соціології.
- •2. Методичні і методологічні аспекти надійності соціологічної інформації.
- •7. Поняття методології наукового дослідження.
- •3.Програма соціологічного дослідження і надійність інформації.
- •Співвідношення понять надійність, валідність, обґрунтованість, репрезентативність, точність, стійкість, правильність соціологічної інформації.
- •5. Загальна характеристика соціологічної інформації, її види
- •6. Забезпечення надійності первинної та вторинної інформації в соціологічному дослідженні
- •11. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання.
- •8. Принципи методології наукового дослідження.
- •10. Поняття методологічної обґрунтованості та засоби обґрунтування соціологічного дослідження.
- •9. Поняття наукового методу. Типологія методів дослідження.
- •12. Надійність та валідність методу дослідження.
- •13. Поняття верифікації методу
- •14. Поняття процедури соціологічного дослідження.
- •15. Логіка соціологічного дослідження.
- •17. Поняття достовірності та ймовірності соціологічного знання.
- •19. Загальна характеристика соціологічних шкал. Надійність шкали.
- •18 Помилки в дослідженні; їх природа і допустимі межі.
- •20. Поняття факту та артефакту в соціологічному дослідженні.
- •21Е питання дублює 22. При написанні слід користуватися даним текстом.
- •22. Засоби перевіркі надійності соціологічної інформації на разі використанні "якісніх" методів Дослідження.
- •24. Засоби перевірки надійності соціологічної інформації при використанні «якісних» методів дослідження.
- •27. Специфіка взаємовідносин суб'єкту і об’єкту соціологічного дослідження
- •25. Визначте основні методи контролю надійності соціологічної інформації (в. Паніотто).
- •28. Обґрунтованість інформації і обґрунтований інструмент дослідження
- •26. Специфіка комунікаційного процесу в контексті соціологічного дослідження.
- •29. Соціологічне розуміння статистичного факту
- •31. Анкетне опитування і надійність первинних даних. Якісні можливості документальної інформації
- •32. Надійність соціологічних спостережень
- •33 Проблеми надійності окремих етапів соціологічного дослідження.
- •1. Дати визначення і навести приклади різних типів валідності.
- •2. Навести приклади різних типів помилок дослідження; в тому числі помилок формулювання запитань і віяла відповідей.
- •1. Помилки формулювання запитань
- •2. Помилки формулювання віяла відповідей
- •4. Навести приклади таких процедур перевірки надійності як split-half method (поділ шкали), тест-ретест, паралельні вимірювання.
- •7. Розкрити основні типи випливів спостерігача в ситуації спостереження.
- •8. Розкрити зміст основних процедур підвищення якості аналізу в спостереженні («перевірка конкуруючих пояснень», «аналіз негативних випадків»).
- •9. Розкрити зміст методики «суб’єктивна надійність».
- •Розкрити основні труднощі у вимірюванні і способи підвищення якості аналізу такого соціально демографічного показника як «вік
- •1. Метод, процедура, методика, техніка соціологічного дослідження.
- •2. Типи та форми соціологічних досліджень.
- •1. За рівнем аналізу:
- •2. Залежно від заг. Спрямованості:
- •4. За строками:
- •6. За джерелом замовлення (Паніна):
- •3. Етапи соціологічного дослідження.
- •4. Програма – головний документ соціологічного дослідження. Вимоги до програми
- •5. Специфіка побудови програми в залежності від типу дослідження.
- •8. Объект и предмет исследования
- •6. Розділи програми. Внутрішня та зовнішня функції програми.
- •7. Проблема дослідження. Головні вимоги до розгортання проблеми.
- •9. Теоретико-Прикладні та Практичні Цілі Дослідження.
- •10. Завдання Дослідження.
- •11. Послідовність розгортання завдань в теоретико-прикладному дослідженні.
- •12. Послідовність розгортання завдань в прикладному дослідженні.
- •14.Гіпотеза.
- •15.Логічна структура гіпотези та процедура побудови
- •1. За рівнем аналізу досліджуваних об’єктів:
- •2.За змістом припущень:
- •3.За мірою опрацювання та обгрунтування:
- •5.За місцем в логічній структурі дослідження:
- •17. Основні гіпотези та гіпотези-наслідки.
- •18. Описові та пояснювальні гіпотези.
- •19. Робочі гіпотези, сутність та функції.
- •21.Залежність типу соціологічного дослідження від гіпотези.
- •20. Обґрунтування та можливості емпіричної перевірки гіпотез.
- •22.Загальні вимоги до гіпотез
- •23. Інтерпретація понять (загальне уявлення).
- •26. Емпірична інтерпретація понять.
- •25.Теоретична інтерпретація понять.
- •27. Операціональна інтерпретація понять.
- •28. Поняття “емпіричного індикатора”.
- •29. Нормативні вимоги до процедур інтерпретації.
- •30.Попередній системний аналіз об’єкту дослідження.
- •31.Пошук та конструювання еталону вимірювання.
- •39. Етапи та процедури соціологічного дослідження.
- •32. Перевірка процедур первинного вимірювання на надійність
- •33. Характеристика головних шкал
- •35. Помилки вибірки
- •36. Проста ймовірнісна вибірка
- •38. Принциповий (стратегічний) план дослідження.
- •40.Нормативні вимоги до організації соціологічного дослідження.
- •6.Документ як об’єкт аналізу.
- •19.Опитування як метод збирання соціологічної інформації
- •32.Особливості побудови та сприйняття табличних питань
- •45.Методи відбору експертів.
- •58.Фокусоване групове інтерв’ю: характеристика методу.
- •71. Переваги та недоліки тестування
- •Види case study та їх загальна характеристика.
- •Як обчислюється кумулятивна частота I кумулятивна частка?
- •З якою метою обчислюють коефiцiєнт Крамера? Якi значення може приймати цей показник? Як iнтерпретується цей показник?
- •Дайте визначення лiнiйного I нелiнiйного зв'язків. Проiлюструйте свою відповідь дiаграмою розсiяння.
- •Наявнiсть якого зв'язку фiксує коефiцiєнт кореляцiї Пiрсона?
- •Як обчислюється I який змiст має коефiцiєнт детермiнацiї?
- •Дайте визначення одноступеневої випадкової вибiрки.
- •Як застосовується кластерний аналiз для побудови типологiй об'єктiв?
- •Наведiть аксiоми вiдстанi.
- •Якi ви знаєте визначення вiдстаней для ознак, вимiряних в метричних шкалах?
- •Якi ви знаєте визначення вiдстаней для ознак, вимiряних в номiнальних шкалах?
- •Сформулюйте загальну схему iєрархiчного агломеративного кластерного аналiзу?
- •Скiльки рiзних варіантів розбитя на кластери дає алгоритм iєрархiчного кластерного аналiзу?
- •Якi методи визначення вiдстаней мiж кластерами ви знаєте?
- •Які особливості структури матриці вiдстаней?
- •Поясніть особливості структури кореляцiйної матриці.
- •Дайте визначення матриці факторних навантажень. Як інтерпретується факторне навантаження?
- •Дайте визначення факторного значення.
- •Назвіть особливостi моделi головних компонентiв.
- •Назвіть особливостi моделi головних факторiв.
- •1. Соціологія масових комунікацій як наука: об’єкт та предмет дослідження.
- •2. Місце соціології масової комунікації в системі соціологічних знань.
- •3. Класичний та пост класичний підхід до висвітлення соціальних проблем.
- •5. Соціологія масових комунікацій як галузева соціологічна теорія: особливості методів дослідження.
- •14.Змк як об’єкт дослідження.
- •6. Еволюція засобів масових комунікацій
- •7.Масова комунікація як різновид соціальної комунікації.
- •8. Функції масової комунікації.
- •10.Методи дослідження масової комунікації.
- •Реклама та змк
- •Соціокультурний аспект реклами.
- •13. Структура методу контент-аналізу.
- •16. Особливості здійснення контент-аналізу візуальних текстів.
- •20. Медійна теорія масового суспільства
- •15.Еволюція уявлень соціолога про роль змк в житті суспільства і індивіда.
- •18. Суб’єкти масової комунікації.
- •19. Торонтська школа про мас-медіа. (г. Ініс, м. Маклюен)
- •22. Гоулднер про ідеологію.
- •21. Медіа агресія та насильство результати досліджень
- •30. Типологія взаємозв’язків між медійним контентом та суспільством.
- •23. Н. Луман про масову комунікацію.
- •24. Характеристики новин за н.Луманом
- •25. Гендерний аспект реклами в теорії і.Гофмана.
- •26. С.Жижек про ідеологію.
- •27.С.Жижек про виявлення ідеології.
- •28. Рівні комунікаційного процесу за д. Мак- Квейлом
- •29. Чотири моделі комунікації за д.Мак –Квейлом
- •31.Візуальність, масовість як характеристики сучасної культури.
- •32. Бірмінгемська школа дослідження змк (стор 103).
- •33. Теорія медій та суспільства.
- •36. Ж.Бодріяр про статус масової комунікації у сучасному суспільстві.
- •34. С.Зонтанг про фотографію
- •35. Типологія образів (п. Штомпка).
- •37. Суспільство споживання та змк (за ж.Бодріяром)
- •51. Основні поняття соціології масових комунікацій ( масова комунікація, медіа, тв. Інші).
- •38. Концепція структури комунікативного процесу ( г.Лассуел).
- •40. Фотографія як метод (п.Штомпка).
- •41. Фотографія: методи дослідження (п.Штомпка).
- •42. Структура візуальної матриці (п.Штомпка).
- •43. Постмодерністський підхід до медіа ж.Бодріяра (Реквієм по мас-медіа).
- •44. Контексти за Штомпкою.
- •45. Тілесінсть та суспільство споживання (ж.Бодріяр)
- •46.Ідеологія та суспільство споживання (на основі роботи ж.Бодріяра «Суспільство споживання».
- •47.Інформаційне суспільство та мас-медіа.
- •53.Види модальностей при дослідженні візуальних текстів./Написано из источника по лингвистике
- •48. Контент – аналіз, основні структурні елементи.
- •50. Інформаціно - політична повістка дня у дослідженнях змк.
- •52. Образ та його характеристики.
- •54. Місце змк у сучасному суспільстві.
- •57. Функції масової комунікації.
- •58 Якісні та кількісні стратегії в дослідженнях змк.
- •59 Методи дослідження масових комунікацій.
- •56. Опитування громадської думки та їх презентація у змк.
- •61. Методологія дослідження фотографії
- •63. Структурні елементи інтент-аналізу.
- •4) Інтенціональні направленості:
- •64.Ідеологія та змк.
- •65. Питання культурної теорії медій
- •66. Становлення мас-медій
- •67.Нові медіа і нова культура
- •68. Структура та діяльність медіа
- •69. Традиції дослідження авдиторії (стор. 355).
67. Мова як фактор статусної стратифікації, прояви її в українському суспільстві.
Проблематика мовної стратифікації українського суспільства є досить складною та своєрідною. У першу чергу це пов’язано з тим, що в наслідок особливостей історичного становлення України, тобто значних впливів із боку російської соціокультурної парадигми, сьогодні існує чітка невідповідність етнічної та мовної ідентичностей населення. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року 78% населення ідентифікували себе як етнічні українці і 17% - як етнічні росіяни. Разом з тим у переписі зафіксовано, що українську мову вважають рідною 67% населення України, а серед етнічних українців – 85%.
Але обмеженість застосованої у переписі методики полягає у тому, що люди були позбавлені можливості назвати рідною більше ніж одну мову. Соціологічні дослідження проведені КМІС демонструють дещо іншу ситуацію. За даними на 2003 року частка україномовних етнічних українців складала 41% населення, російськомовних українців – 32%, а російськомовних росіян – 20%. Статистику суттєво змінилась за рахунок того, що питання про рідну мову респондента включало можливість сумісних альтернатив. Виявилось, що значна частина людей, що вважають рідними 2 мови, частіше користуються російською ніж українською. На 2003 було виявлено, що для 52% населення України зручнішою є російська мова, на противагу 48%, для яких зручнішою є українська. Враховуючи дані показники у соціологічний дискурс було введено поняття білінгви – тобто, люди із подвійною мовною ідентичністю.
За часи незалежності спостерігається тенденція до збільшення частки україномовних людей як серед етнічних українців так і серед етнічних росіян. Разом з цим знижається роль мови, як фактору статусної стратифікації, хоча на Сході та на Заході України зберігається феномен мовної дискримінації. Історично склалося так, що україномовність була маркером менш престижного сільського походження людини, але ця тенденція йде на спад, сьогодні, хоча таким маркером залишається феномен «суржику».
На сьогодні фіксується також вплив на статусне положення індивіда його знання іноземних мов(зокрема англійської). Знання англійської мови все частіше є необхідним при пошуку роботи, вступі у ВУЗ тощо.
68. Стратифікація за рівнем урбанізації, регіональні нерівності, міська сегрегація.
На протяжении всей истории социологии то в одной, то в другой форме проявлялся обостренный интерес к проблеме роли физического пространства в обществе, что дает основание говорить о наличии «социологии пространства».
Само физическое пространство не знает иерархии. В нем нет «хороших» и «плохих» территорий. Всякие оценки – это интеллектуальные конструкции, своего рода «ярлыки», которые навешиваются классифицирующими субъектами на участки территории.В результате социального конструирования физического пространства территории становятся одновременно и статусными позициями в социальной структуре. Они приобретают универсальные признаки статусной позиции: права (например, на государственные дотации, налоговые льготы), обязанности (система налогообложения, отношения подчинения центру и т.п.), тот или иной престиж, уровень доходов и т.п. Таким образом, на основе физического пространства вырастает социально-территориальная структура.
Инструментом социального конструирования территориальной иерархии является общественная практика, в которую территории включаются в качестве ресурсов. Физическое пространство включается в общество не в своем естественном виде (это слишком разные реальности, чтобы соединяться без предварительной адаптации), а в качестве оценочных описаний с точки зрения возможностей его включения в социальную практику. Иначе говоря, в результате такой социализации регион Х как часть объективного физического пространства получает более или менее детальное оценочное описание с точки зрения возможностей использования тех или иных его ресурсов (например, «регион богатый разведанными запасами газа»). Решения государственных органов относительно распределения бюджета, частных фирм – относительно инвестиций, частных лиц – относительно выезда на работу или на постоянное жительство вытекают не из совокупности объективных характеристик данного региона, а из доступной информации (которая может быть и ложной), упорядоченной с точки зрения системы ценностей каждого субъекта.
Есть регион как физическое пространство, и есть регион как идеальный имидж, определяющий политику, экономическую стратегию, миграционные планы индивидов. Имидж – это интеллектуальная или социальная конструкция, в той или иной мере отражающая объективные характеристики в упорядоченном с точки зрения потребностей практики виде. В таком виде он включается в осознанный интерес социальных субъектов. Будучи отражением, он оказывает активное обратное воздействие на физическое пространство, которое становится объектом активного освоения или забрасывается, привлекает или отталкивает потоки мигрантов.
Социальная практика многообразна: она развертывается в разных областях (экономика, политика, война и т.д.) и на разных уровнях (общества, организации, индивида). Естественным следствием мозаичности практики является наличие нескольких шкал и множества субъектов классификации. Разные направления практики, ее рассогласованность во времени, различия интересов участвующих в ней субъектов приводят к тому, что одна и та же территория получает разный ранг в разных шкалах. Каждый тип интереса порождает особый подход к оценке территории (болотистая местность ценна для обороняющейся армии, но бесполезна для занимающихся сельским хозяйством). Разные виды практики опираются на разные механизмы формирования территориальных статусов.
Экономическая практика структурирует физическое пространство с помощью рынка. Стихийное взаимодействие приводит к тому, что одни регионы оказываются в его центре, а другие – на периферии, одни обладают ресурсами, пользующимися большим спросом в данный момент, а другие их лишены. На территориальную стратификацию накладывает отпечаток и различие в развитии отраслей: регионы, где концентрируются процветающие отрасли, также процветают, а территории, где концентрируются умирающие отрасли, умирают вместе с ними. По этой же логике формируется универсальное неравенство города и деревни. Естественным следствием является формирование разных территориальных социально-экономических статусов, которые проявляются в разных уровнях экономического и социального развития.
Административно-политическая практика по управлению территориями формирует административно-политическую структуру, имеющую иерархический вид. На вершине административно-территориальной пирамиды – столица, этажом ниже – провинциальные центры, затем – центры районов и т.п. образований, в самом низу – населенные пункты, лишенные статуса центра какого-либо территориального сообщества. Распределение государственной власти предопределяет распределение и различных ресурсов, находящихся в ее распоряжении. Поэтому административно-политическая территориальная иерархия в той или иной мере коррелируется и с социально-экономическим статусом. В обществе этакратического типа особенно заметна решающая роль административной пирамиды в формировании всей системы социально-территориального неравенства.
Культурная практика также привязана к физическому пространству, где она размещается неравномерно. Существуют культурные столицы, провинциальные и районные центры, культурная глубинка. В одних странах культурное пространство более или менее рассредоточено, порою имеется несколько относительно равноправных культурных центров, в других странах (особенно в СССР, а затем – странах СНГ) доминирует монокультурная модель. Для нее характерно не просто наличие культурной столицы, но образование непроходимой пропасти между потенциалом столицы и провинциальных центров. США в наибольшей мере близки к модели полицентричной организации культурного пространства: здесь есть несколько относительно равных университетских центров, расположенных в основном в небольших городах, центр киноиндустрии сосредоточен в Лос-Анджелесе, основная масса американских книг публикуется в Нью-Йорке, там же центр американской театральной жизни.
Досуговая практика формирует свою иерархию территорий, где высшие позиции занимают районы с хорошими экологическими условиями, благоприятным для жизни климатом, развитой социальной и досуговой инфраструктурой. На вершине этой пирамиды – национальные и международные курортные столицы. На самом дне – города и регионы с предельно неблагоприятными условиями жизни.
Соотношение разных типов практик и, соответственно, порождаемых ими социально-территориальных иерархий зависит от типа общества. Во всех странах в той или иной мере проявляется статусная рассогласованность. Курортные столицы обычно не совпадают с политическими и экономическими. В этакратическом обществе системообразующую функцию выполняет административно-территориальная иерархия: к центрам власти тяготеет хозяйственная и культурная активность. Отсюда патологическая концентрация всех видов ресурсов в столицах. В обществах западного типа, особенно на этапе капиталистического развития, имеет место конкуренция разных социально-территориальных иерархий. Отсюда тенденция к разведению политико-административной, экономической, культурной и курортной столиц. Ярче всего эта тенденция проявляется в США.
Социальная практика неравномерно размещена и в физическом пространстве города. Здесь наиболее ярко проявляется зависимость социальной иерархии физического пространства от распределения практики. Иначе говоря, иерархия социальных практик предопределяет ранг районов города в социально-территориальной стратификации.
Социальное пространство города неоднородно: есть районы с высокими, средними и низкими статусными характеристиками. Так было всегда и везде. Однако факторы, структурирующие социальное пространство города, меняются в зависимости от содержания социальных отношений, господствующих в нем.
